Економіка України під час війни: 5 кроків протидії кризі

Порожні орендовані приміщення в центрах міст, зникнення окремих медикаментів з аптек і постійне зростання цінників — це лише поверхневі симптоми глибоких деструктивних процесів. Справжній економічний шок розгортається непомітно і має затримку в півроку чи рік, формуючи фундаментальні ризики для фінансової стабільності держави. У відео на своєму YouTube-каналі економіст Віктор Галасюк зазначає, що агресор цілеспрямовано атакує два ключові стовпи вітчизняної системи — зовнішню підтримку партнерів та внутрішній виробничо-споживчий потенціал.

Прихована економічна криза: як ворог б'є по ВВП

Українська економічна спроможність наразі критично залежить від двох рівноцінних чинників: внутрішньої ефективності ринку та зовнішнього фінансування від союзників, першочергово країн Європейського Союзу та Німеччини. Ворог застосовує двовекторну стратегію знекровлення. З одного боку, здійснюється тиск на Європу з метою залякування та скорочення військово-фінансової допомоги. Це підтверджується зростанням популярності ультраправих политичних сил у ФРН та Франції, які декларують наміри відновити проєкти на зразок «Північного потоку».

З іншого боку, агресор завдає ударів по всіх компонентах класичної формули ВВП України: внутрішньому споживанню кінцевих товарів і послуг, державних видатках, інвестиціях і чистому експорту.

Падіння споживання: скорочення населення та грошей

Підписуйтеся на наші соцмережі

Близько 70% української економіки формується за рахунок споживчих видатків домогосподарств. Проте цей драйвер стискається, мов «шагренева шкіра», через два ключові чинники:

Ризики для курсу гривні: шок експорту та бюджету

Паралельно з руйнуванням споживання ворог нищить експортну інфраструктуру та порти. З $40 млрд загального товарного експорту України близько $22–23 млрд припадає на агропродукцію, яка досі залишається переважно сировинною. Водночас системних руйнувань зазнає металургійна галузь — один із головних генераторів валютної виручки.

Скорочення виробництва та логістичні блоки створюють затриманий економічний шок. Його наслідки ще не проявилися повною мірою на валютному курсі чи в показниках інфляції, проте вони вже програмовані. Скорочення бази оподаткування змушує уряд урізати критичні видатки або шукати нові запозичення. Водночас спроби Нацбанку стримати інфляцію виключно монетарними методами, зокрема підвищенням облікової ставки, мають обмежену ефективність і несуть додаткові ризики для бізнесу.

Економіка України під час війни: 5 кроків порятунку

Щоб відвернути девальваційний та інфляційний хаос, держава повинна діяти негайно, застосовуючи асиметричні інструменти для відновлення капіталу та виробництва:

Відбудова виробництва: курс на внутрішні ресурси

Зараз українська економіка проходить через найтяжчий випробувальний етап, коли зовнішні підпори слабшають, а внутрішні ресурси виснажуються руйнуваннями. Проте наявний шок є не вироком, а викликом, який вимагає відмови від застарілих догм.

Реалізація запропонованих п'яти інструментів дозволить не лише купірувати приховані ризики девальвації та інфляції, а й створить фундамент для перезапуску промисловості. Тільки перехід від сировинної моделі до глибокої переробки та стимулювання внутрішнього інвестора дозволить українській економіці відродитися й забезпечити довгострокову стійкість держави.