Авторське право і нейромережі: чи отримає ШІ захист інтелектуальної власності
Людство стоїть на порозі наступного етапу свого розвитку (можливо, останнього) — тотальна роботизація, цифровізація та широке використання штучного інтелекту в усіх галузях життя.
І хоча штучний інтелект ще далекий від рівня людського, деякі процеси він уже виконує на непоганому рівні. Наприклад, структурування даних, знаходження взаємозв'язків та генерація нових цифрових об'єктів на основі дослідження попереднього досвіду, створеного людьми.
Чи може штучний інтелект бути власником прав на створені ним зображення
Один із таких прикладів — зображення, що створюють нейромережі на основі раніше створених людьми картинок, фото чи відео. Оскільки людство ще не переступило поріг у нову еру, чинне законодавство досі засноване на «старих» догмах. Серед них — питання авторського права.
За чинним законодавством стосовно авторського права, базові поняття та норми щодо якого однакові в усьому світі, автором може визнаватися лише людина. Тож якщо об'єкт авторського права створений не людиною, такий об'єкт не матиме автора взагалі.
Показовим у цій темі став кейс не за участю комп'ютерної програми, а мавпи.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Мавпа проти фотографа
Звісно, учасниками судового спору була не мавпа, а фотограф Девід Слейтер та організація «Люди за етичне ставлення до тварин» (РЕТА). У 2011 році фотограф «зробив» декілька фото у джунглях Індонезії, ліцензувавши їх під Caters News Agency та заявивши авторські права на них. Самі фото зробила де-факто мавпа: Девід Слейтер залишив фотокамеру на штативі, до нього підійшла макака і натиснула кнопку зйомки. У результаті вийшли якісні «селфі мавпи», що розійшлися мережею.
Питання, чи належать Слейтеру права на знімки, спричинило широку дискусію у колі профільних фахівців, а сам фотограф наполягав, що авторство знімків належить йому і він має отримувати винагороду за використання зображень.
Крапку у спорі поставив американський суд — РЕТА хотіла надати авторські права саме мавпі. Проте суд підтвердив, що авторські права можуть мати лише люди. Аналогічний принцип діє і для зображень, створених штучним інтелектом. Попри те що код написаний людиною, сама програма працює на обладнанні, що комусь належить (результат створюється саме програмою, а не людиною), і тому зображення, згенеровані таким способом, автоматично переходять до суспільного надбання без автора.
За штучним інтелектом не визнають права інтелектуальної власності
У 2022 році Бюро авторського права США відхилило запит від Creative Machine (що створив Стівен Талер) на реєстрацію серії зображень. При цьому Бюро підкреслило, що результати діяльності штучного інтелекту можуть бути зареєстровані, проте не стосовно об'єктів, що створені лише комп'ютерним алгоритмом.
А ось якщо людину залучити до процесу створення зображення, це інша справа. Наприклад, людина задала параметри для нейромережі на створення зображення на основі відібраних нею прикладів. Після отримання результатів людина обрала один із них та внесла деякі корективи. У такому разі ця людина може претендувати на авторство.
Самі ж результати роботи нейромережі не порушують авторські права, адже це не є переробленням, яке потребує згоди автора, а запозиченням. Тобто програма «запозичує» у автора оригінального твору метод, концепцію, а не сам результат його творчості, що виявляється у конкретній картині чи фотографії. Звісно, програма могла створити ну дуже схожий на оригінал результат, і тоді це буде порушенням.
Проте наявні нейромережі працюють за принципом «змішування» декількох прикладів, і в результаті виходить новий об'єкт, який хоч и запозичує стиль у інших, проте нове зображення має достатньо відмінностей від одного оригінального зображення, щоб вважатися саме новим об'єктом.
Яка ситуація на сьогодні
Натепер існує безмежна кількість об'єктів, які не мають авторства.
І поки у штучний інтелект не розвинувся до такої міри, що створить власну організацію для захисту своїх прав, змін у підходах до визначення авторства не повинно статися.
А розробникам нейромереж необхідно монетизувати свою працю через надання ліцензій на використання своїх програм (і таких прикладів вже багато), а творчим людям — творити самостійно, беручи технічні засоби у помічники, а не перекладати все на штучний інтелект.