Цифрові платформи звітуватимуть ДПС про ваші доходи: Южаніна про нові податки, ФОП-реформу, посилки і дикі перевірки

Українське податкове законодавство перебуває у стані найбільшої трансформації за часи незалежності. Під тиском міжнародних зобов'язань уряд готує радикальні зміни: оподаткування кожної посилки з-за кордону, залучення цифрових платформ до ролі податкових агентів та запровадження реєстрації платником ПДВ для малого бізнесу.

Чи готова до цього інфраструктура держави і де проходить межа між здоровою детінізацією та фіскальним інтересом держави? SPEKA поговорила про це з Ніною Южаніною, народною депутаткою, членкинею профільного фінансового комітету ВРУ.

Про ПДВ на міжнародні посилки з 2027 року та волонтерські «дірки»

Потрібно відверто говорити про цей проєкт закону від Мінфіну – я вважаю, що ми його не допрацювали до кінця. Уряд взагалі боявся відступати від свого початкового бачення. В комітеті я була ініціатором створення робочої групи, щоб переписати урядовий варіант і підійти до процесу професійніше, щоб знайти компроміс.

Ми пропонували знизити ліміт спочатку до 50 євро, але влада не погодилася. В результаті Мінфін продовжує наполягати на стягненні ПДВ з першої гривні вже з 1 січня 2027 року..

Цифри вражають. У 2025 році в Україну було ввезено 75 мільйонів посилок вартістю  до 150 євро. Це 206 тис. посилок на добу, які митниці доведеться якось обробляти та адмініструвати після запровадження їх оподаткування! Загальна вартість товарів у таких посилках сягає 99 млрд грн.

При цьому 26 мільйонів посилок – це дріб'язок вартістю до 10 євро. Навіщо було наполягати на оподаткуванні цього копійчаного сегменту – мені досі невідомо. Якби ми спочатку стягували ПДВ лише з посилок від 50 євро, держава охопила б 55% від загальної вартості всіх товарів до 150 євро, але опрацьовувала б лише 17% від кількості відправлень. Ми б запустили систему без колапсу. Натомість обрали найважчий шлях.

Наразі точиться запекла дискусія. В угодах щодо макрофінансової допомоги від ЄС є пряма вказівка: скасувати звільнення від оподаткування посилок «за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони». Але у чинному переліку таких товарів у Податковому та Митному кодексі позицій вартістю до 150 євро практично немає. Що мається на увазі в угоді – новий перелік чи старий?

Коли ми працювали в комітеті, ми внесли пункт: якщо податок з посилки військового призначення сплачено, Кабмін має розробити порядок його повернення, якщо цей товар є у пільговому списку.

Ми ж не можемо зобов'язати іноземні маркетплейси використовувати наш внутрішній перелік пільг – вони автоматично стягуватимуть 20% ПДВ та перераховуватимуть його до нашого бюджету. Чи запрацює цей механізм повернення – поки велике питання, в комітеті тиша.

Про загрозу колапсу на митниці та «зависання» посилок

Якщо залишити всі процедури контролю за митною вартістю в чинному вигляді – вони ніколи цього не виконають. Це буде стовідсотковий колапс. У проєкті закону є один загальний абзац, який дає митниці право розробити спрощені критерії контролю щодо митної вартості. Митна вартість – це база оподаткування, і вона завжди є ризиком номер один.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ми обговорювали варіант: якщо посилка йде напряму від великого світового маркетплейсу, то там апріорі не може бути розбіжностей між сплаченою вартістю та вартістю на посилці. Це могло б пришвидшити потік.

Представники Митної служби жодного разу не просили конкретних відтермінувань. У законі прописано, що він набирає чинності тоді, коли митниця буде технічно готова запустити всі механізми.

Чи захищає реформа українського виробника, чи це гра в одні ворота?

Тут є значне перебільшення з боку окремих українських продавців. Вони кажуть про європейські правила, навіть введення в ЄС фіксованого мита у 3 євро на кожну позицію в посилці, але Європа йшла до цього роками.

У них система стягнення ПДВ  відпрацьована до ідеалу. І навіть сьогодні, маючи величезний внутрішній ринок та налагоджені відносини зі світовими маркетплейсами, європейські країни продовжують удосконалювати адміністрування. Нам до цього технологічно ще далеко.

Ми зобов'язані імплементувати європейські директиви, але це треба робити виважено. У структурі цих 75 мільйонів посилок величезна частина – це дрібна електроніка, павербанки, кабелі, елементи живлення. Це те, що рятувало людей під час блекаутів. Де в нас той український виробник, який зараз готовий закрити цей попит власним продуктом? Його немає.

Тому заклики бізнес-асоціацій виглядають як тотальна нелояльність до власних співгромадян. Після 1 січня 2027 року цей стомільярдний оборот не принесе очікуваних мільярдів у бюджет – він просто впаде. Держава отримає копійки, а шкода для споживача буде відчутною.

А щодо дрібних інтернет-магазинів, які будували бізнес на «сірому» ввезенні через посилки – ця схема зникне.

Детінізація цифрових платформ: Bolt, Uklon та Glovo переходять на європейські рейки?

Стосовно цифрових платформ – цей блок у комітеті також довелося повністю переробляти за моєї ініціативи. У частині великих міжнародних платформ (сервіси таксі, доставки їжі) ситуація найбільш прозора. Вони самі виступали лобістами цих змін! Досі вони змушені були вимагати від кожного водія чи кур'єра реєструвати ФОП, щоб уникати порушень законодавства.

Ми запропонували для такої зайнятості ставку ПДФО у розмірі 10%. З боку класичного бізнесу пішла критика: «Чому для найманої праці ставка 18% плюс 5% військового збору, а для них ви робите 10%?». Пояснюю: по-перше, така модель успішно працює в ЄС. По-друге, це єдиний спосіб швидко легалізувати сотні тисяч людей.

Студенти охоче підробляють на доставці, але як тільки чують про необхідність відкривати ФОП та вести звітність – вони відразу відмовляються. Платформи задоволені цією реформою.

Для них ми заклали ліміт: неоподатковуваний дохід від таких продажів становить до 2 тисяч євро на рік. Цього цілком достатньо. Далі, у разі перевищення, діятиме ставка 10% аж до обороту в 7,2 млн грн.

При цьому ми прибрали жахливу процедуру, коли людина мала подавати майнову декларацію “на 25 розділів” і залучати бухгалтера. Ми спростили це до процедури, коли податкова сама буде визначати для таких громадян суму податку при перевищенні ліміту.

Ні, напряму картки ніхто не перевірятиме – це залишилося банківською таємницею. Податковими агентами в частині інформування стануть самі цифрові платформи. Весь оборот продавця проходить через платформу. По закінченню року вона зобов'язана надати зведений звіт у податкову. ДПС все це сумує в автоматичному режимі.

Якщо загальний оборот перевищить еквівалент 2 000 євро, людина отримає через електронний кабінет податкове повідомлення-рішення (ППP) і має сплатити 10% податку з суми перевищення. Перші такі сплати відбудуться у 2028 році з доходів, отриманих у 2027 році.

ПДВ для ФОПів з оборотом від 4 млн грн та абсурд загальної системи

Спершу у планах фігурував ліміт в один мільйон гривень, потім його підняли до 4 мільйонів. Наші європейські колеги бачать цей процес як механічне приведення нашої системи в цій частині до стандартів ЄС.

А ще європейці прямо кажуть: необхідна повна імплементація системи сплати ПДВ і ви маєте скасувати СМКОР (Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків – авт.). Україна повинна перейти на єдину європейську систему визначення податкових зобов'язань. Вони прямо звернули увагу на те, що кількість людей, задіяних в адмініструванні ПДВ в Україні, просто зашкалює.

При цьому сама податкова визнає: 98% надходжень до бюджету – це самостійна, добровільна сплата. Навіщо тоді утримувати тисячі ревізорів, зупиняти бізнес, щоб потім підприємства йшли судитися? Зараз через систему блокування накладних щомісяця «зависає» від 2,6 до 3 млрд грн оборотного капіталу підприємств! Це живі гроші, які вимиваються з економіки під час війни.

Мінфін декларує, що паралельно з'явиться спрощена квартальна декларація та буде ліквідовано практику блокування для малого бізнесу. Ми маємо ухвалити закон, але самого тексту із спрощеннями ми в комітеті ще не бачили. Вводити ПДВ для малих підприємців без прозорого адміністрування – це катастрофа.

Це вже відбувається, і це головний стимулятор тінізації! Підприємці не розуміють, як працювати на загальній системі, щоб не потрапити під штрафи. Дійшло до абсолютного абсурду. Знаєте, чому ресторанний бізнес сидить на ФОПах? Тому що загальна система вимагає ведення калькуляційного обліку та жорсткої рецептурної карти на кожну страву.

Податківці під час перевірок починають буквально рахувати грамівки в тарілках! Вони вивчають рецептурну карту і кажуть: «Ми вважаємо, що ви мали закласти у собівартість менше грамів масла, ніж витратили за документами».

Замість того, щоб спрощувати загальну систему, Мінфін хоче загнати ФОПів туди, звідки вони роками тікали.

Як наслідок – тотальна недовіра. Підприємці запитують мене, чи рахуватиме податкова у 2027 році ліміт у 4 мільйони за попередній 2026 рік заднім числом. Це буде порушення закону, але бізнес каже відверто: «Ми уряду не віримо. Ми вже у 2026 році штучно занизимо свої обороти та роздробимося, щоб мати менше 4 мільйонів і не ставати платниками ПДВ у 2027-му».

Нещодавно навіть в.о. голови ДПС визнала, що наш Податковий кодекс став абсолютно нечитабельним. Перехідні положення та правила воєнного часу виписані так, що люди взагалі перестали орієнтуватися, як правильно платити податки. А за кожну помилку – карають.