Павло Шилько про ШІ в музиці: «Або він нас, або ми його»

Павло Шилько (DJ Pasha) 30 років у музиці. Він генеральний продюсер Національної музичної премії YUNA, відомий теле- й радіоведучий, співавтор пісень, які звучали на «Євробаченні». Він бачив, як індустрію змінювали інтернет і стрімінги. Тепер на черзі штучний інтелект.

SPEKA запитала Павла, чи це нова хвиля, чи просто інструмент, чи користується він ним сам і що порадив би молодим музикантам.

Історія тут така: або він нас, або ми його. Я сподіваюся, що ми його. Коли ШІ використовують як асистента, це добре, він може допомагати навіть у створенні музики. Але все ж таки повинна лишатися душа.

Не скажу, що на сто відсотків, але десь на дев'яносто я можу відрізнити, коли це штамповка, а коли написано самою людиною. Тому моя ідеальна формула: використовуйте ШІ для певних елементів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Слухач справді не такий прискіпливий. Але мені було б цікаво подивитися, коли ШІ-пісня стане супер-хітом. Поки що, принаймні в Україні, я не знаю жодного хіта, якого співав би весь народ, ну хоча б половина.

Так, користуюся. Наприклад, коли треба зробити дизайн сцени, щось розставити, я накидаю приблизний варіант і передаю підрядникам. Вони принаймні розуміють, що я хочу, і мені не треба пояснювати на пальцях. Це скорочує час.

Ще для редакторської роботи. Я сам досить добре пишу, але коли поспішаєш, то можна попросити, щоб він розставив коми. Мабуть, це найбільше, де я його використовую.

Спочатку буде мега-історія в кількості. З'явиться така кількість пісень, що виникне ментальне перевантаження. Якщо не придумають механізм, щоб якось додати собі в голову можливості все це витримувати, то людський мозок просто скаже: «Досить». Тоді доведеться зробити аудит і відкинути зайве. Але виживе найкраще.

Ще років п'ятнадцять тому Джордж Лукас казав, що прийде час, коли люди втомляться від спецефектів. Навіть «Одіссея» (від редакції: фільм Крістофера Нолана 2026 року, зібрав понад мільярд доларів): там майже не використовували зелених екранів. Ти дивишся фільм і цей піт можеш понюхати.

Крістофер Нолан, він геній. А чи зможуть ШІ робити так, як Нолан, я дуже сумніваюся. 

Я порадив би слухати світову класику. Якщо не казати про Моцарта, то починаючи з 50-х, коли сучасна музика проходила своє становлення: Чак Беррі, Джеррі Лі Льюїс, Рей Чарльз, Преслі, потім «Бітлз», Rolling Stones. Якщо це прослухати, у людини почне формуватися свій смак, і почнуть з'являтися пісні.

Нашим молодим часто цього бракує, вони просто не знають музики. Назви, які я зараз казав, викличуть шок: «А хто це?». Преслі, може, щось чули. Джексона знають, бо вийшов фільм. А якщо переслухати класику супер-хітів, і ти талановитий музикант, то воно само піде.