Створення імперії: історія McDonald's, яку варто знати

15 хвилин читання

У відео на каналі «Засновано на реальних подіях» розповіли справжню історію створення корпорації McDonald's. Це розповідь про те, як невелика ідея перетворилася на глобальну імперію, що обслуговує майже 70 млн клієнтів щодня. Ми підготували короткий виклад найважливішого з цієї захопливої історії. McDonald's є однією з найбільших мереж швидкого харчування, яка приносить $5-7 млрд річного прибутку. Але як саме була побудована ця колосальна імперія, чому її засновники, брати Макдональди, не отримали жодного відсотка з мільярдних прибутків, що є основним джерелом доходу компанії та чого немає у меню ресторанів? Про це і не тільки читайте далі.

Створення імперії: історія McDonald's, яку варто знати. Photo by Simon Ray on Unsplash

Перші кроки братів Макдональдів у фастфуді

Ідея McDonald's належить братам Річарду та Морісу Макдональдам, яких називали також Діком і Маком. Їхнє знайомство з фастфудом почалося у 1937 році, коли вони відкрили свій перший кіоск, де продавали хотдоги. Пізніше вони відкрили ще один, більший, у місті Сан-Бернардіно, звідки й бере свій початок вся історія McDonald's. Залучивши $5 тис. кредиту, брати вирішили відкрити ресторан для автомобілістів, що був дуже популярним форматом у ті часи. Новий заклад швидко став успішним, і незабаром брати заробляли $40 тис. на рік. Основними клієнтами були підлітки та молоді чоловіки, які приходили, щоб поспілкуватися з офіціантками, а також молоді сім'ї, що шукали недорогу їжу.

Читайте також: Науковці з Університету Копенгагена з'ясували, що фізична активність може стати ефективним інструментом для вивчення складних математичних тем. Про це пише Popular Science. 

Революція у світі фастфуду

Після кількох років успішної роботи брати вирішили оновити бізнес-модель, ґрунтуючись на здобутому досвіді. У 1948 році вони повністю перепланували свій ресторан у Сан-Бернардіно. Брати зосередились на гамбургерах, молочних коктейлях і картоплі фрі, які приносили найбільший дохід. Вони вирішили відмовитися від офіціанток, які були повільними, ненадійними та багато часу фліртували з клієнтами для отримання чайових. Тепер замовлення приймалися біля стійки, де відвідувачі самі забирали свою їжу. Також брати суттєво заощадили на столових приладах, замінивши їх паперовим пакуванням.

Найбільш революційним винаходом стала так звана кухня-конвеєр. Це був перший в історії заклад громадського харчування, де використовувався такий спосіб приготування та подання страв, за яким тепер працює більшість фастфудів. Система полягала в тому, що кожен працівник виконував лише одну просту функцію, наприклад, смажив котлети, сипав приправи або збирав сендвіч. Така організація дозволяла обслуговувати сотні відвідувачів щодня, а низькі ціни забезпечували стабільно високий потік клієнтів. Для розроблення цієї системи брати використали тенісний корт, де накреслили крейдою план кухні, перевіряючи сотні варіантів організації роботи. Пізніше вони запросили працівників, щоб ті імітували процес приготування, що дозволило знайти найоптимальніший варіант. Завдяки цій системі клієнтів обслуговували швидко і якісно, а простий асортимент, доступні ціни та швидке обслуговування принесли McDonald's величезну популярність і прибуток.

Хитрощі маркетингу та доля мільйона доларів

У 1952 році, усвідомивши, що успіх їхнього закладу залежить не лише від швидкості, а й від обороту клієнтів, брати Макдональди вдалися до чергового незвичайного нововведення. Вони вирішили, що клієнти повинні їсти та йти, а не затримуватись надовго, щоб звільнити місце для наступних. Для цього брати свідомо розташували столики дуже близько один до одного, залишаючи мінімальний простір для проходу. Додатково вони встановили жорсткі некомфортні стільці, які не запрошували до тривалих посиденьок. Цей хитрий маркетинговий хід був спрямований на те, щоб клієнти швидко з'їли свою їжу і залишили заклад. Таким чином McDonald's міг обслуговувати ще більшу кількість відвідувачів, максимізуючи прибуток з кожного квадратного метра площі. Цю практику, яка згодом стала стандартом для індустрії фастфуду, перейняли й інші відомі мережі, як-от KFC та Subway.

Саме у цей період, коли бізнес братів Макдональдів стрімко розвивався, вони поставили собі амбітну мету: заробити мільйон доларів до того, як їм виповниться 50 років. Ця цифра стала для них певним орієнтиром успіху. Вони наполегливо працювали, впроваджували інновації та оптимізували процеси, рухаючись до своєї мрії. Проте, як виявилося згодом, ця цифра в один мільйон доларів мала вирішальне значення для їхньої долі та стала ключовою у переговорах з Реєм Кроком, адже, коли він запропонував викупити їхню частку, брати погодилися на суму, яка після сплати податків залишала б їм по одному мільйону, що і було їхньою давньою мрією. Якби тоді вони були амбіційнішими і попросили більше, історія могла б скластися інакше.

Поява Рея Крока на сцені

У 1954 році на сцені з'явився Рей Крок, який не закінчив школу, але з молодих років займався підприємництвом. Після служби у Червоному хресті під час Першої світової війни, де його шляхи перетнулися з Волтом Діснеєм, Крок знайшов своє покликання у роботі торговим агентом. Він 17 років продавав паперові стакани, а потім 16 років – міксери. Доленосною для нього стала зустріч із братами Макдональдами, коли йому було 52 роки. Крока зацікавило незвичайне замовлення на вісім міксерів від невеликого придорожнього кафе у Сан-Бернардіно. Вражений ефективністю закладу, він вирішив на власні очі побачити ресторан, де клієнти могли замовити 40 коктейлів одночасно. Крок був готовий на все, щоб стати частиною цієї справи.

Франшиза, що змінила все

Підписуйтеся на наші соцмережі

У тому ж 1954 році брати Макдональди стали партнерами Рея Крока. Крок переконав їх продати йому ексклюзивні права на продаж франшизи, хоча спочатку брати не погоджувалися. Вони продали йому права на поширення франшизи за $15 тис., яких у Крока тоді не було. Заради своєї мрії майбутній засновник McDonald's пішов на ризикований крок, заклавши свій будинок і страховку.

До зустрічі з Кроком брати продали приблизно 15 франшиз, не докладаючи значних зусиль. Вони не виявляли ні бажання, ні вміння переконувати потенційних партнерів вкладати гроші. Наприклад, вони відкинули пропозицію продати права на шість ресторанів за $15 тис., оскільки раніше того ж дня вже продали дозвіл на один ресторан за $2,5 тис. А жінці, яка хотіла купити ліцензію, порадили відкрити швейну майстерню. Дик Макдональд пізніше визнав, що з нього вийшов «нікудишній торговець франшизами».

Коли ж прийшов Рей Крок, він почав робити те, що вмів найкраще — продавати. За перший рік він відкрив 18 нових закладів, а до 1960 року їхня кількість зросла до 200. На відміну від тодішньої практики, Крок продавав франшизу лише на один ресторан, а не на цілий регіон. Це дозволяло йому суворо стежити за дотриманням однакових стандартів якості, розмірів порцій, ціни та процесу приготування у всіх закладах McDonald's.

Мільярди не на бургерах

У 1956 році фінансовий консультант Крока, Гаррі Сонненборн, запропонував геніальну ідею, яка стала основою фінансового успіху компанії. Він порадив самостійно купувати землю для нових ресторанів, а потім стягувати з франчайзі орендну плату. Саме цей факт приносить компанії найбільші прибутки. Фінансовий звіт McDonald's за 2019 рік показав, що компанія володіла майном та обладнанням на $39 млрд. Це означало, що McDonald's, компанія, яка заробляє на бургерах, посідала п'яте місце у світі за вартістю нерухомості у власності.

Схема працює так: McDonald's має десятиліття досвіду у сфері нерухомості, тому точно знає, де варто купувати землю під ресторан. Коли хтось хоче працювати під брендом, корпорація підписує з ним договір франчайзингу, в якому прописані всі деталі, аж до нюансів приготування бургерів. Цей контракт укладається за умови, що ресторан буде розташований саме на тій ділянці, яку вже купила корпорація. Таким чином, компанія має гарантований грошовий потік від оренди, навіть якщо продажі не будуть надто великими.

Конфлікт і помста

З розширенням мережі Крок дедалі частіше сперечався з братами Макдональдами. Він постійно шукав можливості для покращення, додаткового заробітку чи зменшення витрат. Однак, за укладеним контрактом, Крок не мав права змінювати навіть найменшу деталь без їхньої письмової згоди. Наприклад, він запропонував розмістити логотип Pepsi Cola на меню та листівках, щоб отримувати додатковий дохід, але брати відмовили, мотивуючи це тим, що McDonald's створювався як сімейна компанія, і реклама буде зайвою.

Зрештою у 1961 році Крок запропонував братам продати бізнес. Вони погодилися, назвавши суму понад $2,7 млн, і вимагали тільки готівку, не погоджуючись на боргові розписки чи поетапні виплати. Брати розраховували, що після сплати податків кожному з них дістанеться по мільйону доларів. Ця сума, яку вони мріяли заробити до 50 років, виявилася завеликою для Крока. Він заліз у борги та кредити, але все ж викупив права на McDonald's.

Незважаючи на угоду, Крок до кінця життя тримав образу на братів, однією з причин якої була їхня відмова передати йому свій перший ресторан у Сан-Бернардіно. Брати продовжили працювати, змінивши назву закладу на Big M, оскільки за договором вже не мали права використовувати ім'я McDonald's. Крок вирішив помститися: він принципово відкрив свій McDonald's через дорогу і за кілька років змусив братів закрити свій бізнес. У своїй автобіографії Крок вів історію McDonald's від відкриття власного першого закладу у 1955 році. Цього підходу дотримувалася і сама корпорація, поки у 1991 році не погодилася назвати братів Макдональдів засновниками індустрії швидкого харчування.

Спадщина та прибутки

У 1984 році, у рік смерті Рея Крока, мережа McDonald's налічувала 7500 закладів у 32 країнах і відсвяткувала продаж 50-мільярдного гамбургера, який, за іронією долі, продали Річарду Макдональду. Тоді газета The New York Times оцінила статки Крока у пів мільярда доларів.

Тут постає логічне питання: чому брати не внесли в угоду бодай якийсь відсоток відрахувань з майбутніх продажів? За багатьма версіями, така домовленість була, і брати мали б отримувати 1% від прибутку. Однак ці умови не були прописані у контракті, щоб уникнути фінансових та юридичних тяганин. Про відсотки домовились на словах, через рукостискання, і Рей Крок цієї обіцянки не дотримав. Довести цю обіцянку братам не вдалося, тому вони так і не отримали цих грошей. Зараз річна сума цих відрахувань перевищувала б $100 млн.

Справжні інноватори та цікаві факти

Рей Крок не розробив нічого нового. Рецепти страв, система швидкого обслуговування, а також золоті арки — один із символів мережі — придумали брати Макдональди. Навіть найпопулярніші страви, як «Філе-о-фіш» та «Біг Мак», винайшли франчайзі. Образ клоуна Рональда Макдональда також уперше використав власник ресторану у Вашингтоні. Проте Крок умів систематизувати усі здобутки, вдосконалювати їх та направляти на розвиток мережі. Незважаючи на конфлікти, він зберіг ключові принципи братів — оптимальне меню, якісну їжу та швидке, доброзичливе обслуговування, додавши до них власні високі стандарти чистоти.

  • Історія McDonald's приховує чимало цікавих фактів. Наприклад, у 1961 році Рей Крок відкрив перший у світі університет, що вивчає "гамбургерологію". Сьогодні у світі працюють приблизно десять таких закладів, а кількість випускників сягає майже 300 тис.
  • Кожен восьмий робітник у США колись працював у McDonald's. Серед знаменитостей, які починали свою кар'єру там, — Джулія Робертс, Джеймс Франко, Пінк і Шерон Стоун, а також Джефф Безос.
  • У 2006 році McDonald's змінив форму стаканчиків для морозива "МакФлурі" під тиском активістів із захисту їжаків. Виявилося, що тварини, злизуючи залишки морозива, засовували голову всередину, але не могли висунути її і вмирали від голоду. Відтоді отвір у кришці зменшили.
  • До 70-х років минулого століття у кафе McDonald's працювали тільки чоловіки. Коли феміністки домоглися рівних прав, керівництво зобов'язали брати на роботу жінок. Це засмутило керівництво, оскільки вони боялися, що ідеальний конвеєр може піти прахом, адже "хлопці будуть відволікатися на дівчат". Вихід знайшли: вирішили не брати на роботу красивих дівчат, а всіх інших одягати у чоловічу форму, що приховувала жіночі форми, та запровадити табу на косметику.
  • Цікаво, що McDonald's щороку закуповує більш ніж мільярд кілограмів картоплі і стверджує, що є найбільшим у світі її споживачем. У компанії також є правило: якщо клієнт випадково випустив тацю прямо перед касою, працівники зобов'язані безкоштовно продублювати замовлення.

Підсумок та уроки

Історія McDonald's є чудовим прикладом того, як інновації, наполегливість та стратегічне мислення можуть перетворити невеликий бізнес на глобальну корпорацію. Засновники, брати Макдональди, були справжніми новаторами, які революціонізували індустрію фастфуду. Вони придумали кухню-конвеєр, що дозволило значно пришвидшити обслуговування, оптимізували меню, запровадили самообслуговування та паперове пакування, що суттєво зменшило витрати. Їхня винахідливість і прагнення до ефективності заклали міцний фундамент для майбутнього успіху.

Однак ключовим уроком з цієї історії є важливість амбіцій та уміння масштабувати бізнес. Брати Макдональди були задоволені успішним регіональним бізнесом і не прагнули до глобального розширення. Саме ця їхня риса дала Рею Кроку, людині з невгамовною енергією та баченням, можливість перетворити їхню локальну ідею на всесвітню імперію. Крок, по суті, не винайшов нічого нового, але він побачив потенціал у бізнес-моделі братів і, що найважливіше, мав наполегливість і вміння масштабувати її, використовуючи франшизу як інструмент.

Ще один критичний аспект — це важливість юридичних угод. Брати Макдональди довірились Рею Кроку на слово щодо 1% від прибутку, що згодом коштувало їм мільйонів доларів. Цей випадок наочно демонструє, що у бізнесі навіть з найнадійнішими партнерами варто укладати ретельно прописані контракти, щоб уникнути непорозумінь та фінансових втрат у майбутньому.

Зрештою історія McDonald's є історією не лише бургерів, а й нерухомості. Геніальна ідея Гаррі Сонненборна перетворила компанію на одного з найбільших власників нерухомості у світі, забезпечивши стабільний потік доходів, що значно перевершує прибуток від продажу їжі. Цей висновок свідчить про те, що іноді найуспішніші бізнес-моделі можуть приховувати в собі неочікувані джерела прибутку.

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.