Чому жіноче лідерство сьогодні має зовсім інше значення?

Лідерство давно перестало бути виключно чоловічою справою, але з початком повномасштабної війни в Україні тема жіночого лідерства зазвучала по-новому.

Сьогодні жінки очолюють міністерства, великі компанії та створюють власні бізнеси. Про це свідчать не тільки мої власні спостереження, а й статистика. Так, у 2023 році 56% зареєстрованих фізичних осіб підприємців — це жінки. І поки триває війна, ця цифра точно буде зростати, а значить жінок-лідерів буде більше. Саме з ними я хочу поділитись своїм досвідом.

Як бути авторитетним керівником

Підписуйтеся на наші соцмережі

Бути лідером відповідально та цікаво. Ти можеш надихати людей, ділитися власним баченням, спрямовувати команду до спільної мети. Правда, іноді буває важко знайти баланс між своєю жіночою м'якістю в характері та рисами залізного керівника. Коли йдеться про жінок-лідерів, досить часто виникає тема субординації. Деякі підлеглі переходять межу у спілкуванні та починають звертатися по-панібратськи. Якось моя асистентка, до якої я ставилась дуже добре, на щось образилась і сказала: “А я думала — ми подруги”. Тоді я зрозуміла, що не змогла втримати баланс між доброзичливістю та авторитетом. Після того як я зробила цей висновок, подібних ситуацій більше не виникало. Коли наймаю людину на роботу, чітко окреслюю межі нашого спілкування. Тож раджу жінкам, які обіймають керівні посади, завжди тримати професійну дистанцію. А коли хтось дозволяє собі фамільярність — одразу реагувати. Просто скажіть: “Давайте залишатися в робочому форматі”. Бути авторитетним керівником набагато корисніше для бізнесу, ніж бути подругою для підлеглих. Ще одна порада: щоб заслужити авторитет у команді — на будь-яку ситуацію дивіться об’єктивно, без упередження.

Непростий момент — вміння говорити “ні”, коли підлеглі хочуть почути від вас “так”. Саме про це влучно сказав колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер: “Секрет лідерства у тому, щоб ви могли сказати “ні”, а не “так”. Бо сказати “так” набагато простіше. Дійсно, коли ви розумієте, що відмова буде корисніша для бізнесу, ніж згода - сміливо відмовляйте. Лідер не повинен бути зручним для кожного. Ваше завдання - вести команду вперед, а не збирати схвалення підлеглих. Взагалі ж, у мене є три власних “ні”, які допомагають бути ефективною керівницею.

“Ні” — неефективному витрачанню часу

Оскільки я не тільки підприємець, а й ще й жінка та мама — просто не можу дозволити собі марно витрачати час. Мені потрібно приділяти час собі та родині, щоб зберегти ресурс та уникнути вигорання. Тому завжди дотримуюсь часових рамок, які виділила для кожної справи.  Якщо на розмову з підлеглим заплановано 10 хвилин — ми не будемо розмовляти пів години: одразу переходимо до справ. Це правило стосується навіть ділових зустрічей. Коли людина запізнюється на 10 хвилин — зустріч буде коротшою рівно на 10 хвилин. Раджу всім поважати свій час, бо коли випадаєш з графіка, швидко псується настрій.

“Ні” — знеціненню власних здобутків

Сумніви у своїх можливостях та знецінення власних здобутків — найпоширеніші пастки, які трапляються на шляху кожної жінки-лідера. Так, ми дуже часто применшуємо свої здобутки. Наприклад, моя подруга, яка створила успішний бізнес, пояснила це удачею,  хоча перш ніж бізнес почав приносити прибуток, вона кілька років працювала зі стовідсотковою віддачею і створила прекрасний колектив професіоналів. На щастя, мені вдалось переконати подругу, що це виключно її заслуга. Якщо за успіхом стоїть ваша праця — не знецінюйте себе, шукаючи будь-які пояснення, крім очевидного. Зайва самокритика демотивує, від неї опускаються руки. Навіть якщо вам щось не вдається, скажіть: “Це лише досвід. Наступного разу я зроблю це краще”.

“Ні” — ігноруванню конфліктних ситуацій

Не всі жінки-лідери мають сталевий характер. В силу своєї жіночої м’якості нам іноді не хочеться конфліктувати з підлеглими або діловими партнерами. Але такий вже обов’язок кожного лідера — не уникати складних ситуацій, а розв’язувати їх. Моя порада: не ігноруйте конфлікти, навіть якщо вам дуже хочеться зберегти дружню атмосферу. Проблеми нікуди не зникнуть. Їх навпаки, стане більше. До того ж ваше небажання помічати помилки підлеглих призведе до того, що ваша команда зрозуміє — погано виконувати роботу можна й далі. Я не конфліктна людина, але коли справа стосується бізнесу — охоче занурююсь в тему, бо сприймаю конфлікт як точку росту. Повірте, коли ви пофіксите проблему — справи підуть краще. До того ж, конфлікт, не треба сприймати у вигляді сварки чи образи. Завжди розв’язуйте проблему виключно у діловій площині. Так ви заслужите авторитет і сумнівів у тому, що ви справжній лідер, точно ні в кого не залишиться.

=