Гарік Корогодський: бізнес під час війни, ТРЦ Dream та партнерство

8 хвилин читання
Гарік Корогодський: бізнес під час війни, ТРЦ Dream та партнерство. Гарік Корогодський [forbes.ua]

Утримувати масштабні об'єкти комерційної нерухомості під час повномасштабного конфлікту, готуватися до виборчих перегонів і паралельно виступати із сольним стендапом — модель поведінки, нетипова для класичного девелопера.

Проте саме в такому ритмі працює співвласник столичного ТРЦ Dream та засновник благодійного фонду «Життєлюб» Гарік Корогодський. У розмові на YouTube-каналі ASATrьопс підприємець розкрив власні підходи до адаптації бізнесу в кризовий період, жорсткі принципи партнерських угод та бачення державного управління в умовах воєнного стану.

Від девелопменту до стендапу: виклики Гаріка Корогодського

Читайте також: Перший мільйон часто подають як символ успіху, але для Гаріка Корогодського це радше перевірка на здатність втрачати й починати знову. У розмові з Дмитром Тютюном на YouTube мільйонер, підприємець, стендап-комік і письменник Гарік Корогодський говорить про гроші без сакральності: перший капітал, фінансові помилки, Київ, дітей, хейтерів і потребу постійно вигадувати нові формати.

Операційне управління компаніями перестало вимагати від підприємця високого інтелектуального напруження. Основна причина зміщення фокусу в бік творчості — передбачуваність бізнес-процесів, де всі базові відповіді та алгоритми вже відпрацьовані. Творча діяльність, зокрема написання книжок та стендапу, дає завантаженість та емоційну віддачу, які раніше забезпечував девелопмент.

Системний підхід при цьому залишається незмінним: підготовка сольної стендап-програми вимагала 23 двогодинних репетицій та 25 контрольних вистав перед виходом на сцену.

Свій день у віці 66 років підприємець структурує з розрахунку на 25 років активного життя. Щоденний графік та розподіл ресурсів побудовані на чітких дисциплінарних правилах:

  • Підйом та робочий ритм: 07:00–09:00 із первинним опрацюванням завдань за ПК та сніданком.
  • Фізичне навантаження: 2 години щодня (тричі на тиждень великий теніс із двома тренерами для підтримки темпу, двічі — тренажерний зал та настільний теніс).
  • Мовна адаптація: 370 індивідуальних занять з української мови для вільного публічного спілкування.
  • Фронтові виїзди: щомісячні одноденні поїздки на лінію фронту з народною депутаткою Ганною Пуртовою для особистої підтримки військових та збереження відчуття реальності війни (принципово без публікацій у соціальних мережах).
  • Благодійність: плановий бюджет фонду «Життєлюб» становить $1,25 млн на рік.

Управління ТРЦ Dream: оцінка активу та продаж бізнесу

Підписуйтеся на наші соцмережі

Попри кризу у сфері комерційної нерухомості, ТРЦ Dream демонструє нульову вакантність площ та відвідуваність, що перевищує доковідні показники. Причина стійкості — специфічна робота з орендарями та відвідувачами. З першого дня повномасштабного вторгнення функціонує прямий комунікаційний чат між власниками, топменеджментом, службою безпеки та орендарями. Підприємствам, які зазнали руйнувань унаслідок обстрілів, надаються індивідуальні знижки. Для відвідувачів у ТРЦ функціонують два пункти незламності, безкоштовні ковзанки та точки питної води.

Динаміка інвестиційної оцінки об'єкта та екзит-стратегії:

  • Пікова оцінка об'єкта до 2014 року: сягала $380 млн.
  • Поточна розрахункова оцінка Forbes: близько $100 млн.
  • Внутрішня ціна продажу власників: близько $130 млн.
  • Останні реальні пропозиції: перемовини зупинялися на позначці $140 млн.

Головне правило виходу з бізнесу: якщо потенційний покупець пропонує суму, близьку до бажаної (навіть із дисконтом у 10%), актив необхідно продавати. Усі бізнеси підготовлені до продажу з моменту їхнього створення, а сам процес угоди вимагає від 5 до 7 місяців аудитів, юридичної та фінансової роботи. Потенційними покупцями таких об'єктів у поточних умовах можуть бути лише внутрішні гравці, чиє джерело походження капіталу підлягає суворому моніторингу.

Практичні правила партнерства в бізнесі: кредити та табу

Головна засада стійкого бізнесу — категорична відмова від залучення партнерів заради грошей чи компетенцій. Фінансові потреби перекриваються банківським кредитуванням, а експертиза наймається на ринку. Якщо бізнес-модель не витримує обслуговування кредитного навантаження, вона не є життєздатною. Партнерство виправдане лише тоді, коли співвласники приносять унікальну стратегічну цінність: жорсткий контроль витрат, залучення ресурсів або комунікацію з владою.

Прикладні механізми побудови та захисту партнерських угод:

  • 1
    Розподіл повноважень і прийняття рішень: у документах чітко розмежовуються питання, що вирішуються простою більшістю, кваліфікованою більшістю або виключно одностайно (наприклад, призначення керівника топрівня).
  • 2
    Право вето на користь безпеки: кожен партнер володіє правом повністю заблокувати будь-яке рішення, оголосивши його питанням безпеки бізнесу.
  • 3
    Процедура виходу (Exit protocol): офер на продаж частки висувається не частіше ніж раз на 2 роки, виходячи з оцінки 100% компанії. Інші партнери мають право викупити частку із заздалегідь зафіксованим дисконтом (10–15%), змусити ініціатора продати весь бізнес за цією ціною або дозволити продаж.
  • 4
    Аукційні механізми розлучення: у разі тупикових ситуацій застосовуються зафіксовані правила редукціону, голландського аукціону або «російської рулетки» з чітким таймінгом і кроком підвищення ціни.
  • 5
    Правила спадкування: у разі смерті одного з партнерів компанія продовжує операційну діяльність; якщо помирає більшість засновників — об'єкт підлягає негайному продажу за ринковою ціною.

Основа тривалого партнерства — абсолютний захист співвласника перед третіми особами. Мовчазна згода чи відсутність жорсткої відповіді, коли сторонні критикують партнера, є безумовним приводом для припинення ділових стосунків. У межах одного партнерства також діє заборона на реалізацію паралельних суміжних проєктів наодинці.

Принциповою є відмова від створення бізнесу з родичами та подружжям, оскільки це найкоротший шлях до розлучення та втрати компанії. Батьківська фінансова підтримка дітей має обмежуватися оплатою якісної освіти (вартість навчання однієї дитини в приватних школах та університетах Лондона сягає $1 млн) та фінансовим супроводом до 25 років, після чого кожна особистість повинна формувати власний капітал самостійно.

Вибори мера Києва та модель управління під час війни

Участь у виборах мера Києва розглядається не як інструмент задоволення его, а як можливість вирішення системних завдань масштабу столиці. Критерій успіху мерства — створення об'єктивної спадщини (наприклад, присвоєння імені вулиці чи провулку). Базовий рівень впізнаваності для старту виборчої кампанії має становити щонайменше 30% (у 2019 році цей показник становив 13–14%, що стало причиною відмови від участі, тоді як поточний рівень сягає 60%).

Головна навичка мера — кадровий менеджмент (HR). Команда верхнього рівня має складатися з 10–12 професіоналів із високим соціальним капіталом, для яких корупція є неприпустимою. У цій структурі повністю виключається присутність родичів, діючих бізнес-партнерів чи членів родини.

Щодо загальнодержавного управління в умовах війни, ефективною є модель жорсткої централізації влади. Зовнішня політика чинного президента оцінюється позитивно, тоді як внутрішня розглядається як така, що не впоралася з корупційними викликами. Під час воєнного стану посадова особа на чолі держави повинна мати надзвичайні повноваження, а за системні розкрадання оборонного бюджету має бути запроваджено найвищу міру покарання.

Трансформація цінностей під час війни: мова та військо

З 24 лютого 2022 року відбулася остаточна кристалізація світогляду: розмиті оцінки поступилися місцем чіткій бінарній системі. Це спричинило повну відмову від публічних виступів російською мовою, включно з гастрольними пропозиціями в Ізраїлі та країнах Європи.

У питаннях військової стратегії, територіальних компромісів та подальшого перебігу війни вирішальне слово має належати виключно військовим, їхнім родинам та вищому військово-політичному керівництву. Будь-які цивільні медійні фігури та блогери повинні утримуватися від нав'язування власних рішень суспільству. Позиція щодо приналежності Криму є однозначною: Крим — це Україна, а відповідний сформований медійний стандарт унеможливлює подальші спекуляції.

Стійкість бізнесу та особиста ефективність у кризовий період базуються на повній відсутності жалю про минулі рішення, відмові від нелегальних інструментів впливу (останній хабар давався близько 26 років тому) та орієнтації на прозорі, білі правила гри.