Українська медицина накопичила мільярди цифрових записів. Чи означає це справжню цифрову трансформацію?

Українська медицина вже давно перестала бути виключно паперовою. Електронні рецепти, цифрові направлення, медичні інформаційні системи та сервіси для пацієнтів стали частиною повсякденної роботи багатьох медичних закладів.

Але є важливе питання: чи достатньо просто перенести медичні документи в електронний формат, щоб назвати систему цифровою?

На мою думку, ні. Справжня цифрова трансформація починається не тоді, коли лікар замість паперової картки відкриває комп’ютер. Вона починається тоді, коли технології допомагають швидше ухвалювати рішення, зменшують адміністративне навантаження та роблять медичну допомогу доступнішою.

Україна вже створила значну цифрову інфраструктуру

Масштаб змін можна побачити на прикладі Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ).

За даними МОЗ, станом на січень 2026 року система забезпечувала централізоване зберігання медичної інформації про понад 34 мільйони українців. Кількість електронних медичних записів перевищила 5 мільярдів.

Це значний результат. Однак кількість записів сама по собі ще не свідчить про ефективність цифрової медицини.

ЕСОЗ побудована за двокомпонентною моделлю. Вона складається з державної центральної бази даних та медичних інформаційних систем, які підключаються до неї через відповідні технічні інтерфейси.

Для пацієнта це означає можливість користуватися цифровими сервісами, а для медичного працівника — працювати з інформацією в електронному форматі.

Проте наступний етап розвитку має стосуватися не лише накопичення даних, а й того, наскільки зручно та безперервно вони використовуються в медичному процесі.

Головний виклик — не цифровізація документів, а взаємодія систем

Уявімо ситуацію: пацієнт звертається до лікарні в іншому місті. У нього вже є результати аналізів, попередні обстеження та історія лікування.

Технології повинні допомогти лікарю отримати необхідну інформацію без зайвих дзвінків, повторного заповнення документів і пошуку паперових копій.

Саме тут важливою стає сумісність цифрових систем.

Медичні заклади використовують різні програмні рішення. Вони мають працювати узгоджено, забезпечувати коректний обмін інформацією та дотримуватися вимог до захисту персональних даних.

Це вже не просто завдання для розробників. Від якості такої взаємодії залежить досвід пацієнта і щоденна робота лікаря.

Тому цифрову трансформацію охорони здоров’я потрібно оцінювати не лише за кількістю підключених закладів чи створених електронних записів, а й за тим, наскільки технології спрощують реальні процеси.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Штучний інтелект уже виходить за межі презентацій

Окремий напрям розвитку — використання штучного інтелекту в медицині.

Один із прикладів в Україні — платформа CheckEye, яка допомагає аналізувати зображення очного дна для виявлення ознак діабетичної ретинопатії.

Під час такого обстеження медичний працівник робить знімок очного дна, після чого алгоритм аналізує його та формує результат. За інформацією розробників, аналіз займає близько 30 секунд.

У цьому випадку штучний інтелект не замінює офтальмолога. Його завдання — допомогти виявити пацієнтів, яким може знадобитися додаткове обстеження.

Це важливий приклад практичного застосування технологій. Особливо в умовах, коли доступ до вузькопрофільних спеціалістів у різних регіонах країни може суттєво відрізнятися.

Водночас використання ШІ в медицині потребує відповідального підходу. Алгоритм може помилятися, а його висновки мають оцінюватися в контексті клінічної ситуації.

Тому необхідно чітко визначати роль технології, межі її застосування та відповідальність медичних працівників за ухвалені рішення.

HealthTech — це вже не лише електронний запис до лікаря

Український ринок медичних технологій не обмежується державними цифровими системами.

Наприклад, Helsi розвиває сервіси для пацієнтів і медичних закладів. На початку 2025 року платформа повідомляла про близько 29 мільйонів зареєстрованих пацієнтів.

Такі продукти демонструють, що цифрові медичні послуги можуть стати повсякденною частиною взаємодії людини із системою охорони здоров’я.

Але наступний етап розвитку HealthTech вимагатиме більшого, ніж зручний інтерфейс.

Потрібні рішення, які допомагатимуть медичним працівникам працювати з інформацією, автоматизувати рутинні процеси, аналізувати дані та ефективніше організовувати роботу медичних закладів.

При цьому важливо, щоб технологічні продукти створювалися не лише з погляду розробника чи інвестора. Вони мають відповідати реальним потребам лікарів і пацієнтів.

Чому цифрова медицина потребує цифрово грамотних лікарів

Навіть найкраща технологія не буде ефективною, якщо люди не вміють нею користуватися.

Лікарю майбутнього доведеться працювати не лише з клінічними протоколами та медичним обладнанням, а й із цифровими платформами, електронними медичними даними та інструментами підтримки клінічних рішень.

Це не означає, що кожен медик повинен ставати програмістом.

Однак базове розуміння цифрових технологій, принципів захисту інформації та можливостей штучного інтелекту поступово ставатиме необхідною частиною професійної компетентності.

Я навчаюся на медичному факультеті й переконаний, що знайомство з такими інструментами має починатися ще під час навчання. Майбутні лікарі повинні розуміти не тільки те, як працює організм людини, а й те, як технології можуть допомогти в діагностиці, лікуванні та організації медичної допомоги.

Що потрібно Україні на наступному етапі

Україна вже має важливу основу для цифрової трансформації охорони здоров’я. Але сама наявність електронних систем не гарантує якісних змін.

На мою думку, подальший розвиток має спиратися на кілька напрямів.

Перший — сумісність медичних інформаційних систем і зручний обмін даними між закладами.

Другий — кібербезпека та захист медичної інформації. Дані про здоров’я належать до найбільш чутливої інформації, тому їхній захист має бути одним із головних пріоритетів.

Третій — відповідальне використання штучного інтелекту. Такі інструменти повинні допомагати медичним працівникам, а не створювати ілюзію, що алгоритм може самостійно замінити клінічне мислення.

Четвертий — цифрова освіта медиків. Технології мають бути зрозумілими тим, хто щодня працює з пацієнтами.

І нарешті — розробка продуктів разом із медичною спільнотою. Лікарі повинні брати участь у формуванні вимог до цифрових рішень ще на етапі їхнього проєктування.

Медицина майбутнього — це партнерство лікаря і технологій

Цифрова трансформація української медицини вже відбувається. Вона має конкретні результати: мільярди електронних записів, цифрові сервіси для пацієнтів, розвиток HealthTech і перші приклади практичного використання штучного інтелекту.

Однак головний показник успіху — не кількість технологій, які ми впровадили.

Важливіше, чи стало пацієнту простіше отримати допомогу, чи має лікар більше часу для роботи з людиною і чи допомагають цифрові інструменти ухвалювати обґрунтовані рішення.

Технології не повинні існувати окремо від медицини. Їхня цінність визначається тим, наскільки вони покращують її.

Це не технічне питання. Це питання поваги до людей — і до пацієнтів, і до лікарів.