Гонка AI уже б’є по гаманцях: що буде з цінами на гаджети далі – відверте інтерв’ю засновника Алло

Сьогодні Алло є одним з найбільших гравців в ритейлі. Засновник ГК Алло Дмитро Деревицький розповів SPEKA про споживацькі настрої українців, про те, як ажіотажний попит на пам’ять впливає на ціни, про роль ШІ в сучасних бізнес-процесах і про проблему сірого імпорту, яка давно вимагає вирішення.

Як дефіцит пам’яті впливає на вартість гаджетів

На мою думку, маркетплейси допомагають класичному ритейлу. Тому що класичний ритейл — це завжди про фокус та експертизу в певної сфері. А маркетплейс більш за все — це про ваш ритейл-асортимент.

З одного боку, ми самі граємо в ніші маркетплейсів, з іншого, щойно стартували як ритейлер електроніки на маркетплейсі mono. Тобто ми самі використовуємо цю модель, граємо у двох ролях: самі пропонуємо наш маркетплейс для наших партнерів – мерчантів, і уже як продавець електроніки просуваємо свої продукти на mono.

Це гарне питання, тому що зараз є певна криза на ринку пам'яті у світі. Вона стала наслідком дуже великих замовлень на пам'ять від гравців на ринку AI. Компанії будують колосальні дата-центри і потребують дуже-дуже великі розміри пам'яті. 

Так вийшло, що пам'ять для цих дата-центрів виробляється на тих самих заводах, які роблять пам'ять для наших споживацьких приборів, як-от комп’ютери, смартфони, електромобілі, телевізори, роботи-пилососи. Це вже призвело до росту цін на пам'ять приблизно на 90%. 

Цей тренд почався десь у четвертому кварталі 2025  року, і це не кінець, ще будуть наступні кроки, тому що гонка продовжується, і люди розуміють, що ціна товарів буде зростати.

Це більше відображається в ціні бюджетних моделей. Наприклад, якась  модель смартфона коштувала $110 від виробника, нова ціна – $160. І зараз покупці, які бачать цю тенденцію, поспішають швидше купити.

Ще одна категорія, що зростає зараз, це речі, які вирішують щоденні побутові потреби клієнтів: якісь роботи-пилососи, мультипечі, бігові доріжки. 

Ми вважаємо, що ціна є головним фактором. Уже потім, враховуючи ціну, клієнт більше значення приділяє швидкості. Буває, що у вас щось зламалося, вам треба терміново щось замінити, і тут швидкість має значення. 

Далі – сервіс. Українці не обирають — або ціна, або сервіс. У нас ринок на такому ступені розвитку, що і ціна, і сервіс важливі, неможливо дати пріоритет чомусь.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як в Алло використовують штучний інтелект

Зараз ми його скромно використовуємо для роботи з каталогом товарів, базою клієнтів, розробки програмного забезпечення, тестування кодів та інших завдань. 

Але ми впроваджуємо дві великі речі. Це система керування ланцюжками постачання Blue Yonder, там є процес замовлення товарів на основі аналізу продажів, доступних залишків постачальника, сезону продажу та інше. Ми сподіваємось, що AI нам тут допоможе. 

По-друге, теж в процесі, CRM. Це платформа для персоналізації клієнтського досвіду: AI аналізує дані клієнтів для надання індивідуальних пропозицій в реальному часі.

Ще можливі напрямки – цифрові помічники та інтелектуальні асистенти через застосунок Алло. Саме завдяки застосунку ми розуміємо, хто цей клієнт, він авторизований, ми можемо щось зробити для нього індивідуально. 

Такий в нас вкрай цікавий план: будемо намагатися плисти на хвилі у цьому напрямку. Ми трішки пропустили першу хвилю, будемо на другу сідати.

Ви маєте на увазі якийсь “судний день”?

Зараз ШІ ще не такий розумний як людина, і я не бачу якусь загрозу. Нічого страшного не буде, ми все одно маємо керувати бізнесом і особистим життям. Якщо будуть колапси, дата-центри зникнуть, то ми повернемось до того, як працювали раніше.

ШІ класно допомагає людям. У Гарварді зробили дослідження. Групі з 500 провідних спеціалістів запропонували знайти рішення якоїсь проблеми. І ці дуже кваліфіковані фахівці виробили рішення по 10-бальній шкалі на 7.

Потім це завдання дали окремим ШІ-агентам, щоб вони виробили це рішення. І в середньому вони це зробили на 6, тобто нижче, ніж фахівці. А потім дали це завдання звичайним людям, і запропонували їм радитись з ШІ. Вони виробили рішення на 7,5. Тобто люди з ШІ працюють краще, ніж без нього.

Чому в Алло не відмовляються від фізичних магазинів 

Модель ринку електроніки працює не від маржи, а від оберту. Колись на початку бізнесу ми шукали якісь ексклюзивні, високомаржинальні товари, які могли змінити картину прибутковості. Зараз ринок є дуже конкурентним, і маржа низька. Єдиний шлях бути прибутковим – мати високі оберти.

Звісно. У нас на e-commerce припадає більше 50%. Тобто ми зростаємо.

Офлайн-ритейл виконує декілька важливих функцій. Перш за все, це шоурум для нових технологій. Наше позиціюнування – це маркетплейс інноваційних товарів, тому для нас ці зони тестування нових технологій дуже важливі.

По-друге, це місце термінових спонтанних покупок. По-третє, це точка видачі онлайн-замовлень. Наші клієнти люблять обирати в онлайні, але не сплачувати гроші, а піти кудись, перевирити все і потім сплатити, коли вони вже тримають покупку в руках. 

І це місце, де клієнти отримують сервіси та якісь послуги, наприклад, налаштування. Ми пояснюємо, як це використовувати, як, наприклад, запрограмувати пилосос. 

Тому відкриття нових магазинів має сенс. Це, з одного боку, підтримує онлайн-продажі, а з іншого, дає впевненість клієнтам в бренді і дає можливість протестувати нові технології, ще не купуючи, просто прийти і подивитися, як вони працюють.

Я думаю, що як і зараз це буде маркетплейс інноваційних товарів, який буде поєднувати і наш ритейл, коли ми самі продаємо техніку, і мерчантів, і будуть логістичні, фінансові сервіси, які існують сьогодні. Наша частка онлайн-продажів буде вищою за 70%. 

Фізично ритейл буде існувати, і в ньому будуть дві великі фокусні зони: одна — зона шоурума чи тестування нових девайсів, можливо, будуть якісь голограми, друга — зона отримання товарів клієнтами. Також частиною нашого бізнесу буде продаж електрокарів як продовження екосистеми. 

Як сірий імпорт заважає роботі чесного ритейлу

Дуже впливає, тому що різняться ціни на офіційний та неофіційний товар. Ціни сірого імпорту є проблемою для нас. Боротися з ним — завдання держави, тому що у бізнесу немає реальних важелів. 

Це залежить від того, про який бренд ми кажемо. Сама висока частка сірого імпорту у компанії Apple. Залежно від сезону вона коливається десь на рівні від 70 до 80%. Під сезоном мається на увазі, до прикладу, прем'єра нового смартфону. 

Другий великий пласт сірого імпорту – бренд Xiaomi: десь 35% техніки, яка продається в Україні, не є офіційною.

Останні 2-3 роки така ситуація. Не можна сказати, слава богу, що сірий імпорт перемагає, що його частка зростає. Але не має і сталого тренду зростання білого імпорту. Коливання стабільні — плюс-мінус 5%. 

В держави є всі інструменти, щоб вирішити це питання. Є існуючі закони, чому вони не працюють? І якщо якогось закону не вистачає для цього, ну так прийміть його і виконуйте. 

Але я не хочу давати поради державі, я краще буду про бізнес думати, це більш продуктивно.

Більше про болі і перспективи галузі, про те, чому в Україні досі не з’явилося власне виробництво девайсів і про те, як Дмитро Деревицький планує розвивати свій бізнес найближчі кілька років, читайте в статті the Page.