Від Чернігова до Київщини: чому Україні потрібна нова подієва модель безпеки

Ракетний удар по місцю проведення демо дня на Київщині став не лише черговою трагедією цієї війни, а й продемонстрував те, що з 2023 року ситуація з організацією подій у defense tech індустрії залишається незмінною у плані безпеки. Більше того, кількість подій зростає й еволюційно стає частиною повсякденного життя технологічної екосистеми.

Але зараз під загрозою якраз-таки опиняються не лише військові об'єкти, енергетична інфраструктура чи логістичні вузли, а й сама екосистема, яка формує майбутню технологічну перевагу України.

Мене дивують питання, чи потрібно проводити такі заходи? Я вважаю, що воно має звучати дещо по-іншому, зокрема, як зробити так, щоб такі події продовжувалися, але були менш вразливими.

І тут відповідь точно не у зупинці, чи скасуванні заходів, а у їх трансформації.

Defense Tech заходи стали частиною оборонної спроможності країни

За останні роки в Україні сформувалася найбільш динамічна defense tech екосистема у світі. Компанії, які ще кілька років тому були невеликими технологічними командами, сьогодні створюють рішення для безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби, наземної робототехніки, розвідки та управління військами.

Але технології не народжуються у вакуумі. Будь-яка оборонна інновація проходить шлях від ідеї до бойового застосування через постійну взаємодію інженерів, військових, виробників, державних структур, інвесторів, міжнародних партнерів.

Саме тому я розглядаю профільні заходи не просто як конференції чи виставки, а як елемент комплексної оборонної екосистеми.

Як не банально, але для Кремнієвої долини технологічні конференції та демодні стали частиною економічної інфраструктури. Для українського defense tech такі заходи стали частиною національної безпекової інфраструктури. Їхнє припинення означало б уповільнення процесу, який безпосередньо впливає на здатність України адаптуватися до умов сучасної війни.

Новий стандарт проведення Defense Tech заходів

Після трагедії природною є реакція: можливо, такі події потрібно просто припинити проводити. Але це помилковий висновок. Управління ризиками працює інакше: якщо ризик неможливо повністю усунути, то необхідно змінити архітектуру системи.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Сьогодні традиційний формат великих заходів створює надмірну концентрацію великої кількості людей, представників критичних компаній, військових експертів, міжнародних партнерів, керівників державних структур.

В умовах постійної ракетної загрози це стає системною вразливістю. І це не про конкретних організаторів, бо у Чернігові — Берлінська, тут — Армада, десь там може бути Brave1 чи інший організатор.

Україна має створити окремий стандарт безпеки для оборонних інноваційних подій незалежно від їхнього організатора.

Він повинен включати:

1. Управління інформаційними ризиками

Точні місця проведення, час, склад учасників та деталі програми не можуть бути відкритою інформацією до моменту, коли це безпечно. Інформаційна безпека має стати такою ж важливою, як фізична.

2. Розосередження замість концентрації

Замість одного великого майданчика краще використати кілька менших форматів. За можливості краще  замість одного дня та сотень учасників провести серію закритих зустрічей із контрольованим доступом.

3. Обов'язкові безпекові критерії

Кожен захід має передбачати попередню оцінку рівня загрози, готовності укриттів, процедур евакуації, комунікаційних протоколів і взаємодії з відповідними службами.

4. Гібридний формат

Частину презентацій, переговорів та інвестиційних зустрічей можна перевести у захищені цифрові формати. Фізична присутність має залишатися там, де вона створює найбільшу цінність.

Окремий виклик — міжнародна присутність. Український defense tech сьогодні цікавить союзників, оборонні компанії, фонди та уряди інших країн. Цей інтерес потрібно масштабувати. Але концентрація великої кількості міжнародних партнерів в Україні під час активної війни створює додаткові ризики. Тому Україні варто перейти до дворівневої моделі.

Перший рівень — Україна. Україна залишається місцем, де народжується продукт. Другий рівень — країни-союзники. За межі України поступово можуть переходити міжнародні інвестиційні форуми, закупівельні місії, великі конференції, зустрічі з глобальними виробниками, презентації для урядів та оборонних структур. Це не означає релокацію українського defense tech. Це означає створення глобальної мережі навколо українських технологій. Україна повинна залишатися центром створення інновацій, але не обов'язково єдиною точкою міжнародної взаємодії.

П'ять рішень, які необхідно реалізувати вже зараз

1. Створити Національний протокол безпеки Defense Tech заходів. За участю Міністерства оборони, Brave1, СБУ, організаторів заходів та представників індустрії необхідно розробити єдиний стандарт. Він має визначати правила проведення подій такого роду в умовах війни.

2. Запровадити обов'язкову оцінку ризиків. Кожен захід має мати власний рівень безпеки залежно від масштабу, складу учасників та характеру активностей. Одна модель не може підходити для всіх, але й ранжування заходів має бути прозорим та зрозумілим, а не виключно «ручним».

3. Побудувати міжнародну мережу Defense Tech подій. Україна має ініціювати створення регулярних заходів у країнах-партнерах, де українські компанії зможуть зустрічатися з інвесторами, урядами та міжнародними замовниками.

4. Розвивати захищену цифрову інфраструктуру. Частина взаємодії може бути перенесена в цифровий простір без втрати ефективності.

5. Створити постійний координаційний механізм. Безпека та розвиток defense tech не можуть залежати лише від окремих організаторів. Потрібен постійний майданчик, який буде адаптувати правила відповідно до зміни загроз. Сюди точно мають увійти представники Міністерства оборони, Brave1, СБУ та організатори ключових заходів.

Ворог намагається атакувати не лише те, що Україна має сьогодні. Вона намагається вплинути на те, якою Україна буде завтра. Саме тому найгіршою відповіддю було б зупинити розвиток оборонних інновацій, у т.ч. й через зупинку таких подій.

Україна сьогодні має можливість створити першу у світі модель розвитку defense tech екосистеми під постійною воєнною загрозою. Не просто швидку. Не просто інноваційну. А безпечну, масштабовану та глобальну.

Саме це має стати відповіддю на атаку проти українських оборонних інновацій.