«AI – як атом: може бути мирним, а може бомбою»: СЕО Vodafone Україна – про супутник і кабель в обхід рф

У першій частині розмови керівниця Vodafone Україна Ольга Устинова розповіла, скільки коштує тримати мережу під обстрілами і чому 5G в Україні досі лишається пілотом.

У другій частині – про те, коли українці зможуть дзвонити через супутник просто зі звичайного смартфона, навіщо Vodafone скуповує дрібних провайдерів по всій країні, який стосунок підводний кабель має до обходу росії, і чому 600 кібератак за півроку – це вже норма.

Зв'язок через супутник: без антен і додаткового обладнання

Цей сервіс називається Direct to Cell. У вересні стартують тести з AST SpaceMobile у 8 європейських країнах, в яких беруть участь Vodafone Global, Orange, Telefónica, Deutsche Telekom і Vodafone Україна. Ми попросили включити нас у першу фазу – це дуже важливо для держави, щоб люди залишалися на зв'язку навіть там, де важко розгорнути звичайну мережу, наприклад, коли зруйнована базова станція.

Технологія охоплюватиме не лише голос, смс чи навігацію – там буде і LTE, тобто 4G. Швидкість і обсяг трафіку залежатимуть від того, скільки спектра ми виділимо. Але спершу треба перевірити, що технологія справді працює так, як демонструють на папері.

Нам вже дали дозволи, у вересні очікуємо запуск пілота – потестуємо хоча б місяць, а потужне розгортання, сподіваюся, буде наступного року. Абоненту не потрібно нічого змінювати в налаштуваннях чи встановлювати додаткове обладнання — мережа просто з’являється як додаткова, і працює зі звичайними пристроями.

Клієнту, по суті, не цікаво, завдяки якій технології він отримує сервіс – фіксованій, мобільній чи супутниковій. Для нього все має працювати безшовно, він має отримувати той рівень якості, який дозволяє повноцінно користуватися послугами, не замислюючись, яку саме технологію для цього використати. Це має бути завданням провайдера, а не абонента, який зараз змушений сам шукати, де і як залишатися на зв'язку залежно від того, де його будинок чи офіс.

Я сподіваюся, що за 3 роки ми це матимемо – технології зараз дуже швидко змінюються. Допомагати буде і штучний інтелект, який зможе самостійноаналізувати дані з усіх мереж – 2G, 3G, 4G, 5G, фіксований зв'язок, GPON, FTTB, FTTH, супутник – акумулювати їх, бачити проблеми і пропонувати рішення. Врахувати вручну стільки різних параметрів і тримати все це під контролем сьогодні вже дуже важко.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Про це зможу розповісти в наступному році, коли завершимо технічний пілот. Зараз ми на фінальній стадії опрацювання комерційної частини – і від цього залежатиме, як послуга буде упакована: чи коштуватиме окремих грошей, чи буде включена за моделлю на кшталт revenue share (розподіл доходу між партнерами, – Авт.) тощо. Поки що ми домовилися стартувати технічно, а комерційну частину опрацьовуємо паралельно. 

Навіщо Vodafone скуповує дрібних провайдерів

Vodafone активно скуповує провайдерів фіксованого зв'язку. Наскільки неминучою є консолідація ринку і яким він буде за кілька років?

Щоб повністю використати можливості нових технологій, нам потрібні базові станції з підключенням через оптику. У великих містах, де великий трафік, базові станції стоять переважно на дахах будинків – і щоб технологія працювала безшовно (типова відстань між станціями – 250-300 метрів), потрібно підвести оптику до кожної такої станції.

А якщо оптику вже підвели до будинку – логічно роздати її й мешканцям. Тому чим більше розгортається така мережа, тим сильніша синергія між мобільним і фіксованим бізнесом.

В Україні працює понад тисячі операторів фіксованого зв'язку – це унікальний випадок порівняно з іншими країнами. Ми дивимось у бік M&A: там, де плануємо розвиток конкретного регіону, намагаємося домовитися про купівлю оператора, а не будувати оптику з нуля.

Перелік компаній, які зараз розглядаємо, назвати не можу – тут завжди постає питання готовності власників продавати і розуміння вартості. Не завжди наше бачення збігається з баченням власників бізнесу. Купуємо переважно невеликі компанії, щоб не створювати зайву конкуренцію: краще домовитися, ніж будувати ще одну мережу. Бачимо перспективу трьох років, коли консолідація набуде національного масштабу.

Цифровий міст в обхід росії

Розкажіть про проєкт підводного кабелю, який має стати новим цифровим маршрутом між Європою та Азією в обхід території рф. Які можливості це відкриває для України?

Ми плануємо, що до 30% трафіку так званого Digital Silk Road буде проходити саме цим маршрутом. Україна стає ключовим цифровим мостом «схід – захід», причому в обхід росії. Це вкрай важливо для європейської системи безпеки, бо зараз значна частина такого трафіку йде через територію рф, а обмін даними стає дедалі критичнішою темою, зокрема з огляду на кібербезпеку.

З боку Vodafone Україна — близько 70 мільйонів доларів, і це не фінальна цифра. Реалізація проєкту розрахована на чотири-п’ять років. Одеса приєднається на третьому етапі. Проєкт уже не на папері: ми сплатили перші кошти, перші кабелі вже прокладають по дну. Операційна робота розпочалася і триває.

Виклик до 2030 року: AI як атомна бомба

5G, AI, супутник, у майбутньому – IoT, метамережі – усе це можливості, а не виклики. У майбутньому просто недостатньо бути мобільним оператором – треба бути оператором цифрової інфраструктури. Це стосується і перебудови внутрішніх процесів, зокрема білінгу – зараз ми переходимо на нову білінгову систему (Amdocs), одну з найкращих у світі.

Ми володіємо персональними даними, геолокацією клієнтів – і захист цих даних є величезним викликом, бо інструменти для атак розвиваються так само швидко, як і засоби захисту.

Більше. За перше півріччя 2026 року на нашу мережу відбулося 600 кібератак. Весь український бізнес зараз перебуває під цим тиском. До речі, іноземні компанії, що спеціалізуються на кібербезпеці, зараз самі звертаються до нас за консультаціями – бо Україна перебуває на передовій не лише фронту, а й кіберзагроз.

Усі нові прийоми атак спершу тестуються, на жаль, саме в Україні – але завдяки цьому ми можемо навчити оборонятися решту світу.

Так, і це дуже цікаво – коли ми підписували перший контракт із глобальним Vodafone, ми переважно дивилися, як використати їхнє портфоліо продуктів, технології та експертизу. А зараз запит іде у зворотній бік: вони питають, як ми продовжуємо працювати без світла.

До війни в компаніях існував так званий BCP – план безперервності бізнесу на випадок форс-мажору. А тут ти чотири роки працюєш під час війни – і це вже не форс-мажор, а купа викликів, яких жоден такий план не міг передбачити. І все  це стало щоденною операційною роботою. Український бізнес зараз демонструє неймовірну резильєнтність.

І це стає дуже цікавим для інших країн – я завжди кажу, що готуватися до кризи краще заздалегідь, а не в момент, коли вона вже сталася. Українському бізнесу і його західним партнерам цікаво, що ми вже випробували на практиці сценарії, які інші, можливо, навіть не розглядали.

Перша частина розмови – про те, скільки коштує тримати зв'язок під обстрілами і чому Київ опинився на 107-му місці у світі за швидкістю мобільного інтернету.

Раніше SPEKA розповідала, що кияни передали понад 25 терабайтів даних за перший день тестування 5G в столиці.