Як постава впливає на настрій і рішення: що показав експеримент

Положення тіла може впливати не лише на спину, а й на емоції та спосіб ухвалення рішень. Як пише Earth.com, учасники нового дослідження, які сиділи рівно, краще виконували тест на ризик і повідомляли про позитивніший емоційний стан. При цьому вони не знали, що їхню поставу навмисно змінили за допомогою висоти столу та положення планшета.

Як правильну поставу створили без прямих вказівок

Дослідження провели професор Університету Макгілла Хорхе Армоні та аспірант Сорен Вайніо-Теберж, якому належала ідея проєкту. У ньому взяли участь майже 200 людей, середній вік яких становив близько 20 років.

Після початкового тестування за комп’ютером учасникам запропонували виконати нове завдання на планшеті. Їм пояснили, що це частина перевірки мобільного застосунку, хоча справжній експеримент полягав у розташуванні пристрою.

Для однієї групи планшет встановили на підставці на піднятому регульованому столі. Щоб бачити екран на рівні очей, люди мимоволі випрямлялися. Для іншої групи стіл опустили, а планшет поклали горизонтально, через що учасники нахиляли голову і корпус уперед.

Ніхто не отримував інструкцій сидіти рівно або сутулитися. Відеоаналіз підтвердив, що учасники першої групи тримали шию помітно рівніше. Обидві пози при цьому здавалися людям приблизно однаково комфортними й такими, що потребували схожих зусиль.

Як постава впливає на рішення під час тесту на ризик

Основною частиною експерименту став стандартизований тест Balloon Analogue Risk Task. Учасники мали надувати віртуальну кульку послідовними натисканнями. Кожне натискання збільшувало потенційну винагороду, але водночас зростала ймовірність того, що кулька лусне, а накопичений результат буде втрачено.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Люди, які сиділи рівно, частіше погоджувалися на більший ризик і в середньому отримували вищі винагороди. Дослідники пояснюють це не посиленням імпульсивності, а ефективнішим управлінням ризиком.

Порівняння з окремою групою, яка виконувала завдання за звичайним столом, показало, що різницю, ймовірно, спричинила саме випрямлена постава. Отже, результат був пов’язаний не стільки з негативним впливом сутулості, скільки з ефектом рівного положення тіла.

Як правильна постава впливає на настрій і впевненість

Учасники, які сиділи рівно, після завдання повідомляли про сильніше відчуття гордості — емоцію, пов’язану з позитивним настроєм. Водночас дослідники не зафіксували настільки ж чіткого впливу на рівень емоційного збудження.

Цей результат важливий через методику експерименту. У попередніх дослідженнях так званих поз сили людям часто прямо казали прийняти певне положення. Через це учасники могли несвідомо демонструвати реакцію, якої, на їхню думку, очікували науковці.

Команда Університету Макгілла уникнула цієї проблеми. Поставу змінювали через фізичне середовище, а не через інструкції. Після експерименту більшість учасників заявила, що не помітила такого впливу.

Кут нахилу шиї вимірювали за допомогою програмного забезпечення для відеовідстеження. Це дало об’єктивніший показник положення тіла, ніж суб’єктивні оцінки.

Ергономіка робочого місця може впливати на поведінку

Дослідники наголошують, що зміна постави сама по собі не здатна кардинально змінити життя. Виявлений ефект був невеликим. Проте він показує, що висота столу, положення екрана та конструкція робочого місця можуть непомітно впливати на настрій і поведінку.

Практичне значення можуть мати:

Ці чинники не гарантують кращих рішень, але можуть створювати середовище, у якому людині легше зберігати природніше положення тіла.

Межі дослідження постави та відкриті питання

Більшість учасників становили молоді жінки з університетського середовища. Тому результати не можна автоматично переносити на людей старшого віку, інші культури або вибірки з рівномірнішим гендерним складом.

Водночас ця особливість ставить під сумнів припущення, що психологічний ефект випрямленої постави властивий переважно чоловікам.

Дослідження, опубліковане у British Journal of Psychology, не доводить, що постава визначає поведінку. Воно показує інше: навіть невеликі зміни повсякденного середовища можуть впливати на емоції та рішення без усвідомленого контролю. Питання про тривалість цього ефекту та його прояви поза лабораторією залишається відкритим.