Індустріальні парки в Україні. Чому цей інструмент нарешті почав працювати

Мій перший досвід роботи з індустріальним парком був у 2016 році в одній з європейських країн. Ми розміщували високотехнологічне виробництво саме на базі індустріального парку. Тоді я відчув цей інструмент не з презентацій, а з операційної реальності. З усіма його перевагами та обмеженнями.

Головний плюс був очевидний. Швидкість. Ми зайшли у готове приміщення з підведеними комунікаціями. Електроенергія, газ, вода вже були на місці. Була керуюча компанія, яка забезпечувала технікою, могла порекомендувати підрядників, фахівців з енергетики, електрики, кондиціонування. Непрофільні операційні питання більше не забирали мій управлінський фокус.

Були і мінуси. Капітальні перебудови в орендованому приміщенні або неможливі, або жорстко регламентовані контрактом. Під час виходу з парку можуть виникати додаткові капітальні витрати. Але якщо бізнес заходить не на рік чи два, а на пʼять або десять років, індустріальний парк стає раціональним і економічно виправданим рішенням.

Саме тому, спостерігаючи за розвитком індустріальних парків в Україні, я дивлюся на них не як на політичний або декларативний інструмент, а як на прикладну інфраструктурну модель для виробництва.

Ще кілька років тому індустріальні парки в Україні існували радше як ідея. У 2020–2021 роках реально працювали лише два парки. Біла Церква та Коростень. Інвестори знали про концепцію, але не бачили системної практики.

Сьогодні ситуація принципово інша. Кількість активних індустріальних парків наблизилась до 30. Це не косметичний ріст, а перехід від концепцій до фізичної економіки.

Станом на кінець минулого року в індустріальних парках було збудовано або перебувало в процесі будівництва близько 25 заводів. Паралельно створено приблизно 180 МВт підстанцій, до яких уже можна підключати нових промислових споживачів.

Земля як точка входу для інвестора

Для інвестора індустріальний парк насамперед вирішує питання землі. Є готова ділянка з кадастровим номером, визначеними межами і промисловим цільовим призначенням. Немає багаторічних процедур зміни статусу землі і постійної невизначеності.

Один гектар чи двадцять стають управлінським рішенням, а не бюрократичним процесом. Для промислових проєктів, де час запуску критичний, це принципова перевага.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інфраструктура без індивідуальних рішень

Другий ключовий елемент — це інфраструктура. Електроенергія, газ, вода, каналізація. У якісних індустріальних парках ці параметри закладаються ще до приходу інвестора з урахуванням галузевих потреб. Очисні споруди для харчових виробництв або санітарні вимоги для чистих цехів не стають сюрпризом.

Окремо стоїть питання електропідключення. Для української промисловості це один із найбільших барʼєрів. В індустріальних парках він вирішується системно ще до входу резидента. Це напряму скорочує термін запуску виробництва.

Будівлі і фактор часу

Індустріальні парки пропонують або готові виробничі приміщення, або будівництво під конкретні технічні параметри резидента. Це суттєво зменшує час між інвестиційним рішенням і стартом виробництва. У промисловості час — це гроші, ринок і конкурентна позиція.

Стимули без ілюзій

Податкові і митні стимули не роблять проєкт автоматично прибутковим. Але вони знижують поріг входу і покращують стартову економіку, особливо для капіталомістких виробництв. Для багатьох інвесторів це важливий фактор ухвалення рішення.

Управлінський час як ресурс

Керуючі компанії індустріальних парків беруть на себе значну частину непрофільних адміністративних питань. За оцінками міжнародних компаній, до 10–15% робочого часу менеджменту промислових підприємств зазвичай витрачається на побутові та інфраструктурні задачі. В індустріальному парку цей час можна спрямувати на розвиток бізнесу.

Чому — це не повторення історії ВЕЗ

Скепсис щодо індустріальних парків часто повʼязаний з досвідом вільних економічних зон початку 2000-х. Частина з них реально працювала на виробництво, частина використовувалася для схем. Держава тоді не відокремила ці моделі і ліквідувала всі зони одночасно.

Механізм індустріальних парків інший. Пільги застосовуються виключно до виробничої діяльності. Обладнання, ввезене з використанням пільг, не може бути відчужене раніше ніж через пʼять років. Юридичні і операційні запобіжники роблять зловживання економічно невигідними.

Державні кошти як мультиплікатор

У 2024 році держава вперше надала пряме фінансування індустріальним паркам. 2 млрд грн були спрямовані на розвиток інфраструктури за моделлю співфінансування 50 на 50. Кожна гривня державних коштів створює зобовʼязання залучити щонайменше 5–6 гривень приватних інвестицій.

Індустріальні парки у 2025 році

У 2025 році індустріальні парки стали частиною програми «Зроблено в Україні». Реєстр розширено до понад 115 обʼєктів. Понад 900 млн грн спрямовано на фінансування інфраструктурних проєктів. 13 індустріальних парків отримали державну підтримку. Кількість діючих парків на кінець третього кварталу сягнула 32.

Бізнес демонструє високий інтерес, хоча запуск виробництв часто впирається у швидкість реалізації і якість управління. Водночас індустріальні парки розглядаються як один з ключових інструментів подвоєння частки переробної промисловості у ВВП України до 2035 року.

Ключове питання для девелоперів і керуючих компаній

Попри позитивну динаміку, понад 70 індустріальних парків сьогодні залишаються лише зареєстрованими. Формальний статус сам по собі не створює цінності.

Інвестор обирає не реєстрацію, а відповідь на конкретні питання. Який комплекс сервісів пропонує парк. Чи розуміє він потреби резидентів і їхніх інвесторів. Яка стратегія розвитку після реєстрації.

Огляд поточної активності індустріальних парків показує, що не всі з них мають чітке бачення, як залучати і супроводжувати резидентів, як працювати з інвесторами і куди рухатися далі.

Саме тут критичною стає співпраця власників, девелоперів і операторів індустріальних парків з інвестиційними компаніями, фондами і радниками, які працюють на стороні виробничих підприємств.

Індустріальний парк сьогодні — це не просто земельна ділянка зі статусом. Це інвестиційний продукт. І він починає працювати лише там, де є стратегія, сервіс і відповідальність за результат.