Біологія болю. Чому жінки й чоловіки переносять біль по-різному?
Вчені встановили, що у чоловіків і жінок біль запускають різні імунні клітини й молекули. Коли в організмі трапляється травма або запалення, чоловічий імунний захист діє як пожежна бригада. Його клітини починають масово виділяти внутрішні опіоїди — природні знеболювальні, які одразу гасять пожежу. У жінок команда помічників більше нагадує Чіпа і Дейла, які теж летять на поміч, але на мінімалках, тому жіночий організм змушений використовувати інші хімічні системи.
У відео на каналі «DOC.UA: Розмова з лікарем» лікар доступно розповідає про різницю між жіночим і чоловічим механізмом болю:
А нижче наведу кілька наукових досліджень на цю тему.
У жінок і чоловіків різна біологія болю
Довгий час дослідники не розуміли, чому ліки, які блокують біль у чоловіків і полегшують їхній стан, майже не працюють у жінок.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Статистика жахає: абсолютна більшість пацієнтів, які роками борються з виснажливими мігренями чи фіброміалгією, — це жінки. Навіть профільний документ про гендерно-специфічне знеболення у педіатричній спінальній хірургії фіксує разючу річ: дівчата набагато частіше отримують хронічний післяопераційний біль після таких самих операцій, як і хлопці.
У 2025 році дослідники UCSF (University of California, San Francisco) виявили у самок мишей природний механізм пригнічення болю. Під впливом естрогену та прогестерону імунні клітини біля спинного мозку виробляють енкефалін — власний опіоїд організму, що блокує больові сигнали. У дослідах цей механізм працював лише у самок.
Інше дослідження на мишах показали, що після ушкодження нервів у самців важливу роль у передачі та посиленні больових сигналів відіграє мікроглія — клітини вродженого імунітету спинного мозку. У самок аналогічний процес відбувається за участю інших клітин імунної системи.
У березні 2025 року в журналі Neuron вийшла робота дослідників з University of Calgary, які вивчали механізми нейропатичного болю в самців і самок гризунів. Вони показали, що:
- у самців гризунів біль підтримувався через мікроглію, яка виділяла VEGF-A (vascular endothelial growth factor A);
- у самок гризунів важливу роль відігравали CD8+ T-лімфоцити, які виділяли лептин;
- блокування VEGF-A допомагало самцям, а блокування лептину полегшувало біль у самок.
Результати довели, що біологічні шляхи розвитку болю залежать від статі.
Дослідження показують, що чоловічі та жіночі больові нейрони можуть працювати по-різному. У нейронах жінок пролактин підвищує чутливість рецепторів до больових сигналів, тоді як у чоловіків подібний ефект викликає інша сигнальна молекула — орексин B. Вчені навіть виявили статеві відмінності у наборі рецепторів, через які працюють ці механізми. Це ще один аргумент на користь того, що універсальний підхід до лікування болю може бути не однаково ефективним для всіх.
Немає універсальної пігулки для всіх
Уявіть собі палату після складної операції на грудній клітці. Жінки там часто лежать у набагато гострішому стані, буквально виснажені болем. Проте роками медична система списувала це на зайву емоційність або банальне перебільшення: мовляв, пацієнтка просто драматизує.
Через ці стійкі стереотипи жінкам часто відміряли менші порції знеболювальних або призначали схеми, які фізично не могли спрацювати для їхньої імунної системи. У великому дослідженні 2024 року лікарі та медсестри частіше недооцінювали біль пацієнток, що може призводити до недостатнього лікування болю.
На завершення хотілося б написати, що ситуація змінюється, і медицина відмовляється від принципу «усім однакову пігулку». Але парадокс полягає в тому, що попри наукові докази про біологічні відмінності у больових механізмах чоловіків і жінок клінічна практика все ще іноді недооцінює біль жінок як такий.
Разом з тим, сучасна анестезіологія розглядає стать як один із факторів персоналізації анестезії поряд із віком, вагою, супутніми захворюваннями та генетичними особливостями пацієнта. На щастя, це вже сприймається як факт: чоловіки та жінки можуть по-різному реагувати на окремі анестетики, опіоїди та мати різний ризик післяопераційних ускладнень.
Якщо раніше класичні потужні знеболювальні викликали у жінок шквал побічних реакцій і працювали через раз, то тепер є можливість їх відкоригувати. Тому якщо ви готуєтеся до хірургічного втручання, обговоріть з анестезіологом ризики та особливості знеболення, пов'язані з вашими статтю, віком і станом здоров'я. Та не бійтеся вимагати інший препарат, якщо стандартний не допомагає.