Стратегія — це проєктування екосистеми, не тільки чекліст цілей
Вітаю! Я — Юлія Маліч, керівниця публічної політики Bolt у Україні та Західно‑Центральній Азії та підприємиця. Понад 14 років я працюю у Government Relations, стратегічних партнерствах і адвокації, консультую власників бізнесу й команди щодо управління організаційною екосистемою та стейкхолдерами. Я розробила авторську методологію Stakeholder Quadrant і співзаснувала програму розвитку кар’єрних навичок «Заяви про себе». У цій колонці ділюся думками про те, чому стратегія — це не лише знати свій продукт, а й розуміти тих, хто оточує вашу компанію.
Почну з історії. Десь 26 лютого 2022 року у Bolt відкрили готову карту стейкхолдерів: 10 міських рад, 18 громадських організацій, тисячі партнерів-ресторанів. За 72 години ми вже узгодили з Львівською, Київською та Одеською радами коридори доставки та запустили пілот «Їжа для тих, хто потребує». А вже скоро сервіс повернеться до 100% довоєнних обсягів, а згодом ще й зросте. Це екосистемна стратегія в дії.
Що таке стратегія з точки зору екосистеми
Стратегія — не план на квартал. Це архітектура взаємозв'язків, яка перетворює хаос на конкурентну перевагу. За даними McKinsey, компанії з розвиненою екосистемою стейкхолдерів показують на 25% вищий зріст виручки, ніж конкуренти.
Два виміри мислення керівника
-
1
Глибина. ДНК бізнесу: unit-економіка, процеси, обмеження.
-
2
Ширина. Повна карта екосистеми: інтереси, мотивація кожного гравця. Чому це критично? Бо ваш успіх залежить не тільки від вас. Регулятори можуть заблокувати інновації. Партнери — відкрити нові ринки. Громадськість — створити репутацію або її зруйнувати.
Помилка більшості — зупинятися на першому вимірі.
Ось вам найпростіший приклад — спробуйте скласти карту стейкголдерів вашої організації у такому форматі. Опишіть вплив на вас, інтерес та можливу win-win дію. Короткий приклад — внизу.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Фреймворк: матриця «Вплив × Інтерес»
Кейси, що доводять тезу
1. Легкий електротранспорт — від хаосу до закону
Коли у 2021-му самокати заполонили українські міста, це був правовий вакуум. У Bolt ми не чекали. Почали двохрічну адвокаційну кампанію: круглі столи здержорганами, публічна підтримка від НУО, 1-пейджери для міністерств та депутатів. Результат — у 2023 році парламент ухвалив закон, що дає визначення “легкому персональному електротранспорту”.
2. Війна й швидка мобілізація екосистеми
Коли почалася повномасштабна війна, у Bolt вже була готова карта стейкхолдерів з різних регіонів. Це дозволило швидко вийти на регіональні міськради і організувати проєкт доставки їжі для тих, хто її потребував. За лічені дні ми «під'єднали» десятки ресторанів і логістичних партнерів-курʼєрів. Ми одразу почали приносити користь. Це було б неможливим без розуміння, до кого звертатися.
Три пастки, у які всі падають
-
1
Зацікавленість виключно у бізнесі. Ти знаєш LTV клієнта, але не знаєш мотивації регулятора.
-
2
Ігнорування сигналів. Законопроєкт подали — ти читаєш пост-фактум.
-
3
Стратегія у вакуумі. Радишся тільки з топ-менеджерами. Партнери дізнаються з преси.
Щоб ефективно будувати звʼязки в екосистемі, треба обовʼязково уникати цих помилок. І ось ще можливий план дій на тиждень, який точно принесе результати.
- День 1. Створи карту 20 ключових стейкхолдерів
- День 3. Побудуй матрицю «Вплив × Інтерес» з командою
- День 5. Проведи два дзвінки з критичними партнерами
- День 7. 30-хвилинна ретроспектива: що спрацювало, що ні
Реальність українського бізнесу
Війна показала важливість екосистемного мислення. Компанії, які мали міцні зв'язки з партнерами, швидше адаптувалися. Ті, хто думав лише про себе, програли.
Українські компанії сьогодні мають унікальну можливість. Ми можемо будувати нові екосистеми з нуля. Без застарілих зв'язків та корупційних схем. Але для цього потрібно мислити по-новому. Не тільки як власники бізнесу, але і як архітектори екосистем.
Найуспішніші лідери не передбачають майбутнє — вони його створюють із своєю екосистемою.
Почни з однієї карти стейкхолдерів. Ти вже на крок попереду тих, хто досі цікавиться тільки власним продуктом.