Сигнали поганої (непрофесійної) комунікації

5 хвилин читання

Сигналів непрофесійної комунікації, які нагромаджують відчуття незадоволення, розчарування та невизначеності — багато! Якщо їх ігнорувати, або накопичувати, брати за правило, або за спосіб виказати своє незадоволення або несхвалення — то, врешті, у вашої команди, партнерів, колег чи клієнтів почне накопичуватися всередині тягуче відчуття.

Свідомо чи підсвідомо люди почнуть ставити собі запитання:

«Чи поважають мене?»

«Чи цінують?»

Читайте також: Кейс. Будь-які співпадіння є випадковими. Історія реальна, але всі назви, імена та ситуативні деталі — змінені.

«Чи враховують мене і мої інтереси?»

«Що відбувається?»

«Що це означає?» т.п.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Такі питання підступають непомітно, і люди спочатку відмахуються від них як від комариків, і так же нещадно з ними розправляються. Але згодом — коли вони часто повторюються, коли їх стає надто багато і просто неможливо відмахнутися легким помахом руки — коли рій комариків стає надто великий і надокучливий ---єдине що хочеться — просто втекти від цього і не оглядатися.

Тому, керівники, менеджери, комунікатори, будь ласка, комунікуйте етично і професійно! 

Для початку — пам'ятайте, що перед вами люди! Людина  — насамперед і завжди — людина! Занотуйте собі 3 правила

1. Не залишайте повідомлення без відповіді! Не можете зараз відповісти — напишіть про це! Не можете написати — позначте повідомлення як прочитане, щоб повернутися до нього за можливості. Якщо не знаєте, що відповісти — так і напишіть! Якщо питання потребує додаткових дій  — так і напишіть! Теж саме з усною комунікацією!

Завжди можна зберегти професіоналізм, етичність (і свій статус, коли і кому це важливо) і проявити повагу до іншої людини. Відмова від цього на користь ігнору, его та будь-якого виду «помсти» — завжди обходиться набагато дорожче. З цього починаються закулісні інтриги, мовчазні «бойкоти» працівників (коли просто перестають працювати на результат, а починають лише для галочки), врешті все завершується раптовим осяянням керівників — що команда не працює, найкращі звільняються, а в колективі безліч непорозумінь, немає довіри і люди не можуть співпрацювати ефективно.

Простіше одразу відписати, відповісти, дати роз'яснення. В крайньому випадку — поставити смайлик. Будь-яка реакція, яка б дала людині розуміння — вона щось важить і вона частина команди, і до неї проявляють належну повагу. 

Важливо! Комунікація завжди має бути професійною та етичною! Будь-яка зверхність, зневажливість, висміювання — завжди! потім «вилізуть вам як керівникам, чи колегам, боком»! 

2. Не відмахуйтеся від людини формальностями. Якщо до вас звернулися з проблемою, болем — не зневажуйте цю довіру і цей біль. НІКОЛИ не залишайте проблему невирішеною, закриваючи її лише формальностями! Якщо людина, яка до вас звернулася не вважає ситуацію вирішеною — ситуація ще не вирішена! НЕ закривайте двері перед носом людина, яка «кровоточить». 

Це все одно, якби до вас прийшла людина в якої кровить рана, а ви б її сказали — «я думаю, це все непорозуміння, давайте на цьому зупинимося» — і просто б відправили людину додому з кровавою раною!

ЦЕ не допомога, це не вихід! Це ляпас! Це абсолютне зневаження базових потреб та гідності людини!

Бо коли до вас приходять з раною — треба її промити, продезинфікувати і накласти пов'язку. І, якщо потрібно направити до іншого спеціаліста чи на обстеження. Якщо ж ви не можете зараз допомогти людині і «промити» — визначити в чому проблема, а що просто її супроводжує, не можете «продезенфікувати» — запропонувати рішення, яке, можливо, зараз не знеболить, але убереже від інфікування та розростання рани — якщо ви просто з об'єктивних причин не можете це зробити — підкажіть людині до кого можна звернутися, хто може допомогти. Дайте інформацію, де можна знайти діючу інформацію для самодопомоги. Обговоріть та затвердіть зручний для вас обох час, щоб повернутися до цього питання. 


І в кожному разі не тікайте від своїх обов'язків, етичних норм та професійності — визнавайте помилки і виправляйте їх. 

3. НЕ жалійте своїх працівників, бо врешті, всі ваші спроби прикрити, десь вберегти, десь не сказати всієї правди, десь не вимагати відповідальності за промахи — призведуть до деградації людини і вона ще й матиме питання до вас! І цілком справедливо! Бо все це лише про зневаження, нерівність, недовіру та не віру в людину, в її сили, можливості точно!

Ставтеся до своїх працівників, колег і клієнтів з реальною повагою, а не притворною, яка лише руйнує та знищує і людину на яку це націлено і всю справу, і команду.

Погана комунікація завжди проростає і поширюється — як пліснява — не використовуйте її. Будьте поважні та етичні з іншими! Істинно! А не «аби відстали», «щоб вберегти від зайвого стресу», «щоб зменшити собі стрес» тощо. 

Думайте на перспективу! Хороша, якісна комунікація — позбавить вас безлічі проблем у майбутньому!