Робота бізнесу під час тривоги з 4 грудня: як працювати легально
За оцінками ресторанного ринку, близько 20% київських закладів можуть зачинитися на зиму через завершення тримісячного перехідного періоду для адаптації підприємців. Про це розповів адвокат Богдан Янків на своєму YouTube-каналі YANKIV, розібравши юридичні нюанси урядових рішень.
Напруга серед українського ринку зростає: 4 грудня 2026 року спливає термін, протягом якого суб’єкти господарювання мали врегулювати роботу своїх закладів під час повітряної тривоги. Проте детальний аналіз нормативної бази свідчить, що паніка навколо масового закриття бізнесу значно перебільшена.
Нові рівні небезпеки: що насправді змінює постанова 1092
Уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів від 4 вересня 2026 року № 1092, яка запровадила диференціацію повітряних тривог на два рівні:
- Червоний рівень — оголошується в разі ракетної небезпеки, ракетно-дронової або масованої атаки БПЛА.
- Жовтий рівень — стосується виключно дронової загрози та вводиться точково по окремих районах, а не на все місто.
Головна мета такого рішення — не зупиняти економічну діяльність усього мегаполісу через два БПЛА над сусіднім районом.
Ключова проблема для підприємців криється у підпункті 2 пункту 1 цієї постанови. Документ передбачає, що при жовтому рівні тривоги бізнес може працювати лише за наявності спеціальної захисної споруди, укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору. Якщо ж укриття відсутнє, діяльність дозволялася виключно за погодженням із трудовим колективом на період до облаштування укриття, але не довше ніж на три місяці. Оскільки норма набрала чинності 4 вересня, цей термін вичерпується саме 4 грудня.
Аналіз тексту постанови виявляє важливі юридичні нюанси:
- Відсутність нових обмежень для червоного рівня. Документ регулює правила виключно для жовтого рівня. Щодо ракетної загрози жодних нових приписів чи заборон не введено — підприємці продовжують діяти за старими протоколами, самостійно оцінюючи безпекові ризики.
- Відсутність прямої заборони. Текст постанови оперує формулюванням «можуть провадити діяльність», а не термінами «заборонено» чи «зобов'язані зачинитись».
- Відсутність прямих штрафів. У документі не прописано жодних санкцій за продовження роботи чи механізму фіксації порушень.
Перевірки та штрафи: які ризики за роботу в тривогу реальні
Постанова № 1092 не визначає конкретного контролюючого органу, перевірочних процедур або спеціальних штрафів. У роз'ясненнях Мінекономіки також відсутні вказівки на санкції. Однак юридичні ризики для бізнесу все ж існують і лежать у площині трудового та кримінального права.
Головним джерелом перевірок може стати Держпраці. Якщо роботодавець примушує персонал працювати під час тривоги за відсутності укриття, це трактується як порушення статті 153 Кодексу законів про працю щодо забезпечення безпечних умов праці. Відповідно до статті 265 КЗпП, таке порушення тягне за собою штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати — 8647 грн. Ключовим фактором тут є відсутність згоди працівників. Якщо ж згоду колективу зафіксовано письмово, цей ризик знімається.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Кримінальна відповідальність за статтями 271 та 367 Кримінального кодексу України (порушення вимог охорони праці та службова недбалість) настає виключно у разі форс-мажору — якщо під час обстрілу будівля зазнала ураження і є травмовані або загиблі. Приписи від Державної служби з надзвичайних ситуацій також видаються за фактом подій.
Стосовно відвідувачів постанова зазначає, що їхнє перебування в приміщенні здійснюється на власний розсуд. Бізнес зобов'язаний проінформувати людей про сигнал тривоги та наявність укриття, але не має права примусово виганяти клієнтів чи замикати двері.
Безпечний простір за постановою 1128: робота без підвалу
Рішенням для бізнесу без власних підвальних приміщень стала постанова Кабміну від 15 вересня № 1128, яка ввела поняття «безпечний простір». Це найбільш захищена зона всередині існуючої будівлі, що здатна захистити людей від побічних засобів ураження та вибухової хвилі.
Постанова № 1128 дозволяє підприємцям самостійно декларувати наявність такого простору без залучення сторонніх комісій. Для цього достатньо дотриматися кількох кроків:
-
1
Визначити приміщення за правилом двох стін (коридор, санвузол, комора, тамбур).
-
2
Затвердити внутрішній наказ ФОП чи юридичної особи про порядок дій персоналу під час повітряної тривоги та розробити схему евакуації.
-
3
Розмістити на вході інформаційну табличку розміром 10х60 см із написом: «Об'єкт, забезпечений безпечним простором».
3 законні способи для ФОП не зачинятися після 4 грудня
Підприємці, які не мають власних капітальних сховищ, можуть скористатися трьома легальними шляхами для продовження діяльності:
-
1
Оформлення безпечного простору. Швидке облаштування зони двох стін у власному чи орендованому приміщенні з видачею відповідного наказу та інструктажем персоналу.
-
2
Використання укриття сусіда. Відповідно до роз’яснень МВС, допускається використання укриттів інших суб'єктів господарювання або державних органів. Відстань до споруди має становити до 300 метрів у зоні багатоповерхової забудови та до 500 метрів у малоповерховій. Обов'язковою умовою є наявність письмового договору з власником укриття та безперешкодний доступ до нього під час тривоги.
-
3
Зміна формату обслуговування. Перехід на роботу без допуску клієнтів до залу (видача замовлень через вікно, самовивіз, доставка або онлайн-формат). У такому разі персонал перебуває в безпечній зоні, а фізичний контакт із відвідувачами в приміщенні відсутній.
Для ФОП без найманих працівників процедура ще простіша: вимога про погодження роботи з трудовим колективом до них не застосовується через відсутність самого колективу.
Петиції та протест бізнесу проти обов'язкового закриття
Вимоги нової нормативної бази спровокували хвилю обурення серед підприємців. На сайті Кабінету Міністрів 22 та 23 жовтня було зареєстровано три петиції.
Бізнес-спільнота вимагає:
- продовжити перехідний період;
- запровадити диференційований підхід залежно від площі та поверховості приміщень;
- передбачити компенсації на облаштування безпечних зон;
- перекласти обов'язки з обладнання просторів на власників нерухомості;
- повністю скасувати обов'язкову зупинку роботи.
Податкова пастка: ризики втрати документів через обстріл
Паралельно з безпековими вимогами виникає серйозна колізія між правилами закриття приміщень та податковим законодавством. У разі руйнування майна чи пожежі через приліт підприємці ризикують зазнати суттєвих фінансових втрат від дій податкових органів.
Відповідно до статті 44.5 Податкового кодексу України, у разі втрати первинних документів платник податків зобов'язаний:
- У 5-денний термін письмово повідомити податкову інспекцію за місцем обліку, долучивши підтвердні довідки (акт ДСНС про пожежу, витяг з ЄРДР або довідку з поліції).
- Протягом 90 днів відновити втрачену документацію.
Якщо документи не відновлено за 90 днів, податкова вважає, що облік ведеться за їх відсутності. Для підприємців на загальній системі оподаткування це означає скасування визнаних витрат, а для платників ПДВ — зняття податкового кредиту із подальшим донарахуванням податків та штрафів.
У практиці є кейси, коли податкова намагалася донарахувати ПДВ та податок на доходи ФОП із Запорізької області, чиї первинні документи були повністю знищені внаслідок влучання. Захистити бізнес у судах трьох інстанцій, включно з Верховним Судом, вдалося лише завдяки відновленню дублікатів документів через постачальників. Для запобігання подібним ризикам підприємцям рекомендується постійно вести та оновлювати хмарні електронні архіви.
Законопроєкт 16158: захист бізнесу від штрафів та перевірок
Захистити підприємців у разі втрати майна має покликати законопроєкт № 16158, зареєстрований народним депутатом Ярославом Железняком.
Документ пропонує сім ключових норм:
-
1
Запровадження мораторію на документальні перевірки протягом одного року для бізнесу, що постраждав від обстрілів.
-
2
Повернення ПДВ за знищений товар живими грошима, а не зарахуванням у майбутні платежі.
-
3
Скасування перевірок первинних документів, знищених війною, по всій території України, а не лише в зоні бойових дій.
-
4
Визнання товарно-транспортних накладних, шляхових листів та сертифікатів другорядними документами, відмовляючись від їх обов'язкового відновлення за наявності інших підтверджень операцій.
-
5
Повернення сплаченого акцизу та ПДВ за знищений тютюн і пальне.
-
6
Спрощення процедур списання втрачених активів.
-
7
Дозвіл на оперативне вивезення підакцизних товарів із зруйнованих приміщень із правом оформлення документів протягом 30 днів після переміщення.
До моменту ухвалення цього законопроєкту підприємцям доцільно скористатися інструментом «безпечного простору» та заздалегідь підготувати електронні дублікати звітності.