«50 років на цифровізацію – це неприйнятно»: Олександр Циборт про AI, «єЧек» і державу як сервіс

Україна намагається побудувати державу, яка працює за логікою IT-продукту: швидко, прозоро та з фокусом на «користувача» – бізнес і громадян. Але між ідеєю цифрової держави та її реальним запуском досі стоять старі закони, бюрократія й людський фактор.

Чому повна цифровізація дозволів та ліцензій може зайняти 50 років, як AI уже впливає на видачу дозволів, навіщо державі платформа «Пульс» і чому «єЧек» має зробити «білий» бізнес простішим за «сірий» – в інтерв’ю SPEKA розповів Олександр Циборт, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

«Підприємець – це клієнт, а держава – сервіс»

Я думаю, що можна і треба говорити про державу як про сервіс. Бізнес має звертатися і отримувати зручний сервіс. Держава має працювати на бізнес, щоб він рухався швидко, знімати бар’єри – у цьому і є велика місія.

Держава довго жила за іншою логікою – підприємець нікуди не дінеться, бо система монопольна. Цю логіку треба перевернути: держава має бігти під підприємця, а не навпаки.

Перше – прозорість і прогнозованість. Бізнес має розуміти таймінги, процеси й правила гри. Він хоче мати хоча б середньостроковий горизонт планування.

Друге – цифровізація і зняття регуляторних бар’єрів. Ми створюємо нові регуляторні середовища, цифрові сервіси та інструменти, які дозволяють бізнесу рухатися швидше.

Третє – постійний цикл зворотного зв’язку через «Пульс». Реальна метрика – це NPS підприємців від взаємодії з державою. Якщо підприємець не порекомендує Україну партнеру – ми програли.

У нас немає проєктів, які просто «померли», — але є проєкти, де ми переглядали підхід після перших ітерацій. У державі це нормально: ти заходиш у концепт, валідуєш його з бізнесом, асоціаціями, всередині міністерства — і інколи на етапі PoC бачиш, що вибраний шлях не дасть масштабу. Тоді переписуєш архітектуру або міняєш послідовність.

Навіть при політичній підтримці шість місяців — це мінімальний термін для запуску серйозного цифрового проєкту.

У бізнесі ти бачиш проблему, швидко запускаєш рішення й отримуєш результат. У державі все складніше. Тут між хорошою ідеєю і запуском стоїть набагато більший контур.

І головна різниця в тому, що бізнес працює на конкретний сегмент аудиторії, а держава – на 100% людей. Це дуже різні задачі. Завжди будуть групи, яким зміни незручні або незвичні.

Підписуйтеся на наші соцмережі

«50 років на цифровізацію – це неприйнятно»

Кожна ліцензія – це окремий бізнес-процес, окремий закон, окрема команда й окрема інституція. Головний блокер – чинне правове поле. Багато законів писалися ще на початку 2000-их років й сьогодні вже не відповідають реальності.

Саме тому ми разом із Мінцифри працюємо над універсальним механізмом, який дозволить уніфікувати систему та пришвидшити цифровізацію. Частину дозволів плануємо перевести у декларативний формат, частину – повністю оцифрувати.

Нам бракує більш широкого застосування принципу регуляторних експериментів. Світ змінюється швидше, ніж законодавство, тому держава має вміти діяти ітераціями: запускати пілоти, тестувати нові підходи на обмеженій кількості користувачів чи бізнесів, оцінювати результати й уже на основі реального досвіду масштабувати успішні рішення через зміни до законів та нормативної бази.

Саме масове впровадження принципу експериментальних постанов і регуляторних «пісочниць» може стати одним із наступних етапів розвитку української цифрової держави.

У «єДозволі» ми тестуємо AI-рішення для ліцензування. ШІ аналізує історичні дані, чинне законодавство й дає попереднє рішення. Але фінальне рішення за посадовою особою.

Це зменшує простір для зловживань, пришвидшує процеси та дозволяє державі бачити реальну картину, а не покладатися лише на людський фактор чи адміністративний вплив — і повірте, це вже багато у державному секторі.

Будь-яка ручна точка в процесі – це потенційне вузьке горло: затримки, непрозорість, простір для зловживань. Тому ми максимально прибираємо ручний вплив і робимо рішення передбачуваними.

У сервісах це вже дає швидкий результат: автоматична перевірка документів, допомога із заявками, пріоритезація звернень. У стратегічному прогнозуванні потенціал ще більший, але там потрібна якісна інфраструктура даних.

«Ми не змушуємо людей змінювати звички»

«єЧек» зараз на стадії PoC і переходить у MVP. Ми масштабуємо його через банки, ритейл і платіжну інфраструктуру. Людина платить карткою – чек автоматично потрапляє в банківський застосунок.

Ми не змушуємо людей змінювати звички, а інтегруємо новий сервіс у вже знайоме середовище.

Тому цифровізація – це не тільки про код. Це ще й про зміну звичок людей. Задача держави супроводжувати, комунікаційно допомагати і давати зрозумілий гайдлайн, щоб не отримувати супротиву через невідомість.

Проєкт насамперед орієнтований на малий і середній бізнес, тому що 99.98% бізнесу в Україні – це МСБ.

«Головний запит бізнесу зараз – кадри»

Найбільший запит бізнесу сьогодні — це ринок праці й дефіцит кадрів. На Єдиному порталі вакансій зараз понад 200 тисяч відкритих позицій, але водночас мільйони українців не можуть знайти роботу через невідповідність своїх навичок потребам економіки.

Саме тому ми створюємо Обрій — єдину цифрову екосистему ринку праці. Вона об'єднує в одному маршруті вакансії, навчання, перенавчання, кар'єрне консультування та дані про потреби економіки.

У перспективі Обрій має зробити пошук роботи, навчання й найм значно швидшими та простішими. А для держави — дати можливість вперше будувати політику ринку праці на основі реальних даних і краще розуміти, які спеціалісти будуть потрібні економіці через 5-10 років.

Наша логіка проста: робота має знаходити людину, а бізнес — отримувати надійну інфраструктуру для пошуку потрібних фахівців.

Україна може запропонувати поєднання трьох речей: швидкість змін, простір для побудови нових рішень і високу толерантність до інновацій.

Польща чи Естонія дають стабільність. Україна дає можливість бути не просто резидентом системи, а її співтворцем.

Як виглядатиме ідеальний шлях підприємця в Україні через п’ять років?Підприємець має запускати бізнес буквально з будь-якої цифрової точки – через банк, застосунок чи іншу платформу. Усе має бути автоматизовано: податки, звітність, масштабування.

Ідеальний сценарій – це коли людина думає про продукт і клієнтів, а не про взаємодію з державою.

Держава має бути непомітною – як хороша інфраструктура.

Мікро- й малий бізнес – це основа економіки, а якщо бути точнішим 99,98%. Всі колись були маленькими.

Ми зараз багато думаємо над тим, як формувати підприємницький mindset ще зі школи. Бо якщо в країні буде більше підприємців – з’являтимуться великі компанії, єдинороги й нові технологічні бізнеси.

Раніше новий очільник Мінцифри розповів SPEKA про AI-державу, 20 нових послуг і майбутнє «Дії».