Lean, Agile, Scrum і Kanban. Що це таке і яку методологію обрати для свого проєкту

Розуміння сучасних методів управління проєктами є вирішальним для успішної реалізації будь-яких ініціатив. У цьому матеріалі ми розглянемо ключові підходи – Lean, Agile, Scrum та Kanban. Кожен з них має свої особливості, що дозволяють оптимізувати робочі процеси, підвищити ефективність команд і швидко адаптуватися до змін вимог.

Ми детально проаналізуємо, як кожна методологія впроваджується на практиці та який методі буде кращим для різних команд та проєктів. 

Модернізація розробки програмного забезпечення 

У 1990-х роках розробку програмного забезпечення почали модернізувати, запозичуючи принципи ефективного виробництва з автопромисловості, зокрема філософію Toyota. Галузь гостро потребувала нових підходів: звіт Standish Group за 1994 рік свідчив, що лише менше одного з п’яти проєктів був беззаперечно успішним. Основною причиною цих невдач були традиційні методології, як-от Waterfall, які на початку багаторічних проєктів визначали вимоги, що часто призводило до затримок, перевитрати бюджету або ж до застаріння результатів через ринкові зміни.

Ранні спроби вдосконалити методологію Waterfall, такі як швидка розробка додатків, започаткована в IBM і популяризована книгою Джеймса Мартіна «Rapid Application Development» (1991), орієнтувалися на зменшення дефектів через швидке створення прототипів. Розробники почали впроваджувати поступову розробку, додаючи функції в ітераціях невеликих проєктів. Проте ці методи не усунули основних проблем класичного підходу.

Lean Management

У 1996 році Джеймс Вомак і Деніел Джонс розширили концепції, викладені у книзі «Машина, яка змінила світ за допомогою раціонального мислення», структурувавши основні принципи ощадливого виробництва – постійне вдосконалення та повагу до людей – у п’ять директивних положень, що допомагають усувати марнотратство і стимулювати безперервний розвиток. Ці ідеї стали базою для подальшого виникнення методології Lean-Agile.

Lean орієнтований на максимізацію цінності для клієнта при мінімізації втрат. Основні принципи Lean включають:

Гнучкі підходи у розробці програмного забезпечення

У лютому 2001 року лідери індустрії програмного забезпечення зібралися для пошуку шляхів підвищення ефективності розробки. Серед учасників були ті, кому пізніше приписали впровадження Lean-натхненних методологій: Джим Хайсміт (адаптивне ПЗ), Джефф Сазерленд, Кен Швабер і Майк Бідл (Scrum), Кент Бек, Рон Джеффріс і Уорд Каннінгем (XP), а також Алістер Кокберн (Crystal).

Підписуйтеся на наші соцмережі

Результатом зустрічі став Маніфест гнучкої (Agile) розробки програмного забезпечення, у якому було викладено 12 принципів Lean для розробки ПЗ, що підкреслюють важливість швидкої адаптації до змін у вимогах і потребах клієнтів та оперативної доставки робочого продукту.

У 2002 році Джим Хайсміт окреслив принципи Agile у рамках Agile Development Software, описавши такі методи, як Scrum і XP, як засоби досягнення гнучкої розробки. Agile – це набір принципів і практик, що допомагають командам адаптуватися до змін через ітеративний та інкрементальний підхід. Основні характеристики Agile:

З часом з’явилися нові рамки та методології, що втілюють ці цінності на практиці. Наприклад, у 2010 році Девід Дж. Андерсон із Microsoft описав Kanban – ще одну Lean-методологію – у книзі «Kanban: Successful Evolutionary Change for Your Technology Business». Сьогодні Scrum і Kanban є двома найпопулярнішими Agile-фреймворками.

Scrum

Scrum наразі є найпопулярнішим Agile-фреймворком, яким користуються 87% респондентів за даними звіту про стан Agile за 2022 рік (одночасно багато команд використовують більше однієї методології). Назва «Scrum» запозичена з регбі, де вона описує тісне стиснення гравців навколо м’яча. Перші згадки про цей підхід у виробництві з’явилися ще у 1986 році в статті Harvard Business Review, де Хіротакі Такеучі та Ікудзіро Нонака описували необхідність командної роботи для просування проєкту.

Scrum – це інкрементальна та ітераційна структура розробки ПЗ, що дозволяє командам працювати у коротких циклах та швидко реагувати на зміни. Структура Scrum має чітко визначені ролі, робочі процеси, регулярні події і терміни.

Основні елементи Scrum:

Scrum заохочує самоорганізацію команд, які зазвичай складаються з 5–7 осіб. Scrum Master сприяє співпраці та контролює дотримання процесів, але не розподіляє завдання чи не несе відповідальності за кінцевий результат. Product Owner формує бачення продукту, взаємодіє із зацікавленими сторонами і приймає або відхиляє роботу команди. Команди, як правило, є багатофункціональними, без жорсткого розподілу ролей, таких як архітектор, програміст, дизайнер або тестувальник.

Переваги та недоліки Scrum

Завдяки коротким ітераціям і постійній випуску робочого продукту, Scrum дозволяє клієнтам вносити корективи під час розробки, що сприяє оперативному реагуванню на їх побажання. Низькі накладні витрати на процес і управління сприяють швидшим і економічнішим результатам.

Однак Scrum може бути не ідеальним для всіх проєктів. Недосвідчені або невіддані команди, а також слабке керівництво Scrum Master можуть призвести до проблем через неправильне впровадження методології. Гнучкість Scrum дозволяє коригувати пріоритети та обсяг робіт під час виконання, що може стати недоліком при недотриманні дисципліни. Зокрема, для проєктів без чіткої кінцевої дати зацікавлені сторони можуть постійно додавати нові завдання, що веде до розширення обсягу робіт.

Крім того, нечітко сформульовані історії користувачів або завдання можуть призводити до неточних оцінок і поступового збільшення обсягу робіт. Хоча Scrum надає перевагу роботі над продуктом замість надмірної документації, Product Owner має чітко визначати критерії успіху та очікування. Варто також зазначити, що Scrum оптимально працює з невеликими командами – для великих груп може знадобитися інший підхід.

Scrum є відмінним вибором для проєктів з невизначеними або мінливими вимогами, де потрібна оперативна адаптація. Він найбільше підходить для досвідчених і мотивованих команд, що вміють організовувати свою роботу та ефективно оцінювати прогрес і виявляти проблеми. З часом Scrum-команди зазвичай вдосконалюються та підвищують свою продуктивність.

Kanban

Kanban – це метод гнучкого управління, який зосереджується на візуалізації робочого процесу, оптимізації потоків завдань і обмеженні незавершеної роботи. Його концепція походить безпосередньо із системи Toyota Production System, де термін «канбан» (або «вивіска») використовувався для маркування продуктів і матеріалів. Зняття канбану з виробничої лінії сигналізувало про необхідність нового замовлення.

Основні особливості Kanban:

Після публікації книги Девіда Дж. Андерсона «Kanban: Successful Evolutionary Change for Your Technology Business» у 2010 році, описуючи практики Microsoft, Kanban швидко набув популярності серед розробників. Згідно зі звітом про стан Agile за 2022 рік, 56% Agile-команд використовують Kanban, що робить його другою за популярністю методологією після Scrum.

Процес KanbanУ розробці програмного забезпечення Kanban часто сприймається як спрощена і менш регламентована альтернатива Scrum. Команда використовує Kanban-дошку для візуалізації поточного потоку завдань. На відміну від Scrum, робота не організована у фіксовані спринти, а ведеться безперервно, при цьому кількість завдань на кожній стадії обмежується потужністю команди. Нова робота починається лише після завершення поточної.

Оскільки Kanban не передбачає встановлених зустрічей для планування, демонстрацій чи ретроспектив, постійне вдосконалення здійснюється шляхом моніторингу потоку завдань та поступового впровадження покращень. Методологія не визначає жорстких ролей, хоча керівник проєкту часто координує пріоритети та забезпечує зрозумілість завдань. Одну Kanban-дошку можуть ефективно використовувати навіть декілька команд.