Головна Підприємництво

Від податків до бронювання. Як топи IT-компаній зібралися фіксити баги «Дія.City»

5 хвилин читання

8 лютого «Дія.City» відзначає другу річницю свого створення: офіційний запуск податкового спецрежиму для ІТ-компаній відбувся незадовго до початку повномасштабної війни. Та попри це за два роки його резидентами стали понад 860 компаній, зокрема Genesis, MacPaw, Netpeak Group, Reface.

На початку 2024 року СЕО найбільших компаній-резидентів заснували спілку Diia.City United, щоб представляти інтереси бізнесу та колективно вирішувати проблеми. SPEKA поговорила з головою спілки Наталією Микольською та запитала, чи виправдалася ініціатива, які проблеми турбують резидентів та яке майбутнє чекає на «Дія.City».

Спілка Diia.City United

Як змінилося ставлення до «Дія.City»

Читайте також: Штучний інтелект поводиться як технологія з двома реальностями. В інвестиціях і пресрелізах він уже «скрізь», але в повсякденній роботі — досі вибірковий і часто необов’язковий. Саме ця тріщина між гучними обіцянками й реальною поведінкою користувачів сьогодні стає головним індикатором майбутнього ШІ. У свіжому випуску тижневого спринту про технології та інновації на YouTube-каналі «ЦЕ ПО РОБОТІ» ці суперечності зведені в один ланцюжок фактів — від голосування в DuckDuckGo до статистики Gallup, від «соцмережі ботів» до податків українського IT.

Ще до запуску «Дія.City» деякі представники ІТ-спільноти сприймали цю ініціативу негативно, називаючи її цифровим колгоспом. Згідно з опитуванням DOU, наприкінці 2021 року 80% айтівців були проти «Дія.City», а чверть із них готова була навіть звільнитися, якщо компанія-роботодавець стане резидентом.

Водночас найбільші українські ІТ-компанії, як-от Monobank, Ajax Systems та MacPaw, одразу підтримали «Дія.City» і стали першими резидентами. Станом на 7 лютого 2024 року реєстр налічує 863 компанії, серед яких є невеликі підприємства та стартапи. 

«Дія.City не є прерогативою лише великих бізнесів. Ми опитали потенційних резидентів, і можу сказати, що сьогодні у малих компаніях є запит на те, щоб стати резидентами «Дія.City». Щоправда, для деяких компаній обмежувальними чинниками є жорсткі критерії, як-от кількість працівників»
ділиться Наталія Микольська.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як показало опитування резидентів «Дія.City», абсолютна більшість із них задоволені цим простором.

Понад 98% резидентів задоволені членством в «Дія.City».

Баги «Дія.City» та як їх пофіксити

За словами Наталії, Diia.City United уже має список з 22 проблем, які стосуються питань оподаткування, роботи резидентів та працівників за гіг-контрактами та інших речей, які можна вирішити на рівні підзаконних актів або роз’яснень податкової.

«Будь-який новий продукт, що виходить на ринок, матиме баги. Наш план — це швидко усунути баги «Дія.City». Зробити так, щоб резиденти не стикалися з неоднозначним трактуванням податковими та іншими органами положень закону про «Дія.City»
наголошує співрозмовниця SPEKA.

Пріоритети, над якими працюватиме спілка резидентів:

  • захистити та доопрацювати режим «Дія.City»;
  • сформувати чесні правила взаємодії між владою та ІТ-сектором;
  • розвивати освіту;
  • пришвидшити інтеграцію у ринок ЄС і глобально;
  • впроваджувати принципи рівності та інклюзії, зокрема сприяти збільшенню жінок в ІТ-секторі.
«Ще одна нагальна проблема — закон про мобілізацію. Його вже розглядають, а отже, ми матимемо лише два тижні, щоб запропонувати якісь зміни. Для ІТ-галузі питання мобілізації, бронювання і не в останню чергу відряджень є суперпріоритетними і важливими. ІТ — це орієнтований на експорт бізнес, який без відряджень працювати не може»
упевнена Наталія Микольська.

Яким чином Diia.City United буде доносити свої проблеми до уряду, розповів SPEKA член спілки Артем Бородатюк, засновник Netpeak Group.

«За законом спілка такого формату має обмежені права, і де-юре ми будемо, наприклад, консулютувати. Але де-факто — доносити позиції бізнесу до влади. Тепер у нас є майданчик, де професійні та адекватні люди можуть збирати ідеї та лобіювати найкращі з них, щоб покращити умови для розвитку ІТ-галузі»
каже Артем Бородатюк.

Плани на майбутнє

Спілка Diia.City United планує розширюватися та домагатися законодавчих рішень, які зроблять з «Дія.City» наступну Кремнієву долину. Майбутні покращені версії режиму з умовними назвами «Дія.City 2.0» та «Дія.City 3.0» — це великі промислово-технологічні парки з ідеальними умовами оподаткування та роботи, які співпрацюють з урядами країн ЄС та інвесторами.

Плани асоціації Diia.City United

Микольська наводить приклад спілки Silicon Valley Leadership Group, заснованої Девідом Пакардом (Hewlett-Packard) і 29 СЕО інших компаній у 1978 році. Асоціація швидко почала впливати на політику всієї Каліфорнії, завдяки чому штат став найкращою юрисдикцією для технологічного бізнесу у світі. Зараз спілка об’єднує 390 компаній з Кремнієвої долини.

«Ми віримо, що «Дія.City» може стати прототипом для розвитку інших індустрій. Бізнес уперше повірив в ідею держави і що може бути настільки лояльний податковий режим, гарантований на 25 років»
зазначила СЕО спілки Наталія Микольська.

Diia.City United також хоче, щобв українському суспільстві чітко уявляли, що ІТ-бізнес в Україні — серйозний бізнес, який має багато можливостей до розвитку, і це крутий бізнес для їхніх дітей та онуків. Саме тому Україні потрібно створити сприятливий економічний простір для розвитку конкурентної ІТ-галузі та залучення іноземних інвестицій.

Інші матеріали

Мінцифри Дія City резиденти Дія.City податки в IT Дія.Сіті Редакція
Читати на speka.media