Дмитро Кулеба про Зеленського, путіна і сценарій війни у 2026 році

Дмитро Кулеба понад чотири роки очолював українську дипломатію — від пандемії та місяців перед повномасштабним вторгненням до боротьби за Patriot і західну військову допомогу. Тепер колишній глава МЗС значно відвертіше говорить про механіку влади, власну відставку, перспективи війни та логіку кремля. В інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING дипломат пояснив, чому більше не бачить навіть мінімального шансу на припинення вогню до кінця 2026 року, що могло стояти за звільненням Михайла Федорова та чому кордони 1991 року не обов’язково стануть фінальною точкою війни.

Війна в Україні у 2026 році: чому Кулеба не бачить швидкого перемир’я

На початку року Дмитро Кулеба ще залишав невелике вікно для можливого припинення вогню. До кінця лютого, за його оцінкою, переговорний процес фактично себе вичерпав.

Ключовою перешкодою стала вимога росії, щоб Україна залишила контрольовану нею частину Донецької області. Ексглава МЗС вважає, що путін використав переговори як перевірку: чи можна політичним шляхом отримати те, чого російська армія не змогла досягти військовим.

Коли стало зрозуміло, що цього не буде, кремль повернувся до продовження війни. Саме тому колишній міністр не бачить ознак, що москва готується до предметного завершення бойових дій, і не очікує тристоронньої зустрічі України, США та росії до кінця 2026 року.

Україна, на його думку, водночас має демонструвати готовність до переговорів і компромісів. Це дозволяє Києву зберігати сильнішу дипломатичну позицію перед партнерами та показувати, хто насправді не рухається до припинення війни.

російські удари по Україні: чому Кулеба прогнозує важчу зиму

Дипломат очікує подальшого посилення ударів по Києву, Сумах, Запоріжжю, Харкову та інших українських містах. Швидкого рішення, яке могло б радикально змінити ситуацію з ППО, він не бачить.

Водночас Дмитро Кулеба говорить про поступове формування не кількісного, а якісного паритету. Україна не матиме стільки ж далекобійних засобів ураження, як росія, однак її здатність системно атакувати цілі в глибині території противника зростає.

Для росії проблемою є масштаб території та неможливість однаково щільно прикрити її ППО. Пріоритетними містами для кремля колишній міністр називає москву та санкт-петербург.

До наступної зими він радить готуватися щонайменше до повторення попередньої. Удари дедалі сильніше зачіпають паливну, енергетичну та логістичну інфраструктуру, а отже, безпосередньо впливатимуть на повсякденне життя.

Звільнення Михайла Федорова: що Кулеба побачив у рішенні Зеленського

Відставку Михайла Федорова ексглава МЗС вважає нетиповою. За шість місяців на посаді міністра оборони той, на його погляд, сформував чіткий план і запустив зміни, які позитивно сприймала частина військових.

Пояснення, що все зводилося до розбіжностей із тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським, Кулебу не переконує: різні погляди двох посадовців на війну були відомі ще до призначення Федорова.

Тому дипломат припускає, що між президентом і міністром могла виникнути особиста криза довіри. Це його версія, а не встановлений факт.

Якщо ж вирішальним був конфлікт міністра з главкомом, Кулеба вважав логічною зміну обох посадовців, аби головнокомандувач не перетворився на політичного переможця протистояння. Згодом Сирського також звільнили, а головнокомандувачем призначили Михайла Драпатого.

Федорова, за прогнозом колишнього міністра, у Міноборони вже не повернуть. Водночас він бачить для нього перспективи у політиці, якщо той вирішить обрати цей шлях.

Зеленський і Кулеба: чому колишній глава МЗС залишив уряд

Власну відставку Дмитро Кулеба пояснює конкуренцією двох центрів впливу на зовнішню політику.

За його словами, Володимир Зеленський певний час балансував між міністром закордонних справ і тодішнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, який прагнув активно впливати на дипломатичний напрям.

Згодом, за версією ексміністра, президент зробив ставку на Єрмака. Модель, за якої глава МЗС фактично мав виконувати вказівки керівника ОП, для Кулеби була неприйнятною, після чого його попросили залишити посаду.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Напрям подій дипломат, за його словами, зрозумів ще навесні 2024 року — з розподілу доручень, підтримки пропозицій і ставлення до міністерства. При цьому у фінальній розмові Зеленський не висував претензій до його професійної роботи.

Колишній очільник МЗС також стверджує, що Єрмак регулярно переконував президента у нібито політичних і президентських амбіціях Кулеби. Сам він заперечує, що, перебуваючи в уряді, будував власний політичний проєкт.

Зеленський, Буданов і Залужний: як Кулеба оцінює ключові фігури

Володимира Зеленського у приватному спілкуванні Кулеба характеризує як позитивну і харизматичну людину. За понад чотири роки роботи він пригадує лише три випадки відчутної емоційної напруги: під час пандемії COVID-19, у листопаді перед вторгненням та наприкінці своєї міністерської каденції.

Після нової зустрічі із Зеленським у 2026 році ексглава МЗС побачив зміни: порівняно з 2024-м президент, на його суб’єктивне враження, став менш підозрілим.

Кирила Буданова як керівника Офісу президента дипломат вважає принципово іншою фігурою, ніж Єрмак. Він називає його державницьким і командним гравцем, який поки шукає в ОП великий напрям, з яким асоціюватиметься його нова роль.

Валерія Залужного Дмитро Кулеба характеризує як класичного «відмінника» — людину, яка ретельно занурюється у проблематику. Перед призначенням послом у Великій Британії колишній головнокомандувач, за його словами, навіть вів конспект підготовки.

Водночас дипломат застерігає від створення політичного культу навколо Залужного. Суспільство майже не знає його поглядів на економіку, податки, ФОПів і модель демократії. Тому військової репутації недостатньо для висновків про готовність людини керувати державою.

путін і переговори: п’ять сценаріїв продовження війни

Логіку путіна Кулеба пропонує оцінювати через сталінську модель: військова невдача не веде автоматично до компромісу, а стає приводом мобілізувати ще більше ресурсів.

Після відступу росії з Херсона і втрати більшої частини захопленої Харківської області у 2022 році кремль не припинив війну. Наступної весни російські війська захопили Бахмут. Дипломат не бачить причин очікувати, що тепер ця модель різко зміниться.

На його думку, путін має п’ять напрямів дій:

Першими чотирма напрямами, за оцінкою Кулеби, росія вже рухається. П’ятий кремль передусім використовуватиме як постійну погрозу.

Кордони 1991 року і війна: чому Кулеба не вважає їх фіналом

Одне з найпомітніших тверджень ексглави МЗС стосується кордонів України.

Кулеба визнає, що очікування швидкого повернення до кордонів 1991 року значною мірою було породжене військовими успіхами 2022-го. Сам він тоді також поділяв цей оптимізм.

Однак повне звільнення Криму, Донеччини та Луганщини, за його логікою, саме собою не гарантує припинення бойових дій. росія могла б продовжити війну і після виходу української армії до міжнародно визнаного кордону.

Дипломат допускає різні підсумкові конфігурації: кордон після війни може відповідати 1991 року, бути меншим або проходити східніше. У цьому контексті він згадує перебування українських сил у суджі та історичний стародуб.

Це не прогноз конкретних територіальних змін, а аргумент проти сприйняття кордону 1991 року як автоматичної точки завершення війни.

Трамп і Україна: чому змінити його думку легше, ніж утримати

Публічний конфлікт Зеленського з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Кулеба порівнює з реслінгом: момент виглядав як майже катастрофічний розрив, але подальший розвиток подій показав інше.

Невдовзі сторони повернулися до робочої взаємодії, США відновили обмін розвідданими, а Україна підтримала американську пропозицію про припинення вогню.

Головною особливістю роботи з Трампом дипломат вважає несталість його позиції. Переконати американського президента можна. Значно складніше — втримати його на новій позиції після того, як він уже змінив думку.

Тому поліпшення відносин із Вашингтоном не усуває ризику нового різкого повороту.

Українці в Польщі: чому Кулеба прогнозує зростання напруги

Польську політику ексміністр описує як боротьбу двох підходів.

Один визнає складність відносин з Україною, але виступає за співпрацю і бачить економічну користь від українців, які працюють, створюють компанії та стають частиною середнього класу.

Інший використовує антиукраїнську риторику, виступає проти «українізації» Польщі та вимагає від Києва поступок у складних історичних питаннях.

За оцінкою Дмитра Кулеби, агресивніша течія дедалі сильніше задає тон, а інциденти проти українців — ще не пік напруги.

Водночас він не бачить реалістичного сценарію, за якого Польща намагатиметься повернути Львів. Історична риторика існує, проте сучасна Польща, на його думку, має значно більші геополітичні амбіції.

Дипломатія України: як Кулеба домагався Patriot і повернення McDonald’s

Одним із найскладніших переговорних епізодів Дмитро Кулеба називає весну 2024 року, коли Україна намагалася отримати додаткові батареї Patriot.

На зустрічі глав МЗС країн НАТО він відійшов від стандартних дипломатичних тез і описав реальність дефіциту ППО, включно з необхідністю переміщувати батареї між захистом міст і фронтом.

Після цього Німеччина заявила, що очолить пошук Patriot для України. Приблизно через два тижні після розмови Володимира Зеленського з Олафом Шольцом Берлін оголосив про передачу батареї.

Сам Кулеба наголошує, що результат був наслідком системної роботи багатьох людей, а не одного виступу. Проте американський дипломат згодом сказав йому, що ця промова допомогла перетворити тему Patriot із військової на політичну.

Інший нетиповий кейс — повернення McDonald’s. Після початку повномасштабної війни мережа припинила роботу в Україні. Кулеба порушив це питання у розмові з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Для дипломата присутність глобальної мережі була не лише питанням ресторанів. Вона мала сигналізувати іншим міжнародним компаніям, що в Україні можна працювати. Після контактів американської сторони та переговорів Міністерства економіки McDonald’s відновив роботу.

Карти України у війні: які переваги Кулеба бачить у 2026 році

Попри песимістичний короткостроковий прогноз, колишній глава МЗС бачить у України кілька важливих активів.

Перший — власна ударна індустрія: далекобійні та середні дрони й накопичений досвід сучасної безпілотної війни. Кулеба вважає, що ця компетенція вже може бути потрібною навіть США, зокрема для протидронової оборони на Близькому Сході.

Другий — стійкість країни. Після важкої зими Україна не втратила здатності функціонувати, хоча, за словами дипломата, багато хто очікував значно гіршого сценарію.

Третім, уже нематеріальним фактором, Кулеба називає власне переконання, що Україна зрештою переможе. На короткій дистанції він характеризує себе як реаліста, у довгостроковій — як оптиміста.

Найближчий період, за цією логікою, навряд чи принесе просту розв’язку. росія продовжує ставку на виснаження, технологічну адаптацію і людський ресурс. Україні доведеться одночасно витримувати удари, нарощувати власну силу та утримувати міжнародну підтримку.

Тому головне питання війни у 2026 році вже не зводиться до однієї переговорної зустрічі або конкретної лінії на карті. Вирішальним стає те, хто довше збереже здатність воювати, адаптуватися технологічно, підтримувати державу і коаліцію партнерів. Саме цей баланс зрештою визначатиме умови завершення війни.