Менше іпотеки та кредитів для бізнесу: до чого може призвести новий податок на банки

4 хвилин читання

Влада планує зберегти у 2027 році підвищений податок на прибуток банків на рівні 50%. Очікуваний ефект для бюджету – близько 20 млрд грн. Водночас експерти попереджають: вилучення цих коштів із банківської системи може скоротити потенційний ресурс для кредитування економіки на 200-300 млрд грн.

Це може позначитися не лише на бізнесі, а й на звичайних українцях – від доступності іпотеки до кредитів на енергообладнання чи розвиток власної справи.

Йдеться про законопроєкт №15262, який передбачає продовження підвищеної ставки податку для банків. У Центрі економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» наголошують: рішення варто оцінювати не лише з точки зору швидкого наповнення бюджету, а й через його вплив на кредитування, інвестиції та економічне відновлення країни.

Читайте також: Курс долара в Україні знову перевищив психологічну позначку 45 гривень, а різниця між офіційним курсом НБУ та банківськими котируваннями сягнула близько однієї гривні. У коментарі РБК-Україна засновник та президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак пояснив, що відбувається на валютному ринку та чому короткострокові прогнози фактично втратили сенс.

Чому 20 млрд грн для бюджету можуть обернутися проблемами для кредитування

Керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу» Діляра Мустафаєва пояснює, що прибуток банків напряму впливає на їхній капітал, а отже – і на можливість видавати нові кредити. За її словами, дискусія виходить далеко за межі теми «заробітків банків».

Підписуйтеся на наші соцмережі

На перший погляд, додаткові 20 млрд грн для бюджету – це зрозумілий і швидкий фінансовий результат. Але в банківській системі прибуток підтримує капітал банків, а відтак їхню здатність кредитувати бізнес, населення, енергетичні та інвестиційні проєкти.
зазначила Мустафаєва.

Вона також наголосила, що зв’язок між оподаткуванням банків і фінансовими можливостями громадян є значно прямішим, ніж може здаватися на перший погляд.

Якщо банківська система має менший ресурс для кредитування, це може позначитися на тому, наскільки легко сім’я зможе профінансувати енергонезалежність свого будинку, придбати житло чи розпочати власну справу.
пояснила Діляра Мустафаєва.

У матеріалі наголошується, що обмеження можливостей банків нарощувати капітал може призвести до більш обережної кредитної політики. Для населення це означатиме складніший доступ до фінансування житла, автомобілів, сонячних панелей чи систем енергозбереження. Для малого бізнесу – менше можливостей залучити кошти на обладнання, транспорт або розширення виробництва.

Банки вже активно кредитують бізнес і населення

Попри війну банківський сектор уже активно нарощує кредитування. За даними НБУ, станом на 1 травня 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу збільшилися на 34% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а кредити фізичним особам – на 35%.

Окремо аналітики звертають увагу на роль банків у фінансуванні енергетичної стійкості країни. Від червня 2024 року банки профінансували енергетичні проєкти бізнесу та населення на 45,9 млрд грн. Бізнес отримав понад 4 тис. кредитів на 42,9 млрд грн, а населення – понад 16,5 тис. кредитів на 3 млрд грн.

Сьогодні від банків очікують активної участі у фінансуванні відновлення, енергетичної незалежності та розвитку бізнесу. Але розширення кредитування потребує капіталу.
сказала Мустафаєва.

Держбанки можуть потребувати додаткової підтримки

Серед ризиків також називають можливу потребу докапіталізації державних банків у майбутньому. Оскільки саме держбанки формують близько половини прибутку сектору, надмірне вилучення коштів через податки може зрештою вимагати додаткової підтримки з бюджету.

Важливо оцінити, чи не виникне в майбутньому потреба компенсувати сьогоднішній фіскальний ефект додатковими витратами на підтримку капіталу цих банків.
пояснила Діляра Мустафаєва.

У «Фінансовому пульсі» наголошують, що під час розгляду законопроєкту №15262 важливо знайти баланс між поточними потребами бюджету та довгостроковими потребами економіки у фінансуванні.