Що приховала мова Сі, путіна і Трампа в Шеньчжені: психолінгвістичний аналіз від ШІ LITI
19 листопада в Шеньчжені вперше за одним столом зібралися лідери Китаю, США та росії. Публічна частина зустрічі тривала близько десяти хвилин, і на слух три промови звучали майже однаково: мир, відповідальність, історичний момент. Але мова видає більше, ніж промовці хочуть сказати.
Спеціально для SPEKA українська ШІ-система психолінгвістичного аналізу LITI від FRACTAL розібрала виступи Сі Цзіньпіна, володимира путіна і Дональда Трампа мовою оригіналу: які слова вони обирають, як будують речення, як змінюється голос і що загубилося в перекладі. Ось що вдалося виміряти, але не почути.
Головне за хвилину
• Трамп каже «я думаю», коли говорить про бажання путіна завершити війну, і лише «я сподіваюся», коли йдеться про Україну. Між цими фразами його голос падає майже на три півтони.
• Російський глядач почув лише близько 60% слів Трампа. Переклад прибрав заяву про Іран, замінив «війну» на «конфлікт» і приписав Трампу фразу, якої той не казав.
• Речення про Україну путін вимовляє найшвидше, найтихіше й найнижче за весь виступ, а одразу після нього робить найдовшу паузу.
• Слово «партнерство» Сі вживає лише щодо росії, а Україну не називає жодного разу.
• За темпом мовлення Трампа видно, які фрази писали радники, а які він додав від себе: імпровізації звучать майже в півтора раза швидше.
Що сталося в Шеньчжені
Зустріч відбулася на полях саміту АТЕС. Перед нею Трамп окремо поговорив із Сі та з путіним, і з путіним, за словами обох, обговорював війну в Україні (про попередні домовленості двох лідерів SPEKA писала в матеріалі про дизельну угоду Трампа і путіна). Ні України, ні Європи за столом не було. Сі виступав першим як господар і надав слово спершу путіну, потім Трампу.
Чому одна зустріч звучала по-різному в різних країнах
Кожен лідер говорив своєю мовою: Сі китайською, путін російською, Трамп англійською. У залі працювали синхронні перекладачі, і кожен телеканал накладав на картинку свій переклад. Тож те, що почули глядачі в москві, Вашингтоні та Пекіні, — це фактично три різні версії однієї зустрічі.
Тому путіна аналізували за російською трансляцією, Трампа — за англійською (NDTV World), а Сі — за китайським текстом, який оприлюднили державні медіа КНР. Голос Сі виміряти не вдалося: в єдиній знайденій китайськомовній трансляції звук надто тихий.
Цікаво, що отримали самі китайці. Офіційне відео центрального телебачення Китаю триває 28 секунд: картинка без звуку із залу і диктор, який переказує «Сі Цзіньпін зазначив, що…». Голосу лідера там немає взагалі. Світ чув Сі через перекладачів, а Китай отримав відредагований переказ, у якому редактор сам вирішує, що залишити і в якому порядку.
Три лідери — три манери говорити
LITI порахувала, як часто кожен лідер вживає психологічно значущі слова. Ось найпоказовіші цифри (на кожні 100 слів промови):
Сі пораховано за російським синхронним перекладом, бо повного китайського тексту з поділом на речення немає; ключові китайські формулювання розібрано окремо нижче.
Із цих цифр складаються три різні образи:
- Путін говорить як держава. Найдовші речення, жодного «я», багато іменників замість дієслів. Так звучить інституція, а не людина.
- Трамп говорить як переговорник. Найчастіше каже «я», сумнівається вголос і щедро підсилює: слово «very» звучить у нього 13 разів.
- Сі говорить як учитель. Єдиний постійно апелює до історії й обов'язку. Так говорить той, хто розподіляє ролі.
Сі Цзіньпін: мова вчителя
Шкільна метафора
Сі бере образ з іспиту: «тест із варіантами» проти «питання, на яке не можна не відповісти». А хто на іспиті ставить питання? Екзаменатор. Метафора тихо розподіляє ролі: Китай формулює завдання, двоє інших його виконують. У російському й англійському перекладі образ іспиту зник, тож більшість глядачів цієї деталі не помітила.
Фрази-прислів'я, які не обговорюють
Це класична китайська риторична форма з двох дзеркальних половин. Такі фрази звучать як народна мудрість, тому їх не сперечаються, а приймають. До цього ж ряду належать «Історія — найкращий підручник» і самоцитата «Я часто кажу: ми живемо в одному глобальному селі». Із 18 речень промови 13 — твердження, і щонайменше п'ять мають форму загальної істини.
Одне слово, яке розставляє всіх
Відносини з росією Сі називає «всеосяжним партнерством стратегічної координації нової епохи». Відносини з США — «конструктивними відносинами стратегічної стабільності». Слово «партнер» є лише в першому випадку. У китайській дипломатії кожну таку формулу затверджують офіційно, тож це пряма вказівка, хто Пекіну ближчий. Ця близькість має й цілком практичний вимір: Китай постачає росії модеми для дронів, які допомагають обходити українську ППО.
Про Україну — мовчання
Сі нагадує, що на планеті було «понад 10 тисяч воєн» і що «понад 60 регіональних конфліктів досі тривають». Слова «Україна» немає ні в його вступі, ні в оприлюдненому китайському тексті. На зустрічі, де двоє інших учасників кажуть, що обговорюють війну в Україні, господар ставить її в анонімний ряд із шістдесяти.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Путін: мова держави
Дії без тих, хто діє
У путіна чотири іменники на кожне дієслово — найбільше з трьох лідерів. Типові звороти: «урегулювання регіональних конфліктів», «підтримання міжнародного миру», «дотримання балансу інтересів». У кожному є дія, але немає того, хто її робить. Хто врегульовує? Хто порушив мир, який треба підтримувати? Граматика ці питання просто прибирає.
Займенника «я» в його промові немає взагалі. Навіть особисте він каже безособово: «хотів би висловити вдячність», «зі свого боку переконаний». Так говорить людина, яка видає себе за інституцію.
«Конфлікт на Україні» — після економіки
Слово «війна» путін вживає один раз — у фразі про «країни-переможниці у Другій світовій війні». Про Україну він каже «конфлікт на Україні» і ставить його в загальний ряд «урегулювання регіональних конфліктів» після економіки, продовольчої та енергетичної безпеки. Україна в цьому реченні — лише місце події, а не сторона.
Що видав голос
Путін читає дуже рівно: темп тримається біля 1,8 слова на секунду, а голос майже не гуляє. На такому тлі навіть невеликі відхилення стають помітними для приладів, хоча вухо їх не фіксує.
- Найгучніше речення — про «країни-переможниці» та спільну відповідальність.
- Речення про Україну («говорили вчора з головою КНР, сьогодні з ініціативи президента США») — на чверть швидше за звичний темп, найнижче й найтихіше зі змістовних.
- Одразу після нього — найдовша пауза виступу, 2,1 секунди.
Прискорення разом зі зниженням тону і гучності лінгвісти називають деакцентуванням: так людина проговорює інформацію, яку мусить повідомити, але не хоче виділяти. Зміст теж промовистий: «з ініціативи президента США» означає, що говорити про Україну хотів Трамп, а «вчора з головою КНР» — що москва й Пекін обговорили тему раніше і без нього.
Завершує путін умовою: три країни зміцнять безпеку, «якщо співпрацюватимуть… на основі взаємної поваги, рівноправності та дотримання балансу інтересів». Перед «якщо» — пауза на 2 секунди. «Баланс інтересів» у російському дипломатичному словнику означає вимогу врахувати інтереси росії та її зони впливу. Детальніше про те, коли кремль насправді готовий сідати за стіл переговорів, — в аналізі Буданова і Пауелла.
Трамп: мова переговорника
Гортайте кадри: спершу Трамп читає підготовлений текст, далі відкладає аркуші й звертається до Сі від себе. Кадри трансляції NDTV World.
Темп видає, хто писав текст
Промова Трампа складається з двох шарів. Перший — гладкі книжні речення, які потім дослівно цитувала американська преса: «Надто часто колишні лідери уникали розмов із країнами, з якими мали розбіжності», «Разом ми обираємо інший курс». Другий шар — вставки від себе: «That was quite something», «Very, very good», «What a job you've done».
LITI виміряла темп кожного речення. Підготовлені фрази звучать у середньому 2,7 слова на секунду, імпровізації — 3,9. Різниця майже в півтора раза, і на слух її не помітно, бо голос той самий. Найгучніша фраза, на 4,6 дБ вище його середнього рівня, — «Together, we are choosing a different course». Це гасло зустрічі, і Трамп його підкреслює.
«Я думаю» про путіна, «я сподіваюся» про Україну
Це найважливіше речення промови. Про путіна («he») Трамп каже «I think» — тобто висловлює переконання. Про Україну («the other side», навіть без назви) — «I hope», лише надію. Інакше кажучи, у бажанні путіна завершити війну він упевнений більше, ніж у бажанні України. Причому Трамп поправляє себе посеред речення: почав про обох, а для другої сторони змінив дієслово.
Голос підтверджує граматику. «And I think things are happening» звучить на 1,6 півтона вище і на 3,3 дБ гучніше за його середній рівень — один із найвищих моментів промови. Наступна фраза, про «другу сторону», — на 1,2 півтона нижче середнього. Перепад у 2,8 півтона за дві секунди: оптимізм Трамп підкреслює, а обережність щодо України проговорює вниз. Цей нахил помітний і в діях: Україна продовжує бити по російських НПЗ попри тиск адміністрації Трампа.
Іран: низько і рівно
«That's what we're doing in Iran. We're not gonna let Iran have a nuclear weapon». Обидва речення звучать нижче за його звичний рівень і з найбільш монотонною мелодикою у промові. В англійській інтонації низький рівний тон означає остаточність: так звучить те, що не виносять на обговорення.
Суд і «ми всі згодні»
«We all agree» — Трамп приписує обом співрозмовникам згоду, про яку вони не казали. І серед усіх міжнародних інституцій обирає саме ту, що в березні 2023 року видала ордер на арешт путіна за незаконну депортацію українських дітей. Наприкінці він відкладає аркуші й завершує мовою угоди: «Let's see if we can get something done» — «Подивімося, чи зможемо щось зробити».
Що почув російський глядач: як переклад «підправив» Трампа
Синхронний переклад завжди щось втрачає: перекладач говорить одночасно з оратором. Тому окремий пропуск ще нічого не доводить. Важливо інше — чи складаються зміни в одну лінію. LITI звірила англійський оригінал Трампа з російським перекладом, який транслював канал «Соловьёв LIVE». В оригіналі 741 слово, у перекладі — 460. Тобто російський глядач почув приблизно 60% сказаного.
Усі зміни йдуть в один бік. Прибрано те, що для москви незручно: жорстку заяву про Іран, впевненість Трампа, що з ним «усі згодні», визнання, що зброю мають і інші. Війну пом'якшено до «конфлікту». Різницю між «думаю» про путіна і «сподіваюся» про Україну вирівняно. Діловите «подивімося, чи вийде» стало урочистим «успішно проведемо», а «Vladimir» — шанобливим «Володимиром Володимировичем».
Чи це свідоме редагування, за записом довести не можна: невідомо, хто саме перекладав — кремлівський пул чи сам канал. Але сумарний ефект однозначний: російський глядач почув Трампа, який ближчий до путіна, м'якший щодо війни і мовчить про Іран. Це добре вписується в загальну інформаційну тактику кремля.
А як переклали Сі та путіна
Англійський переклад Сі здебільшого точний. У російському Сі звучить теплішим і менш ідеологічним, ніж в оригіналі. Англійський переклад путіна загалом теж точний, хоча й тут є нюанс: «якщо співпрацюватимуть по-партнерськи» стало просто «if we cooperate», і умова, яку путін ставив «їм», перетворилася на спільну «нашу». Найбільше змін зазнав саме той переклад, який чула російська аудиторія.
Хто «ми», а хто «вони»
Політична мова зазвичай хвалить «нас» і критикує «їх». У Шеньчжені всі троє назвали «нами» одне й те саме — три великі держави. А от «їх» кожен обрав своїх:
- Сі: абстракції — «боротьба», «хаос».
- Путін: абстракції — тероризм, організована злочинність.
- Трамп: єдиний конкретний супротивник — «неконтрольовані глобалістські організації» і Міжнародний кримінальний суд.
За десять хвилин прозвучав лише один конкретний «ворог» — суд, який розслідує депортацію українських дітей. Росію як сторону війни не назвали в жодній із трьох промов. Ще одна деталь: усі троє майже не допускали в промовах інших точок зору. За шкалою «чи бачить мовець різні погляди на проблему» (від 1 до 7) Сі і путін отримали по 2 бали, Трамп — 3.
Усмішка путіна
Гортайте кадри: Трамп завершує тезу про суд — путін усміхається вперше за десять хвилин — Трамп повертається до нього. Кадри трансляції.
У російській трансляції камера показує путіна, який широко всміхається, рівно тоді, коли перекладач вимовляє слова про суд, що «вийшов за межі юрисдикції». Решту часу путін слухає без виразу, з очима в аркуші. Щоб зрозуміти, на що саме він відреагував, LITI синхронізувала російську трансляцію з англійською по кадрах (зсув між ними — 40,5 секунди).
З'ясувалося, що усмішка починається через півтори секунди після того, як Трамп в оригіналі закінчив фразу про суд, і триває, поки той каже «…and it's an honor to be with Vladimir». Тобто в залі вже звучить особисте звертання до путіна, а в російському ефірі — ще фраза про суд. Розвести ці два пояснення за записом неможливо, тож чому саме усміхнувся путін, лишається гіпотезою. А кадр для ефіру вибрав режисер російського каналу.
Що сталося після камер
Ці десять хвилин — єдиний публічний текст зустрічі. Після приблизно півторагодинної закритої розмови лідери не зробили ні спільних, ні окремих заяв для преси, а Трамп поїхав просто в аеропорт (CBS News, ТАРС). Речник кремля пєсков пообіцяв, що спільну заяву оприлюднять «протягом години», але на момент підготовки матеріалу її немає. Помічник путіна ушаков і російські державні медіа натомість розповідали про «добру атмосферу» і чудовий настрій путіна.
Пекін оприлюднив власну версію: агенція Сіньхуа опублікувала «чотири тези» Сі, яких не було в його виступі перед камерами, — взаємна повага, «пастка Фукідіда не є фатальною», відмова від мислення холодної війни, кризові канали зв'язку і заклик схилити сторони конфліктів до переговорів. Там же з'явилася ядерна тема: ядерна зброя як «дамоклів меч» над людством і теза, що ядерну війну «не можна виграти і не можна вести». Це звучить особливо цікаво на тлі того, що Китай вперше визнав масштабні шахти для ядерних ракет. Слова «Україна» немає і в цьому тексті.
Сергій лавров на запитання, як пройшли переговори, відповів зустрічним питанням: «Переговори проводив президент. Як ви думаєте?» Оцінки так і не прозвучало — лише образ атмосфери, «теплішої, ніж на вулицях Шеньчженя».
У дипломатії спільна пресконференція чи комюніке з'являються, коли сторони домовилися, що і як сказати. Їхня відсутність, раптовий від'їзд одного з лідерів, ухильна відповідь міністра і три окремі версії подій найчастіше означають, що спільного формулювання не знайшли. А кремль заповнює паузу епітетами без змісту — у психолінгвістиці це класичне ухилення від відповіді.
Висновки: що показала мова
Три лідери говорять трьома мовами влади. Сі — мовою вчителя, який виводить обов'язки з історії, ставить іншим завдання і словом «партнер» показує, хто йому ближчий. Путін — мовою держави, де процеси не мають виконавців, а сам мовець не каже «я». Трамп — мовою переговорника: на першому місці особисті стосунки й сам факт розмови, сумніви вголос і жодних жорстких оцінок.
Спільне в них одне: світ облаштовують «наші три держави». Сі й путін виводять це право з перемоги 1945 року і місця в Радбезі ООН, Трамп — із розміру ядерних арсеналів. Ялтинська рамка складена повністю, хоча саме слово «Ялта» не прозвучало.
Україну кожен відсуває по-своєму, і кожен спосіб виміряно. Сі не називає її жодного разу. Путін граматикою прибирає з неї сторони війни, а голосом проводить тему швидко й тихо. Трамп упевнений у намірах путіна і лише сподівається на наміри України, а російський переклад стирає навіть цю різницю. Як можуть розвиватися події далі, читайте в розмові Дмитра Кулеби про сценарії війни у 2026 році.
Як робили аналіз. LITI аналізувала оригінали промов: путіна — за голосом і текстом трансляції «Соловьёв LIVE», Трампа — за трансляцією NDTV World, Сі — за китайським текстом державних медіа КНР. Система рахувала частоту психологічно значущих слів, співвідношення іменників і дієслів, впевненість висловлювань, а для путіна і Трампа — висоту, гучність, темп і паузи в кожному реченні. Методика спирається на класичні роботи з психолінгвістики та аналізу політичного дискурсу (Pennebaker, Searle, Fairclough, Hyland, Suedfeld і Tetlock, van Dijk, Schäffner).
Обмеження: тексти короткі (220–740 слів), тому показники описують стиль конкретного виступу, а не стійку рису людини. Голос Сі не аналізувався через якість запису, частотні показники Сі пораховано за перекладом. Межу між підготовленими фразами Трампа та імпровізаціями визначено за текстом і відео. Закрита частина зустрічі непублічна. Дані: психолінгвістичний аналіз LITI by FRACTAL, підготовлений спеціально для SPEKA. Аналіз побудовано на публічних виступах і не є клінічним діагнозом.
Читайте також інші психолінгвістичні розбори LITI для SPEKA: