У Києві масово закриваються кав’ярні: що пішло не так

4 хвилин читання

Останній місяць я спостерігаю дуже тривожну тенденцію: у Києві масово закриваються кав’ярні та стріт-фуд. За моїми оцінками, йдеться вже про понад 200 закладів – частина продається, частина просто зникає.

І це не випадковість. Це системна історія.

Малий бізнес не витримує навіть кількох місяців мінуса Для великого бізнесу кілька збиткових місяців – це неприємно. Для малого – це кінець.

Читайте також: Відкриття власної кав'ярні традиційно вважається одним із найочевидніших бізнесів для початківців. Ця сфера найбільш романтизована через естетику та, здавалося б, простоту приготування продукту. Проте на практиці кавовий бізнес потребує жорсткого фінансового планування та глибинного аналізу ринку.

У більшості власників кав’ярень немає фінансової подушки. Або вона мінімальна. Вони пережили важку зиму, накопичили збитки, а далі отримали:

– падіння відвідуваності;

– зростання витрат;

– рахунки за електроенергію, які іноді зросли вдвічі.

І математика тут проста: мінус на мінус не дає плюс. Дає закриття.

Ринок сам себе перегрів

Останні роки відкриватися було “модно”. Поріг входу – $10-30 тисяч, виглядає просто, “кав’ярня ж не ракета”.

У результаті: на одній вулиці – 4-5 однакових точок, в одному ЖК – десятки закладів. Всі ділять одну аудиторію. Як тільки вона зменшується – хтось залишається без клієнта.

Однакові заклади не виживають. Скажу прямо: більшість кав’ярень – однакові:

·       Однакова кава;

·       однакові десерти;

Підписуйтеся на наші соцмережі

·       однакові інтер’єри;

·       навіть назви схожі

У таких умовах клієнт не “обирає бренд”. Він обирає: де дешевше; де ближче; де зручніше сісти.

І як тільки стає складніше з грошима – ці заклади першими вилітають з ринку. При цьому унікальні, автентичні місця – виживають. І це дуже показово.

МАФи – бізнес із вбудованим ризиком

Ще один фактор – масовий демонтаж МАФів. Тільки з Майдану за останній місяць прибрали кілька точок. У парках – те саме. Це десятки бізнесів, які просто зникли за кілька днів.

МАФ – це завжди ризик. І зараз це стало очевидно для всіх. Тому бізнес починає зміщуватись у більш стабільні формати – приміщення на перших поверхах, де є хоча б якась передбачуваність.

Кав’ярня переїхала додому

Ще один тихий, але дуже важливий фактор – домашні кавомашини. Я сама купила кавомашину минулого року – і почала значно менше ходити в кав’ярні. І я не одна така.

Людина рахує:

– 70-80 грн за каву на ходу

або

– кава вдома в рази дешевше і часто якісніша

І вибір стає очевидним.

Проблема не тільки в ринку – а й у підході

Я бачу дуже багато однакових помилок:

·       не прорахована локація;

·       не зрозуміла аудиторія;

·       відсутність маркетингу;

·       фокус на інтер’єрі замість продукту.

Багато новачків вкладаються у “красиво”, а не у “смачно і вигідно”. І майже ніхто не звертається до експертів. Економлять тисячі – втрачають десятки.

Я б ніколи не радила відкривати ще одну типову кав’ярню в кіоску без чіткої стратегії. Це більше, ніж про кав’ярні

Ресторанний бізнес – це завжди дзеркало економіки. Менше людей, менше грошей, менше споживання = менше закладів.

Те, що відбувається зараз – це не просто “закриваються кав’ярні”. Це сигнал про стан економіки в цілому. І якщо нічого не зміниться, далі підуть інші сегменти.

Що буде далі

Ринок очиститься. Залишаться:

– або унікальні концепції з чіткою ідентичністю

– або максимально прості та дешеві формати в ідеальних локаціях

Все інше – зникне. І це, як не дивно, нормальний процес. Просто дуже болючий.

Але головний висновок простий: сьогодні виживає не той, хто “відкрився”, а той, хто реально розуміє, для кого і навіщо він працює.