Головна Крипта

Криптоекспансія: українські магазини освоюють віртуальні активи

9 липня 2024 10:10 7 хвилин читання

Останнім часом досить багато магазинів, сервісів і фондів почали приймати оплату за товари у криптовалюті. Нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі звернув увагу на те, що серед них багато магазинів електроніки. Так, наприклад, серед клієнтів криптоеквайрингу WhitePay — Yabluka, eStore, Stylus, DOMINO, Фонд Сергія Притули, CARFIX та інші. SPEKA поспілкувалася з криптоюристами та розповідає, які магазини приймають оплату криптовалютою, чи є у цьому порушення та що з проєктом закону про віртуальні активи №10225-1.

Криптоекспансія: українські магазини освоюють віртуальні активи зображення 1

Сьогодні легальність криптовалют спричиняє постійні обговорення як на місцевому, так і на міжнародному рівні. Важливість їхнього правового статусу зростає разом із поширенням використання криптовалют у всьому світі.

Станом на кінець 2023 року криптовалюта є законною у 119 країнах та на чотирьох британських заморських територіях. Це означає, що більш ніж половина країн легалізувала криптовалюти. Серед них 65% — держави з перехідною економікою або такою, що розвивається, переважно розташовані в Азії та Африці.

Читайте також: Binance увійшла до списку Fortune Crypto 100: що це означає

Криптоекспансія: українські магазини освоюють віртуальні активи зображення 2

Правовий статус криптовалют у світі. CoinGecko

Проте лише дві країни, Сальвадор і Центральноафриканська Республіка, прийняли криптовалюту як законний платіжний засіб.

Як магазини приймають оплату криптовалютою?

Вячеслав Златін, юрист практики технологій та інвестицій у Juscutum, раніше розповідав SPEKA, що, попри відсутність в Україні окремого закону, який регулює віртуальні активи, використовувати їх та проводити з ними операції на території країни не заборонено.

Криптоекспансія: українські магазини освоюють віртуальні активи зображення 3

Клієнти криптоеквайрингу WhitePay

Віртуальні активи, відповідно до ухвалених змін до ЦК України щодо розширення кола об’єктів цивільних прав, є цифровими речами, тобто благом, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність. Тож до операцій з віртуальними активами застосовуються положення ЦК України, як і до операцій з іншими речами.

Вячеслав Златін

Операції з купівлі-продажу товарів або послуг за віртуальні активи можуть розглядатися як договір міни (бартеру). Згідно з таким договором, обидві сторони зобов'язуються передати у власність один товар (послугу) в обмін на інший, пояснює Вячеслав Златін.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Він каже, що безпосередні випадки прийняття оплати у віртуальних активах в Україні забезпечені криптовалютним процесингом, що здійснюється на схожих зі звичайним платіжним процесингом засадах.

В Україні допоки не існує правового регулювання криптовалютного процесингу, тому гравці на ринку використовують ліцензованих осіб в інших юрисдикціях, як-от Binance та CoinGate. Так, за продаж товару або надання послуги особа отримує оплату через зарахування віртуальних активів на особистий цифровий гаманець на ліцензованій платформі або на окремо визначений цифровий гаманець.

Вячеслав Златін

Сплата податків за прийнятті оплати криптовалютою

Роман Дулюк, старший юрист юридичної компанії INSEININ зазначає, що використання криптовалюти як засобу оплати не звільняє магазини від обов’язку сплачувати податки. Адже, як уже пояснювали раніше, загалом рух коштів виглядає так, що посередник все одно зараховує прибуток на реальні фіатні рахунки юридичної особи, зареєстровані у банку України.

Усі отримані кошти з продажу товарів/послуг оподатковуються, незалежно від форми оплати. Зокрема, це стосується податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток підприємств.

Роман Дулюк

Проєкт закону про віртуальні активи №10225-1

Щоб сприяти розвитку криптокомпаній, зацікавлених у роботі на українському ринку, Міністерство цифрової трансформації разом із представниками бізнесу розробило у 2023 році законопроєкт №10225-1 про віртуальні активи.

Роман Дулюк зазначає, що законопроєкт №10225-1 — це ще одна спроба відродити досі непрацюючий закон «Про віртуальні активи» як альтернатива законопроєкту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) №10225.

Його місія — створення зрозумілого регулювання активів для використання криптовалют в Україні без тіньового ринку. Мета цього законопроєкту — забезпечення правової визначеності, захисту прав учасників ринку, а також інтеграція українського законодавства з міжнародними стандартами у сфері віртуальних активів.

Роман Дулюк

Тобто зараз у парламенті розглядаються два нові законопроєкти (№10225 та №10225-1) щодо регулювання віртуальних активів, які лобіюють різні установи.

Роман Дулюк пояснив, чим відрізняються ці законопроєкти.

Законопроєкт №10225 (лобіює НКЦПФР)

Законопроєкт №10225, який підтримує НКЦПФР, охоплює широкий спектр аспектів регулювання віртуальних активів, зокрема юридичний статус, оподаткування, рекламування, фінансовий моніторинг та відповідність міжнародним стандартам.

Основні положення:

Регулятори: НКЦПФР і Національний банк України.
Категорії віртуальних активів: законопроєкт запроваджує чотири категорії, а саме токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, індивідуальні токени та інші віртуальні активи.
Авторизація: надання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, може здійснюватися лише авторизованими постачальниками.
Оподаткування: для фізичних осіб — 18% на інвестиційний прибуток і 1,5% воєнного збору, для юридичних осіб — 18% податку на прибуток, без ПДВ.

Законопроєкт №10225-1 (лобіює Мінцифри)

Законопроєкт №10225-1, запропонований Міністерством цифрової трансформації України, має більш лаконічний і структурований підхід, що робить його зручнішим для бізнесу та користувачів.

Основні положення:

Регулятори: Мінцифри та НБУ.
Інноваційна зона: створення інноваційної зони, де можна працювати без авторизації протягом трьох років.
Оподаткування: єдина ставка 18% для юридичних осіб, для фізичних осіб — пільгові ставки: 5% протягом перших трьох років і 9% протягом наступних п'яти років, якщо сума інвестиційного прибутку не перевищує 7 млн грн на рік.
Звільнення від ПДВ: звільнення від ПДВ для послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, за винятком токенів, що токенізують товари та послуги.

Обидва законопроєкти мають свої сильні і слабкі сторони, що спричиняє дискусії серед урядовців і представників бізнесу. НКЦПФР пропонує більш жорсткі правила регулювання та високі податки, тоді як Мінцифри прагне стимулювати інновації і пропонує пільгове оподаткування та спрощену авторизацію.

Роман Дулюк

Натепер проєкт закону №10225-1 перебуває на розгляді у Верховній Раді, зазначає Роман Дулюк. Він пройшов перше читання і зараз доопрацьовується комітетами. Після внесення поправок і рекомендацій проєкт закону винесуть на друге читання. Якщо його ухвалять у другому читанні, закон набуде чинності після підписання президентом України і офіційного опублікування.

Потенційно проєкт закону може мати великий вплив на розвиток ринку віртуальних активів в Україні, оскільки забезпечить правову базу для операцій з криптовалютами і сприятиме їхньому ширшому впровадженню.

Про те, чому держави остерігаються визнавати криптовалюту як законний платіжний засіб, які компанії приймають оплату криптовалютою та які перспективи криптовалютних платежів в Україні, читайте у матеріалі за посиланням.