Ріелторська «Матриця»: розвіюємо міфи про надлюдей
Схоже, настав час поговорити про «святу інквізицію» нерухомості. Зараз серед ріелторів новий тренд — вони разом із депутатами намагаються «народити» закон, щоб вигадати собі професію, яка поглине всі інші. Мене вже активно блокують у соцмережах за спроби пояснити очевидне, бо «їх читають народні обранці». Ну що ж, якщо обранці не користувалися послугами ріелторів (або за них платила інша сторона), то ласкаво просимо в реальний світ.
Розбираємо міфи, від яких хочеться і сміятися, і плакати одночасно.
1. Міф про «годувальників бюджету»
Кажуть, вони наповнюють бюджет. Насправді: у кращому випадку це ФОП з мінімалкою, у гіршому — «тіньові ніндзя». Якщо я помиляюся, хлопці, дівчата, покажіть свої декларації авторам законопроєкту. Бюджет країни чекає на ваші мільйони (ні).
2. Міф про «офіс-привид»
Більшість не мають навіть реальної юридичної адреси. Офіс — це або домашній диван, або адреса при реєстрації ФОП, де вас ніхто не чекає. Прийом громадян? Хіба що в кав’ярні за ваш рахунок.
3. Міф про «вищу освіту»
Профільної освіти «ріелтор» у природі не існує. Юридичної — часто теж. Ріелтором сьогодні може бути хоч студент, хоч ваш сусід, бо жодних професійних вимог чи відповідальності рівня самозайнятих осіб (як у нотаріусів чи адвокатів) просто немає.
4. Міф про «всемогутню перевірку»
Підписуйтеся на наші соцмережі
Коли вам кажуть «ми все перевіримо самі» — біжіть. Це блеф. У ріелтора немає магічного доступу до держреєстрів. Він іде до нотаріуса. Саме нотаріус — та людина, якій держава довірила право бачити все: від арештів до прав неповнолітніх. Хочете перевірити об’єкт? Ідіть до того, хто несе за це голову.
5. Міф про «майстрів на всі руки»
Техпаспорт? Оцінка? Ні. Це роблять техіки БТІ та ліцензовані оцінювачі. Ріелтор тут лише в ролі кур’єра, який може передати документи (і то не завжди).
6. Міф про «підготовку угоди»
Тут хочеться просто випити валер’янки. Угоду готує нотаріус. Він перевіряє 101 пункт: від дієздатності сторін до фінмоніторингу та іпотек. Ріелтор у цей час зазвичай просто стоїть поруч із гарним настроєм.
7. Міф про «кредитного хресного»
«Я допоможу отримати кредит!» — звучить круто, але ні. Ви йдете в банк, спілкуєтеся з кредитним комітетом і збираєте папери самі. Посередники тут — як п'яте колесо у возі.
8. Міф про відповідальність
Це головне. Якщо після покупки зʼясується що документ був підробленим, у квартирі відвалиться плитка, потече бойлер або виявиться, що в квартирі «прописаний» полк солдатів — ріелтор не відповідає нічим. Взагалі. В суді ви будете один на один із продавцем або нотаріусом. До речі, нотаріус відповідає всім своїм майном. Ріелтор? Ну, він може просто змінити номер телефону.
9. Міф про «свого нотаріуса»
Це мій улюблений психологічний трюк. «У нас свій нотаріус, він зробить швидко/дешевше/простіше». Запам’ятайте: нотаріус — це незалежна самозайнята особа. Він НЕ є співробітником агентства і НЕ отримує там зарплату. Більше того, він відповідає за законність угоди всім своїм майном. Тому йдіть до того нотаріуса, якого знаєте ви, який вам зручний територіально або якого вам порадили друзі.
Не знаєте, де шукати? Завантажуйте застосунок «Мій нотаріус» і безкоштовно без посередників знайдіть того хто підходить вам. У вашому телефоні у нашому застосунку зібрані всі нотаріуси України з адресами та телефонами. Бонусом — близько 200 безкоштовних консультацій та свіжі новини про держпрограми та нерухомість. Це надійніше, ніж «своя людина» від посередника.
10. «Ми перевіримо власника на кримінал»
О, це звучить солідно! Ріелтор обіцяє дізнатися, чи не фігурує власник у кримінальних провадженнях і чи не «токсичний» сам об’єкт. А тепер реальність: Доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) мають виключно прокурори, слідчі та детективи (НАБУ, ДБР, поліція). Все. Навіть нотаріус не має прямого доступу до ЄРДР для «просто подивитися».
Яким же чином це робить ріелтор? Гуглить прізвище власника? Шукає в реєстрах судових рішень (де інформація часто закрита або знеособлена)? Чи просто робить загадкове обличчя і каже: «Ми все пробили»?
Якщо вони хочуть вписати і це у свій закон, то їм доведеться змінювати Кримінальний процесуальний кодекс і давати ріелторам права нарівні з поліцією. Уявіть цей сюр: ріелтор-детектив з доступом до таємниці слідства. Порада: Якщо вам кажуть, що об’єкт «перевірений на кримінал» — запитайте, на підставі якого документа і з якого реєстру взята інформація. Спойлер: ви почуєте або тишу, або чергову казку про «свої канали».
То що ж вони насправді роблять? (Без сарказму)
Якщо ріелтор адекватний, він — крутий маркетолог та щит від спаму:
-
1
Він інвестує в рекламу вашого об’єкта.
-
2
Він професійно відсіює «туристів», які просто ходять подивитися на ремонт.
-
3
Він вміє робити круті фото та відео (або знає, де взяти оператора).
-
4
Він бере на себе сотні дзвінків, щоб ви не збожеволіли.
-
5
Він приїжджає на ваш обʼєкт і показує його і може це робити самостійно, якщо ви довіряєте.
Порада: Домовляйтеся «на березі». Комісія 1-3% часто в 10 разів перевищує всі податки та дії нотаріуса разом узяті. Тож чітко розумійте: ви платите за маркетинг і комфорт, а не за юридичну чистоту.
І якщо вам пропонують «попередній договір» на звичайному папірці — пам'ятайте, це просто папірець для заміток. Справжній договір має бути у нотаріуса. Це коштує копійки в порівнянні з комісійними, але береже ваші нерви.
Я поважаю ріелторів, які круто продають. Але коли вони починають розповідати, що нотаріуси та судді — це просто «люди з печатками», стає трохи сумно за професії.