Чому важливо уникати краху банків. За що американським економістам дали Нобелівську премію

Нобелівський тиждень добіг кінця: лауреатами Нобелівської премії з економіки 2022 року стали американці Бен Бернанке, Дуглас Даймонд та Філіп Дібвіг «за дослідження банків та фінансових криз».

У 2022 році лауреати отримують 10 млн шведських крон грошового призу (приблизно $900 тис.). Якщо лауреатів кілька, то гроші поділяють між ними відповідно до рекомендацій академії наук. Цьогорічні лауреати отримають різні частини грошової премії. 

Хто отримав Нобелівську премію з економіки

За що дали Нобелівську премію з економіки

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чим важливе дослідження Бернанке, Даймонда і Дібвіга

Сучасні дослідження пояснюють, навіщо потрібні банки, як зробити їх менш уразливими під час криз і як крах банків поглиблює кризи. Підвалини цих досліджень були закладені Беном Бернанке, Дугласом Даймондом і Філіпом Дібвігом ще на початку 1980-х років.

Щоб економіка функціонувала, заощадження мають бути спрямовані на інвестиції. Однак тут виникає конфлікт: 

У своїй теорії Даймонд та Дібвіг показують оптимальне розв'язання цієї проблеми банками. У якості посередників банки можуть дати вкладникам терміновий доступ до їхніх грошей за потреби, а позичальникам надати довгострокові кредити. 

Проте аналіз економістів продемонстрував ще один важливий тренд: поєднання цих двох видів діяльності робить банки вразливими до суспільних настроїв. Якщо значна кількість вкладників одночасно захоче забрати з банку свої гроші, це може спричинити ефект доміно: забирають більше грошей, ніж банк може видати, і це призводить до краху. Цьому можна запобігти, якщо уряд забезпечить страхування депозитів і виступить для банків кредитором останньої інстанції.

Даймонд пояснив, що банки виконують ще одну соціально важливу функцію. Як посередники між вкладниками та позичальниками, саме вони можуть оцінювати кредитоспроможність позичальників.

Бернанке, у свою чергу, проаналізував Велику депресію 1930-х років. Він продемонстрував, як саме масові навали на зняття грошей у банках призвели до того, що криза була такою глибокою і тривала так довго. Через падіння безлічі банків цінна інформація про позичальників була втрачена, і на її відновлення знадобився довгий час. Таким чином, здатність суспільства спрямовувати заощадження у продуктивні інвестиції різко зменшилася.