Від 10 до 757 років: скільки триватиме розмінування України та як його пришвидшити
Через вторгнення росії Україна стала найбільш замінованою країною у світі, випередивши у цьому сумному показникові Афганістан та Сирію. За минулий рік ДСНС України розмінували 361 км. км території України. Це приблизно територія Мальти або Віргінських островів. Також вдалося обстежити понад 30 тис. кв. км української землі, яка вважалась потенційно замінованою. Наступні ділянки будуть лише складнішими, а країні не вистачає як людей, так і техніки. З’ясовуємо, які технологічні рішення розробляють українці, щоб пришвидшити розмінування.
Як відбувається пошук вибухівки та розмінування в Україні
Масштаби забруднення України мінами та нерозірваними боєприпасами найбільші від часів Другої світової війни. Згідно з оцінкою, опублікованою аналітичним центром GLOBSEC, країні знадобиться 757 років, щоб усунути цю загрозу, використовуючи звичайні методи та наявні ресурси. Цю заяву вже розкритикували, але усі погоджуються, що таке завдання щонайменше на кілька десятиліть. Наприклад, у Франці досі є заборонені території через величезну кількість боєприпасів, що залишились у землі від Першої світової.
Очищення території відбувається у кілька етапів. В Україні, відповідно до закону, будь-яка територія, де відбувалося переміщення військ, вважається умовно замінованою, а протоколи безпеки потрібно обстежити райони дислокації військ та території, де тривали бойові дії.
Хороша новина у тому, що, за прогнозами Світового банку, орієнтовно лише десята частина потенційно небезпечної території потребуватиме втручання саперів. Однак перевірити доведеться всю зазначену площу, а це дуже дорого. Світовий банк оцінює вартість розмінування України у $37 млрд, Мінекономіки каже про $50 млрд. Процес відбувається у кілька етапів.
Більшість землі повертається власникам після так званого нетехнічного обстеження — візуального огляду території за допомогою дронів і супутникових знімків, опитування місцевих жителів, збирання даних з відкритих джерел.
Так, за 18 місяців після звільнення частини Херсонської області на захід від Дніпра обстежили 37% відновленої території площею 6 тис. кв. км. Це була відносно «легка» територія, більшість з якої віддалена від основних епіцентрів війни.
Також впливає локація: тип ґрунту, рельєф, віддаленість від населених пунктів. Окрім того, з кожним роком снаряди виявити дедалі важче, адже вони глибше заходять у ґрунт або їх прикриває рослинність. Наприклад, KSE та Мінекономіки спонсорували акселератор, на якому винахідники демонстрували свої прототипи роботизованих газонокосарок, що теж має пришвидшити процес.
Ставки на технології: які новації використовує Україна у розмінуванні
Попри апокаліптичні прогнози, український уряд поставив перед собою амбітну мету відновити 80% замінованих територій у наступні 10 років.
Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, який координує проєкти міністерства з гуманітарного розмінування, називає Україну «найбільшим полігоном для випробування новітніх технологій».
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ігор Безкаравайний
заступник міністра економіки, відповідальний за протимінну діяльністьПотрібно розуміти, що у нас ще немає чарівної палички — жодна технологія не гарантує швидкого розмінування України чи інших територій. Можливо, колись ми палитимемо міни лазерами, але для цього потрібні фундаментальні зміни. Щось на зразок винаходу нового пороху.
Він також зазначив, що у Харківській області тривають випробування високотехнологічної системи у співпраці з Palantir. За його словами, супутникові дані стануть ключем до майбутніх безпечніших та швидших робіт із розмінування. Фотографії, зроблені з космосу, можуть знайти докази, які неможливо зібрати людському оку, наприклад ущільнення ґрунту, розлите паливо або сліди важкої техніки. У поєднанні з даними про рентабельність землі та близькість шкіл чи населених пунктів сапери зможуть працювати насамперед з найнебезпечнішими ділянками та повертати території, які мають найвищий економічний потенціал.
Успіх пілотної програми дозволить використовувати систему в інших частинах України, сказав Безкаравайний.
Окрім збільшення кількості спеціалістів та закупівлі спеціального обладнання, уряд покладає великі надії на технологічні рішення. Або безпосередньо, або через серію партнерських програм держава спонсорує команди інженерів і стартапи.
Натепер у тренді два основні технологічні напрями розвитку: безпілотні платформи та сканування території.
Машинний зір у пошуку вибухівки: як працює проєкт MinesEye
Чимало українських та зарубіжних стартапів намагаються знайти способи використання дронів для виявлення вибухівки та пришвидшення пошуків.
Айтівець і засновник фундації Postup Влад Козак каже, що вони першими в Україні освоїли аеромагнітне знімання дроном.
«За допомогою аеромагнітного знімання ми можемо шукати залізовмісні об’єкти, якими можуть бути міни чи боєприпаси, а також проводити глибоке сканування землі», — говорить він.
Ключовою перешкодою, з якою зіткнулися розробники системи, була відсутність ефективного методу підключення магнітометра до дрона. Оскільки магнітометр є пасивним датчиком, він реєструє будь-які зміни магнітного поля, зокрема створювані самим літальним апаратом. Щоб уникнути цієї проблеми, розробники MinesEye сконструювали БпЛА з магнітометром, що відстає від корпусу дрона на два або більше метрів.
MinesEye має лише один прототип дрона, який здійснив понад сотню польотів, зокрема тестові, у співпраці з SESU, ПРООН та Мінекономіки. Його система аеромагнітного знімання доповнена ортографічною камерою, яка робить 120 тис. фото на гектар, створюючи детальну фотомапу, синхронізовану з іншими результатами вимірювань. За добу безпілотник з магнітометром може просканувати 20 га або вдвічі більше, якщо використовувати потужніші датчики.
На випробуваннях безпілотник виявив 18% із 146 вибухових пристроїв за допомогою його камер та алгоритму машинного зору. Додавання даних магнітного сканування до аналізу підвищує виявлення металовмісної вибухівки до 90%.
Вартість такої установки, ймовірно, становитиме приблизно $50-60 тис. після початку серійного виробництва. За підрахунками фонду «Поступ», для завершення розробки та налагодження масового виробництва систем MinesEye необхідно $500 тис. Це набагато більша сума, ніж видається стартапам за державними програмами акселерації, тому команда шукає міжнародних донорів.
«Ми намагаємося залучити інституційне фінансування. Наприклад, ми отримали грант НАТО «Наука заради миру та безпеки», щоб зайнятись R&D, покращити наш продукт і вивести його на вищий рівень. Друга мета — масове виробництво», — каже Козак.
Ці дві цілі, важливі для запуску системи, створюють дилему для команди MinesEye.
Вартість сканування замінованої території MinesEye становитиме до $100 за гектар, що може значно здешевити технічне обстеження. Система обробляє дані з магнітометра і створює мапу поля з точними координатами аномалій. Це не обов’язково будуть вибухові речовини. Але, вважають розробники, такі мапи спростять і пришвидшать роботу з розмінування, а також зменшать пошкодження спецмашин, які можуть коштувати від мільйона доларів.
MinesEye обіцяє зробити розмінування швидшим, дешевшим і безпечнішим. Однак система не ідеальна. Дрон, як й інші розробки в галузі, не може виявляти міни у пластикових корпусах. Також дрон в основному призначений для роботи на відкритих територіях і буде незручним у лісах чи містах.
Як працює робот-розміновувач «Кабан» від Aero Hub
Інша перспективна розробка, яка вже на стадії малосерійного виробництва, — робот-розміновувач «Кабан» від волонтерської організації Aero Hub.
Віталій Безпаленко, інженер Aero Hub, пояснює, що спочатку він і його колеги складали дрони. Після звільнення Київщини сапери мали потребу дистанційно виявляти розтяжки та закопані протипіхотні міни. Броньований «Кабан» невразливий для протипіхотних вибухових пристроїв. А через малу вагу протитанкові міни не відчувають його присутності та не спрацьовують.
За словами Безпаленка, за пів години «Кабан» може перевірити таку кількість території, яку сапер оглядає від 3 до 6 годин. Він знищує протипіхотні міни, просто нешкідливо підриваючи їх під час руху.
Перевага у його мультифункціональності. По-суті, це броньована високопрохідна платформа, на яку інженери кріплять додаткові установки залежно від запиту: косарку, роборуку, щоб витягти вибухівку, магнітометр чи інші пристрої. «Кабан» особливо ефективний у поєднанні з безпілотником із камерою, який може одразу позначати пройдений маршрут, що дозволяє розміновувачам рухатись швидше.
Aero Hub виготовив майже 20 пристроїв, і всі вони зараз використовуються військовими та виготовлені за кошти фандрайзингу. Інженери пояснюють, що наразі триває сертифікація їхніх виробів та організації, а тому структури на кшталт ДСНС та інших операторів не можуть офіційно закупити цю техніку.
Водночас об’єднання інженерів може наростити виробництво.
«Насправді ми можемо виготовляти й більше, — каже Олександр Кондратенко, відповідальний за комунікації в АероХаб. — Якби у нас був контракт, скажімо, на 150 машин від Міноборони чи іншого замовника, ми би без проблем це зробили. Однак зараз усі зусилля йдуть на отримання сертифікацій, це довгий і складний етап. Водночас без цього неможливо забронювати працівників. А якщо розробників та техніків мобілізують, виробництво може зупинитися».