Інтернет-продажі 2026: як не втратити ФОП і не отримати штраф 150%

8 хвилин читання
Інтернет-продажі 2026: як не втратити ФОП і не отримати штраф 150%

Онлайн-торгівля остаточно вийшла з «сірої зони». На YouTube-каналі «Про Податки ФОП» податковий консультант Михайло Смокович детально пояснив, як у 2026 році податкова бачить інтернет-оборот, чому модель «продаю без ФОП — ніхто не дізнається» більше не працює і яка структура дозволяє працювати без ризику втрати спрощеної системи.

Ключова проблема більшості продавців — не у високих ставках, а в неправильній моделі діяльності: невірно обрана група, відсутні КВЕДи, нефіскалізовані операції або ігнорування товарного обліку.

Продаж без ФОП: як формується ризик

Читайте також: Instagram-магазини без складу та власного товару давно стали звичною моделлю онлайн-торгівлі, але у 2026 році дропшипінг перестав бути “сірою зоною”, яку не помічає податкова. На YouTube-каналі buh ua пояснили, що головні ризики для дропшиперів сьогодні пов’язані не з продажами, а з неправильним оформленням бізнесу: невдалою групою ФОП, помилковою моделлю роботи, відсутністю РРО та договорами, які не відповідають реальній схемі розрахунків.

Підприємницька діяльність без державної реєстрації заборонена. Формальний штраф становить від 17 000 до 85 000 грн із конфіскацією коштів і товару. Проте на практиці частіше застосовується інший механізм — донарахування податків як фізичній особі. У такому випадку з усього встановленого обороту нараховується 18% ПДФО та 5% військового збору.

Чому це працює? Тому що рух коштів фіксується. Післяплата через «Нову пошту» проходить через NovaPay. Інформація про надходження стає доступною контролюючим органам. Якщо кошти заходять системно, а статусу ФОП немає, виникає питання про джерело доходу.

Саме тому ФОП на спрощеній системі — найпростіший і найпрогнозованіший варіант для онлайн-продавця.

Спрощена система: логіка вибору групи

Перша група для інтернет-торгівлі не підходить — вона передбачена для торгівлі на ринках.

Третя група передбачає сплату 5% єдиного податку з доходу та 6% військового збору. Вона може бути доцільною за невеликих оборотів.

Друга група є базовим рішенням для більшості онлайн-продавців. Вона дозволяє працювати з фізичними особами, ФОПами та юридичними особами, у тому числі за кордоном.

У 2026 році ФОП другої групи сплачує щомісяця:

  • 1 729,40 грн єдиного податку;
  • 864,70 грн військового збору;
  • 1 902,34 грн ЄСВ.

Загальне навантаження — трохи менше ніж 4 500 грн на місяць незалежно від обороту, якщо річний дохід не перевищує 7 200 000 грн.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Єдиний податок і військовий збір сплачуються щомісяця до 19–20 числа, ЄСВ — раз на квартал. Декларація подається один раз на рік із зазначенням загального доходу.

Ліміт 7 200 000 грн: точка фінансового перелому

Для другої групи у 2026 році встановлено річний ліміт 7 200 000 грн. Перевищення означає дві речі: 15% єдиного податку на суму перевищення і переведення на загальну систему оподаткування.

Контроль здійснюється через дані ПРРО, які передаються автоматично. Перевищення фіксується без окремого запиту — система бачить оборот у режимі реального часу.

КВЕДи і форма діяльності: формальність, яка визначає статус

Базовий КВЕД для інтернет-торгівлі — 47.91. Але його недостатньо.

Необхідно додати коди за конкретними товарними групами (розділ 47) та оптові КВЕДи з розділу 46. Продаж навіть однієї одиниці товару юридичній особі вважається оптовою операцією. Якщо відповідного коду немає, виникає формальна невідповідність діяльності умовам спрощеної системи.

Кількість КВЕДів не обмежена і не впливає на суму податку, але їхня відсутність може вплинути на статус платника.

Оплата, фіскалізація і механіка контролю

Усі кошти мають надходити на підприємницький рахунок ФОП.

Банківський переказ за реквізитами IBAN з рахунку на рахунок не потребує фіскалізації.

Післяплата через «Нову пошту» проходить через NovaPay і потребує видачі фіскального чека. Оплати через інтернет-еквайринг і платіжні сервіси також підлягають фіскалізації.

Штраф за невидачу фіскального чека становить 100–150% від суми непрофіскалізованої операції.

Не підлягають фіскалізації лише банківські перекази за реквізитами та продажі через «Укрпошту».

Податкова співставляє суми, що проходять через NovaPay або інтернет-еквайринг, із даними ПРРО. Розбіжність між фактичними надходженнями та виданими чеками стає підставою для штрафу.

Ризикові товари і товарний облік

Питання товарного обліку стає критичним у той момент, коли підприємець починає працювати з так званими ризиковими групами. До них належать технічно складні побутові товари, ювелірні вироби, лікарські та медичні товари, а також підакцизна продукція. Для цих категорій принциповим є не лише факт продажу, а й можливість документально підтвердити походження кожної одиниці товару.

Технічно складні побутові товари визначаються постановою Кабінету Міністрів із деталізацією за кодами УКТЗЕД. Важливо орієнтуватися саме на код, а не на загальну назву товару. Наприклад, смарт-годинники входять до переліку, тоді як звичайні механічні — ні. Тобто вирішальним є юридичне віднесення товару до конкретної категорії, а не його побутове сприйняття як «електроніки».

Обов’язковий товарний облік означає ведення системного переліку залишків і руху товару з підтвердженням первинними документами. Якщо під час перевірки підприємець не може показати документи на походження товару або коректний облік, застосовується штраф у розмірі 100% обороту по відповідних позиціях.

Ключовий нюанс полягає в тому, що достатньо однієї позиції з ризикової групи, щоб вимога ведення обліку поширилася на весь асортимент. Тобто навіть якщо лише частина товарів підпадає під перелік, облік має охоплювати весь склад, а не окремі категорії.

Де ФОП найчастіше помиляються

Найпоширеніша помилка — недооцінка формальних вимог. Підприємець може фактично працювати легально, але через відсутність потрібного КВЕДу опиняється поза межами дозволеної діяльності. Продаж товару юридичній особі без оптового КВЕДу або робота з товарною групою, не зазначеною під час реєстрації, створює формальну невідповідність умовам спрощеної системи.

Друга зона ризику — контроль ліміту доходу 7 200 000 грн для другої групи. Оскільки дані з ПРРО передаються автоматично, перевищення фіксується системою без окремих запитів. Після перевищення застосовується ставка 15% до суми понад ліміт, а підприємець переводиться на загальну систему. Часто проблему помічають уже після фактичного порушення.

Третій і найбільш фінансово відчутний ризик — нефіскалізація операцій. Якщо продажі проходять через інтернет-еквайринг або через NovaPay у межах післяплати, ці суми відображаються в платіжній інфраструктурі. Податкова співставляє їх із даними ПРРО. Якщо частина операцій не підтверджена фіскальними чеками, різниця розглядається як непроведений оборот, що тягне штраф 100–150% від відповідної суми.

Четвертий блок помилок пов’язаний із товарним обліком. Підприємець може вести продажі коректно з точки зору фіскалізації, але не мати первинних документів на ризикові товари. У такому випадку санкції застосовуються до обороту по цих товарах у розмірі 100%.

Усі ці порушення об’єднує одна риса: вони легко виявляються завдяки автоматичній передачі даних і формальному співставленню показників. Саме тому більшість втрат спрощеної системи пов’язані не з перевірками «вручну», а з технічно зафіксованими розбіжностями.

Висновок

Онлайн-бізнес у 2026 році працює за чіткою логікою: реєстрація ФОП, правильно обрана група, контроль ліміту, коректні КВЕДи, фіскалізація більшості операцій і ведення товарного обліку для визначених категорій.

Проблеми виникають не через складність системи, а через ігнорування її структури. Саме структура визначає, чи стане бізнес стабільним, чи перетвориться на джерело штрафів.