Esper Bionics: як технологія працює на українському ринку
В одному з нещодавніх відео на YouTube-каналі AIN UA, Богдан Діордіца, голова Esper Bionics в Україні, розповів про шлях компанії до світового визнання, еволюцію їхнього продукту, особливості ведення бізнесу в умовах війни та тонкощі українського ринку протезування. Ми підготували детальний виклад найважливішого з цієї розмови, що буде корисним для тих, хто цікавиться інноваціями, технологіями та розвитком бізнесу.
Від ідеї до інновації
Історія Esper Bionics починалася з особистої зацікавленості її засновника. Будучи лікарем за освітою, він захопився «носійною електронікою» і вирішив створити біонічну руку. Перший прототип був анатомічно схожим на людську кисть. Головним завданням було забезпечити надійний хват, що не розкривався б під навантаженням, що в підсумку і стало ключовою перевагою. Компанія постійно вдосконалює свій продукт. Друга версія, Esper Hand 2, є водонепроникною і має посилені пальці, завдяки використанню алюмінієвих елементів і нової системи тросів.
Керування протезом відбувається через комплекс інженерних рішень: механіка, електроніка, прошивка та програмне забезпечення. У спеціальному додатку користувач може налаштовувати чутливість сенсорів і вибирати схеми керування. Вся ця складна система забезпечує комфортне і інтуїтивне використання.
Ця розробка отримала міжнародне визнання, коли журнал The Time помістив Esper Hand на обкладинку як один із найкращих винаходів року. Це стало знаковою подією, оскільки зазвичай видання розміщує на обкладинці колаж із кількох винаходів, а тут була лише одна рука.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Дані та штучний інтелект: як технологія адаптується до людини
Esper Bionics не просто створює протези — вона використовує дані для їхнього постійного вдосконалення. Компанія збирає два типи інформації: зворотний зв’язок від користувачів під час тестування і анонімізовані дані, які протез постійно відправляє в хмару. Ця інформація допомагає адаптувати девайс до індивідуальних потреб. Наприклад, за допомогою G-сенсорів, що відстежують напруження м’язів, система може автоматично підлаштовувати чутливість протеза залежно від стану м'язів користувача. Так, «ранкова рука» може працювати інакше, ніж рука після тривалого робочого дня, що робить використання протеза більш комфортним.
Наступний етап у розвитку технології — система сенсорів MARS (Modular Array of Sensors). Вона складається з приблизно 16 EMG-сенсорів, що покривають більшу площу шкіри, ніж стандартні сенсори. Це дозволяє краще розрізняти патерни рухів. MARS має широкий спектр застосувань: від керування протезом до управління іншими пристроями, як-от комп'ютер (емулюючи клавіатуру чи мишку) або дрон. Така технологія дозволяє уникнути необхідності перетворювати м'язову активність у фізичні рухи, що відкриває нові можливості для взаємодії з цифровим світом.
Особливості ринку: війна, конкуренція та етичні виклики
Esper Bionics працює в конкурентному середовищі, де існують як традиційні виробники протезів, так і розробники «інтерфейсів тіла» на кшталт Neuralink. Ключовою перевагою Esper Bionics є неінвазивність їхньої технології, що є важливою відмінністю від інвазивних рішень, які потребують хірургічного втручання. Історично склалося, що великі війни є каталізаторами для розвитку протезування. З початком повномасштабного вторгнення в Україні попит на протези значно зріс, що створює як нові можливості, так і значні виклики.
Ринок має свої особливості. Наприклад, в США клієнти часто цікавляться естетичними змінами, такими як кольорові накладки, а в Україні — насамперед функціональністю. Українські користувачі потребують протези, що витримують високі навантаження, наприклад, вібрацію від стрілянини, не впливаючи на пальці. Компанія стикається з етичною дилемою, розподіляючи виробничі потужності між українським та американським ринками. Хоча є потреба задовольняти запити обох, українське походження компанії може надавати запитам з України більшої ваги, що впливає на пріоритетність виробництва та постачання.
Складнощі та перспективи українського ринку
Український ринок протезування має свої бюрократичні особливості. Питаннями протезування займається не Міністерство охорони здоров'я, а Міністерство соціальної політики та підпорядкований йому Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Ця структура є забюрократизованою та не завжди зрозумілою для нових гравців ринку. Держава виділяє кошти на допоміжні засоби реабілітації для всіх громадян, які втратили кінцівки, особливо для ветеранів, що є позитивним моментом. Однак, процес отримання фінансування може бути складним. На відміну від США, де реімбурсація відбувається через страхові компанії, в Україні державні гарантії фінансуються через постанови Кабінету Міністрів, що також впливає на швидкість та ефективність процесу.
Біонічна кисть — це лише один компонент протеза, хоча і найдорожчий. Найважливішою частиною є куксоприймач, який індивідуально виготовляється інженером-протезистом. Esper Bionics співпрацює з протезистами та лікарнями, надаючи їм стенди з біонічними кистями та міосенсорами, щоб пацієнти могли тренувати м'язи ще на етапі фізичної реабілітації, що значно покращує підготовку до протезування.
Історія Esper Bionics — це приклад технологічного прориву, який починався з ідеї. Компанія не лише створює біонічні протези, але й використовує штучний інтелект для їх адаптації до індивідуальних потреб користувачів. Завдяки неінвазивним технологіям Esper Bionics займає особливе місце на ринку, що вирізняє її від конкурентів. В умовах війни компанія зіткнулася з викликами та складним українським ринком, що потребує одночасного вирішення етичних та логістичних питань, але при цьому продовжує розвивати свій продукт. Міжнародне визнання, зокрема потрапляння на обкладинку Time, підтверджує, що українські інновації можуть бути конкурентоспроможними та змінювати світ на краще.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.