Ян Кум і WhatsApp: як одна ідея принесла $19 млрд

У 16 років Ян Кум приїхав до США майже без грошей і знання англійської, прибирав підлогу в супермаркеті та разом із матір’ю отримував продуктові талони. Через 22 роки він підписав угоду про продаж WhatsApp за $19 млрд у будівлі тієї самої соціальної служби. Історію створення месенджера розповів YouTube-канал Build Inc.

Дитинство Яна Кума визначило принципи WhatsApp

Ян Кум народився 24 лютого 1976 року неподалік Києва. Родина жила без гарячої води, зі збоями електрики та постійним дефіцитом. Перші джинси майбутній підприємець отримав лише у 16 років. Його батько працював у будівництві, мати займалася домом.

На засновника WhatsApp особливо вплинула атмосфера радянського стеження. Телефонні розмови могли прослуховувати, контакти громадян — контролювати, а приватність фактично не існувала. Згодом цей досвід сформував ставлення Кума до захисту особистого листування.

Після розпаду срср, на тлі політичної нестабільності та посилення антисемітизму, Ян Кум разом із матір’ю у 1992 році переїхав до США. Батько залишився в Україні й планував приєднатися до них, але помер у 1997 році.

Як засновник WhatsApp пройшов шлях від соцдопомоги до Yahoo

У Маунтін-В’ю родина оселилася у двокімнатній квартирі, наданій за програмою соціальної допомоги. Мати працювала нянею, а Кум прибирав у продуктовому магазині. Щоб мати їжу, вони регулярно отримували продуктові талони.

Грошей на технічну літературу не вистачало. Майбутній програміст купував у книгарнях посібники з комп’ютерних мереж, опрацьовував їх удома, а потім повертав і забирав гроші.

У 18 років Ян Кум вступив до Університету штату Каліфорнія в Сан-Хосе, де вивчав інформатику та математику. Паралельно він працював тестувальником безпеки в Ernst & Young.

У 1997 році під час аудиту рекламних систем Yahoo молодий спеціаліст познайомився з програмістом Браяном Актоном. Той оцінив його технічні здібності й допоміг отримати посаду інженера інфраструктури Yahoo. Заради роботи Кум залишив університет.

Наступні дев’ять років вони підтримували масштабну інфраструктуру компанії. У 2000 році мати Яна Кума померла від раку. У 24 роки він залишився у США без батьків.

Бізнес-модель WhatsApp виникла з відмови від реклами

До 2007 року Кум і Актон дедалі більше розчаровувалися в Yahoo. Їм не подобалися залежність компанії від реклами, відстеження поведінки користувачів і збір даних заради монетизації. На Гелловін вони одночасно звільнилися, а потім вирушили подорожувати Південною Америкою.

Після повернення обидва подалися на роботу у Facebook, але отримали відмову. За кілька років та сама компанія придбає створений ними месенджер за $19 млрд.

У січні 2009 року Ян Кум купив iPhone і побачив можливості App Store. Разом із другом Алексом Фішманом він придумав застосунок, який показував би статус людини поруч із її ім’ям у списку контактів: «на зустрічі», «у спортзалі» або «батарея розряджається».

Підписуйтеся на наші соцмережі

24 лютого 2009 року, у свій 33-й день народження, підприємець зареєстрував WhatsApp Inc. Назва походила від співзвучної англійської фрази What’s up?

Перша версія постійно припиняла роботу, швидко розряджала батарею та майже не цікавила користувачів. Кум уже планував закрити проєкт, але Браян Актон переконав його дати продукту ще кілька місяців.

Push-сповіщення змінили історію створення WhatsApp

Поворотним моментом став червень 2009 року, коли Apple запровадила push-сповіщення для застосунків. Ян Кум додав повідомлення про зміну статусів, однак користувачі почали використовувати їх як короткі репліки: писали, що прокинулися, запізнюються або вже їдуть.

Засновник перебудував продукт відповідно до реальної поведінки аудиторії. У серпні вийшла WhatsApp 2.0 із повноцінним обміном повідомленнями. За кілька тижнів кількість активних користувачів зросла до 250 тис.

Актон залучив п’ятьох колишніх колег із Yahoo, які інвестували $250 тис. У листопаді 2009 року він офіційно став співзасновником WhatsApp.

Компанія відмовилася від реклами, ігор, зайвих функцій і продажу користувацьких даних. Перший рік використання був безкоштовним, надалі сервіс коштував $1 на рік.

Бізнес-модель WhatsApp розв’язувала конкретну проблему: міжнародне SMS могло коштувати від $0,25 до $1. Месенджер дозволяв надсилати необмежену кількість повідомлень людям в інших країнах за фіксовану річну плату.

Як WhatsApp масштабувався командою з 55 людей

Стрімке зростання регулярно перевантажувало сервери. Команда працювала на безкоштовній операційній системі FreeBSD, а Ян Кум нерідко прокидався о третій ночі, щоб відновити сервіс після збою.

У 2010 році Google кілька разів пропонував придбати WhatsApp, але засновники відмовилися. На початку 2011-го застосунок увійшов до двадцятки найпопулярніших у американському App Store, а в жовтні вже обробляв 1 млрд повідомлень на добу.

Кум уникав венчурної культури й не хотів залучати гроші, які могли б змусити компанію перейти до рекламної монетизації. Представник Sequoia Capital Джим Гетц домагався зустрічі вісім місяців. У квітні 2011 року фонд інвестував $8 млн, отримавши більш як 15% компанії.

Навіть після залучення капіталу офіс залишався мінімалістичним: без вивіски та дорогих меблів. Робочий стіл засновника складався з дверного полотна, покладеного на дві металеві шафи.

У 2013 році WhatsApp налічував 200 млн активних користувачів і передавав більше повідомлень, ніж уся світова SMS-система. У компанії тоді працювали лише 55 людей.

Продаж WhatsApp Facebook: як сформувалася ціна $19 млрд

Марк Цукерберг уперше написав Яну Куму у 2012 році та запропонував зустрітися. Протягом наступних двох років керівник Facebook послідовно переконував підприємця розглянути угоду.

Наприкінці 2013 року Sequoia інвестувала ще $50 млн, оцінивши WhatsApp у $1,5 млрд. Паралельно можливість придбання месенджера вивчав Google.

9 лютого 2014 року Цукерберг запросив Кума на вечерю. Він запропонував придбати WhatsApp, надати його засновнику місце в раді директорів Facebook і зберегти автономність сервісу без реклами та агресивного збору даних.

19 лютого Facebook оголосив про угоду на $19 млрд: $4 млрд готівкою, $12 млрд акціями Facebook і ще $3 млрд у формі обмежених акцій для засновників та співробітників.

Ян Кум володів приблизно 45% WhatsApp. За умовами угоди він отримав близько $2 млрд готівкою і 76 млн акцій Facebook. Sequoia Capital, яка загалом інвестувала $58 млн, одержала дохідність близько 5000%.

Документи підприємець підписав у будівлі соціальної служби Маунтін-В’ю, де колись разом із матір’ю отримував продуктові талони.

Чому Ян Кум залишив Facebook і відмовився від $850 млн

Після продажу WhatsApp продовжив зростати: у 2017 році сервіс мав 1,2 млрд користувачів, а у 2018-му — понад 1,5 млрд.

Водночас Facebook прагнув глибше інтегрувати месенджер у свою екосистему, використовувати його дані для рекламного таргетингу та розміщувати оголошення всередині застосунку. Кум виступав проти таких змін і не погоджувався послаблювати шифрування.

30 квітня 2018 року засновник WhatsApp оголосив про вихід із компанії та ради директорів Facebook. Через дострокове звільнення він відмовився приблизно від $850 млн у ще не отриманих акціях.

Браян Актон пішов у 2017 році, також залишивши близько $850 млн. Згодом він став співзасновником Signal Foundation, яка розвиває захищений месенджер Signal.

Бізнес-урок WhatsApp: простота продукту замість зайвих функцій

WhatsApp виріс завдяки концентрації на одному завданні — швидкому, доступному та приватному обміні повідомленнями. Засновники не будували рекламну платформу, не продавали дані й запропонували продукт, який економив користувачам реальні гроші.

Месенджер налічує понад 3 млрд активних користувачів на місяць, працює у 180 країнах і підтримує 60 мов. Щодня через нього надсилають понад 100 млрд повідомлень.

Досвід бідності допоміг Яну Куму побачити цінність доступного міжнародного спілкування, а життя під радянським наглядом — зробити приватність базовим принципом WhatsApp. Він не намагався передбачити всі сценарії використання, а уважно стежив за поведінкою аудиторії та змінював продукт відповідно до її потреб.

Саме ця комбінація — технічна дисципліна, мінімалізм, чітка бізнес-модель і готовність захищати ключові принципи — перетворила невдалий застосунок статусів на одну з найбільших комунікаційних платформ світу.