Данило Гетманцев: «Польська модель» для ФОПів, податок на OLX та нові правила фінмоніторингу
Український бізнес та ІТ-спільнота затамували подих: Національна стратегія доходів готує масштабне переформатування правил гри. Поки підприємці побоюються демонтажу «моделі ФОП», у кулуарах влади активно обговорюють інтеграцію до SEPA, зміну лімітів ПДВ та регулювання крипторинку.
Як працюватиме так званий «податок на OLX» і чому чесному бізнесу не варто боятись європейського фінмоніторингу? Про це у першій частині великого інтерв'ю SPEKA розповів голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Податки, бюджет і податкова справедливість
Пане Данило, за останні два роки держава кілька разів посилювала податкове навантаження. Яка сьогодні головна логіка податкової політики: стимулювання економіки чи пошук швидких ресурсів для бюджету під час війни?
Логіка воєнного часу завжди жорстка – це забезпечення фінансування наших Сил оборони. Проте системні зміни мають іншу мету. Перше, що нам необхідно зробити, це системна реформа податкової політики по ПДФО.
Але паралельно мають працювати державні інституції. Закон має бути один для всіх. І це обов’язок БЕБ, податкової та митниці. Але всі три інституції сьогодні працюють недостатньо ефективно.
Я взагалі вважаю, що бізнес, побудований на ухиленні від податків, – це не бізнес. Це організована злочинна діяльність.
У 2025 році активно обговорювали підвищення військового збору, ПДВ та розширення бази оподаткування. Чому держава продовжує збільшувати навантаження насамперед на тих, хто вже працює “в білу”, а не концентрується на системній детінізації?
Це міф, що ми концентруємося лише на «білих». Ми якраз намагаємося реформувати систему єдиного податку, тому що те, що є зараз – це абсолютно шкідлива річ. Вона існує не для стимулювання малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великого та середнього бізнесу.
Ми маємо залишити на єдиному податку виключно реальний малий бізнес. А не «чортів», які подрібнюються на півтори тисячі ФОПів, як який-небудь маркетплейс, а Бюро економічної безпеки просто широко закриває на це очі. Оце і буде справжня детінізація.
Чи погоджуєтеся ви, що сьогодні головний ризик для економіки – це не лише дефіцит бюджету, а й втрата довіри бізнесу до податкових правил через постійні зміни?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Бізнес часто лякають змінами, але правила мають бути справедливими для всіх. Не можна однією рукою вимагати зниження податків, а іншою – підвищення виплат військовим. У нас деякі депутати виходять на трибуну у залі Верховної Ради і починають лити такі «крокодилячі сльози», що аж до четвертого ряду, де я сиджу, добризкує.
Чи є у влади довгострокове бачення податкової системи після війни, чи поки всі рішення ухвалюються ситуативно?
У нас є чітке довгострокове бачення – це європейські правила і Національна стратегія доходів. Все, що стосується зміни податкової політики, реформи основних податків, екологічного та місцевих податків, євроінтеграції – це все відбудеться вже після завершення війни.
А от адміністрування – це те, що ми покращуємо і робимо вже зараз. Хоча виконавчі органи працюють не так швидко, як мені хотілося б, через що я постійно перебуваю в конфлікті з ними.
Україна рухається до інтеграції в SEPA та жорсткіших правил фінмоніторингу. Як знайти баланс між прозорістю фінансової системи та ризиком надмірного контролю за громадянами та бізнесом?
У нас більшість проблем лежить у правозастосуванні, а не в нормативній базі. Ми дали банківській системі та Національному банку навіть надмірний обсяг повноважень для забезпечення правил фінмоніторингу. І на виході маємо парадокс. З одного боку – комерційні банки блокують рахунки простих громадян та відмовляють у співпраці через формальні ознаки операції. З іншого боку – перед нами кейс «Сенс Банку», чия активність проходить у зоні «сліпої плями» голови Нацбанку Пишного.
Філософія фінмоніторингу має базуватися на ризик-орієнтованому підході, як у Європі, а не на формальному. Банк має оцінювати ризики сутності операції, а не її форми. Якщо застосовувати формальний підхід – це біда. За ризик-орієнтованого підходу прості, нормальні люди взагалі не повинні знати про існування фінмоніторингу. А «чорти» з Сенс Банку та ігровики мають відчути його на собі в повній мірі.
Щодо інтеграції в SEPA – для людей та бізнесу там немає нічого шкідливого. Дві норми щодо реєстру рахунків та банківських комірок ми відклали до моменту безпосереднього вступу України до ЄС. Натомість бізнес та громадяни отримають розрахунки з країнами ЄС за декілька секунд і безкоштовно, замість того, щоб платити гроші та чекати по декілька днів. Але менше блокувань рахунків стане лише тоді, коли НБУ почне нормально займатися своєю роботою, законами це обмежити неможливо.
ФОПи, малий бізнес і реформа спрощеної системи
Бізнес уже кілька років живе в очікуванні масштабної реформи спрощеної системи. Чи залишається ФОП-модель стратегічною для української економіки, чи держава поступово готується до її демонтажу?
Спрощена система оподаткування має існувати виключно для малого бізнесу. Вона не може і не буде системоутворюючою в країні. А вона у нас зараз є такою, тому що великий і середній бізнес, вчиняючи злочин, мімікрує під малий бізнес задля ухилення від сплати податків. Так не буде.
Майбутнє спрощенки зафіксоване в Національній стратегії доходів – це польська модель. Вона передбачає, з одного боку, значне збільшення ліміту – аж до 2 мільйонів євро, а з іншого – диференційовані ставки оподаткування залежно від виду діяльності та доходів. Система буде розрахована тільки на малий бізнес, і тут немає жодних альтернатив. Але, як я і обіцяв, до кінця війни ми цього робити не будемо, і я свою обіцянку виконую.
Якщо головна проблема – це великі компанії, які дроблять структуру на ФОПи для оптимізації податків, то чому зміни часто зачіпають увесь малий бізнес, а не точково великі схеми?
У чесного білого бізнесу жодних проблем немає. Якщо ми говоримо про торгівлю, то в Польщі, наприклад, діє 3% податок з доходів від торгівлі. У нас зараз на третій групі – 5%. Тобто люди як працювали, так і працюватимуть, якщо бізнес дійсно малий.
Проблема в іншому – у нас унікальна для всього світу ситуація, коли існують два ліміти з ПДВ. Для загальної системи – 1 мільйон гривень, а для ФОПів 3 групи – до 10 мільйонів (чи 2 групи – до 8 мільйонів). Ми самі створюємо умови: купуйте документи у людей і під них ухиляйтеся від оподаткування. Це абсолютно недолуге рішення попередніх скликань Верховної Ради, в якому немає логіки. У нас має бути єдиний ліміт ПДВ для всіх підприємств, незалежно від організаційної форми – чи це ФОП, чи це ТОВ, чи величезна корпорація.
Чи погоджуєтеся ви, що для малого бізнесу сьогодні найбільший страх – це навіть не розмір податків, а постійна невизначеність, перевірки та складність адміністрування?
Певні моменти адміністрування дійсно треба вдосконалювати, я згоден. Але треба чітко відрізняти реальний страх перед складністю процедур від елементарного небажання виходити «в білу». У нас є величезний масив торговців, чия бізнес-модель повністю побудована на чорних схемах та продажу контрабанди без документів. Якщо вони вийдуть у легальне поле, вони збанкрутують, бо без ухилення від податків їх бізнес стає збитковим. Це неправильно.
Ми маємо публічно дискутувати не про те, як зберегти продаж контрабанди, а про те, чому у нас низькі зарплати у вчителів чи низькі пенсії. Ці речі пов'язані напряму. Ми намагаємося сконструювати якийсь «український велосипед» – поєднати контрабанду з білим бізнесом, а потім бідкаємося, що для військових не вистачає грошей на заробітні плати.
Частина IT-ринку та креативної економіки побоюється запровадження ПДВ або додаткового навантаження для ФОПів. Чи не ризикує Україна втратити частину конкурентної переваги в цифровій економіці?
По-перше, щодо ПДВ: IT-компанії, які працюють на експорт (із закордонними замовниками), взагалі не сплачують ПДВ, бо це експортні операції. По-друге, ми створили режим Дія.Сіті, який забезпечує одну з найкращих податкових систем у світі.
Тому бідкатися і вимагати: «дайте нам і надалі сидіти на ФОПах» – я б на їх місці не став. Наша домовленість із галуззю під час ухвалення закону про Дія.Сіті полягала в тому, що держава дає прекрасну систему, а ринок натомість поступово відмовляється від практик оптимізації через ФОП. На жаль, ринок свою частину домовленостей виконує погано – поза Дія.Сіті на ФОПах досі працює значна кількість людей (орієнтовно понад 50 тисяч). Якщо так триватиме далі, партнери змушені будуть повернутися до питання перегляду умов правового режиму Дія.Сіті.
Законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ багато хто вже називає “податком на OLX”. Де для держави проходить межа між підприємницькою діяльністю і звичайним продажем власних речей?
Межу визначає сама людина. А щодо «податку на OLX» – я вже неодноразово давав роз’ясннення. Станом на сьогодні, за чинним законодавством, будь-яка шкарпетка, яку ви продали на платформі чи поза нею, підлягає оподаткуванню за ставкою 23%.
Новий законопроєкт навпаки пропонує пільгу: якщо обсяг продажів на рік становить до 2 тисяч євро – податок взагалі не сплачується. Якщо понад 2 тисячі євро – застосовується знижена ставка у розмірі від 5,5% до 10%. Тобто це закон не про введення податку, а про скасування тотального оподаткування і запровадження пільги. Ми плануємо проголосувати його в другому читанні вже в кінці травня.
Як ви плануєте уникнути ситуації, коли через нові правила люди почнуть масово переходити в готівку або шукать способи обходити цифрові платформи?
Стимулу обходити платформи не буде, бо нові правила якраз звільняють від податку звичайних людей, які продають свої вживані речі в межах ліміту 2 тисячі євро на рік. Страхи переходу в кеш тут безпідставні.
Раніше у своїй колонці на SPEKA Данило Гетманцев розповів, що буде з доходами з маркетплейсів і платформ.