Цифрова держава 2026: як GovTech Україна змінює правила гри

Наприкінці травня у київському інноваційному парку UNIT.City відбувся 2U Tech Forum 2026 — одна з найбільших технологічних подій року. Форум, організований UNIT.City спільно з Diia.City Union, зібрав понад 2000 учасників: представників державного сектору, міжнародного й українського бізнесу, технологічних компаній, стартапів, інвесторів та інноваційної спільноти.

На панелі «Цифрова держава очима бізнесу» виступили Катерина Фролова (Global Government Technology Centre Kyiv), В'ячеслав Проценко (EPAM Україна), Олександр Закусило (Мінцифра), Олександр Циборт (Мінекономіки) та Олександр Єфремов (Kitsoft). Дискусія окреслила нову фазу розвитку GovTech Україна — від фронтенду до глибинних реформ.

Цифрова держава: від сервісів до антикорупційної інфраструктури

Після етапу швидкого запуску масових сервісів цифрова держава переходить до складнішої фази — системних змін у галузях і фінансових потоках. Саме в цій логіці Міністерство цифрової трансформації визначає пріоритети на 2026 рік.

Одним із ключових фокусів є е-акциз — система електронних акцизних марок для відстеження обігу тютюнової та алкогольної продукції. Йдеться не лише про цифровізацію процесу, а про створення інструменту, який дозволить забезпечити повну відстежуваність і, відповідно, підвищити акцизні надходження. Проєкт прямо позиціонується як антикорупційний.

Паралельно у фокусі — електронний суд і реформи, що залишаються невидимими для користувача. Логіка, озвучена на панелі, чітка: щоб у «Дії» з’являлися прості й зрозумілі послуги, має бути проведена масштабна внутрішня робота з реєстрами, нормативною базою, управлінськими процесами та інтеграціями. Саме цей бекенд визначає швидкість і якість сервісів.

Такий перехід від фронтенду до інституційної інфраструктури безпосередньо пов’язаний із місцем України у глобальному GovTech-контексті.

Україна в глобальному GovTech: п’яте місце і перше — за населенням

Україна посідає п’яте місце у світі за індексом цифровізації публічних послуг. Водночас за рівнем цифровізації населення — перше. Це означає, що користувацька база вже сформована: громадяни активно користуються цифровими сервісами і очікують подальших змін.

Однак, як підкреслювалося під час дискусії, слабке місце — не в готовності людей, а в правилах гри. Значна частина законодавства створювалася під реалії 2005 року і не відповідає сучасним технологічним можливостям. Тому цифровізація дедалі частіше починається зі зміни policy та нормативки, без чого окремі продукти просто неможливо запустити.

У цьому контексті цифровізація — це не лише код і платформи, а й архітектура законотворення. Саме тому питання співпраці держави й бізнесу виходить за межі підрядних контрактів і стає питанням довіри, експертизи та довгострокових моделей.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Модель співпраці держави й бізнесу: імідж, експертиза, мотивація

Співпраця держави й бізнесу в GovTech Україна будується на різних моделях. Першу версію застосунку «Дія» розробила компанія EPAM і передала її державі. Надалі розвиток перейшов до інхаус-команди. Прямої фінансової компенсації за стартовий етап компанія не отримала, однак отримала іміджевий капітал і публічне визнання.

На панелі підкреслювалося, що GovTech для великих міжнародних компаній часто не є основним джерелом прибутку. Це радше стратегічний напрямок — інвестиція в соціальну стабільність, розвиток інституцій і власну експертизу. Для співробітників це також сильний мотиватор: можливість працювати над продуктами, що змінюють країну.

Kitsoft демонструє іншу сторону цієї моделі. Компанія виросла з 80 співробітників у 2023 році до 170 у 2026-му. Вона розвиває платформенний підхід і формує партнерську екосистему, щоб уникати вендерлоку та масштабувати досвід. Проєкти реалізуються не лише в Україні, а й у Бельгії, Німеччині та країнах Африки, зокрема в Кот-д’Івуарі.

У Кот-д’Івуарі з населенням близько 35 млн осіб середній вік становить 22 роки. Молоде населення швидко сприймає цифрові сервіси, що створює умови для трансформації. Таким чином український GovTech-експорт базується не на копіюванні «Дії», а на трансфері підходів і організаційних моделей.

Саме ця логіка трансферу підходів проявляється і в нових галузевих проєктах всередині країни.

Обрій і новий етап цифровізації ринку праці

Мінекономіки готує запуск системи «Обрій» — цифрової екосистеми ринку праці. Презентація запланована на 8 червня. Сервіс інтегрується в «Дію» як окремий функціональний трек.

Йдеться не про конкуренцію з комерційними платформами пошуку роботи, а про створення інфраструктури ринку праці в державній екосистемі. Проєкт реалізується за підтримки міжнародних донорів, зокрема партнерів із Німеччини та Великої Британії, які фінансують формування команд.

У самому Мінекономіки безпосередньо в департаменті цифровізації працює лише кілька ІТ-фахівців, тоді як основні розробки здійснюються через проєктні офіси. Паралельно створюється державне підприємство «Цифрове», яке має консолідувати цифрові продукти міністерства та працювати з такими платформами, як Дія.Engine.

Таким чином «Обрій» стає прикладом другої хвилі цифровізації — коли мова йде не про окремий сервіс, а про системну перебудову галузі.

Наступна хвиля GovTech: галузеві системи

Перша хвиля цифровізації асоціювалася із застосунком «Дія» як універсальним інтерфейсом держави. Нова фаза — це галузеві системи, які трансформують цілі сектори.

Е-акциз, «Обрій» та інші реєстрові й аналітичні рішення покликані вирішувати великі соціальні проблеми, підвищувати бюджетні надходження або оптимізувати витрати держави. Це складні системи, що потребують внутрішніх команд, оновленої нормативної бази та нової організаційної архітектури.

Україна продовжує цифрову трансформацію в умовах війни. Саме цей контекст, за оцінками учасників панелі, прискорив створення самодостатніх команд і організаційні інновації. На відміну від багатьох демократичних країн, де цифрові реформи просуваються повільно через відсутність консенсусу, українська модель демонструє вищу динаміку.

Дія.Engine і боротьба з вендерлоком

Однією з відповідей на системну проблему державного ІТ став Дія.Engine — low-code конструктор державних реєстрів. Його мета — подолати вендерлок, коли один підрядник монополізує систему й унеможливлює швидкі зміни.

Платформа дозволяє різним командам працювати над реєстрами, використовуючи готові модулі: кабінети користувачів, бекапування, логування, базову інфраструктуру. Це скорочує time-to-market і дає змогу зосередитися на бізнес-логіці.

Станом на 2026 рік Дія.Engine застосовується у 25 центральних органах виконавчої влади. За однією з методик підрахунку на платформі працює близько 60 реєстрів. Загалом на центральному рівні в Україні нараховується приблизно 360 державних реєстрів, тож охоплення становить близько шостої частини.

Висновок: цифрова держава як конкурентна перевага

2U Tech Forum 2026 засвідчив, що GovTech Україна переходить від демонстраційних сервісів до структурних реформ. Цифрова держава більше не обмежується інтерфейсом — вона трансформує інституції, законодавство й ринки.

Поєднання високої цифровізації населення, партнерства з бізнесом, донорської підтримки та внутрішньої реінженерії створює модель, яку вже вивчають інші країни. Наступний етап — масштабування галузевих систем і закріплення цифрової держави як стратегічної переваги України.