ШІ як інфраструктура: підсумки 2025 і прогнози 2026 для світу та України
Парадокс 2025 року у технологіях простий: на поверхні — рекордні оцінки компаній, культові постаті та віра в «інфраструктуру штучного інтелекту» як новий двигун економіки; під цим шаром — рахунки за хмару, оптимізації й хвиля звільнень. Про ці процеси, зокрема, говорили у підсумковому випуску YouTube-каналу «Це по роботі».
Кінець року показав: ШІ остаточно перестав бути «фічею» у презентаціях. Він став інфраструктурою — системою, що перерозподіляє капітал, змінює структуру продуктів і визначає, які ролі на ринку праці дорожчають, а які зникають.
Людина року і «залізо», яке стало стандартом
Financial Times назвала людиною року CEO Nvidia Дженсена Хуанга — як символ того, що інфраструктура ШІ стала новим двигуном економіки (або — як зауважують скептики — двигуном нової «бульбашки»). У 2025-му хвиля будівництва обчислювальних потужностей помітно підштовхнула економіку США, а чіпи Nvidia фактично стали серцем датацентрів.
У фокусі — не лише залізо. FT наголошує на довгій серії ризикованих ставок на альтернативну архітектуру процесорів і власну платформу, яка зрештою стала стандартом для розробників. Така ставка — на екосистему, прив’язану до розробників і ринку, — допомогла Nvidia стати найбільшою компанією світу за капіталізацією: у 2025-му вона піднімалася вище $5 трлн.
Показовий маркер доби — персональні статки Хуанга: понад $160 млрд. У цій історії важливо й те, що підкреслювався його управлінський стиль: він працює майже без вихідних, тримає в руках десятки керівників і будує інженерну культуру максимальної відкритості, інколи з дуже жорсткими публічними зауваженнями.
Наприкінці року Nvidia додала ще один вимір до дискусії про «інфраструктуру як владу»: компанія підтвердила технологію, що дозволяє визначати країну, де працюють її чіпи — через телеметрію GPU та захищені обчислення. У контексті експортних обмежень, геополітики й війни це перетворює технологічну інфраструктуру на питання контролю, а не лише бізнесу.
Маск і шлях до трильйона: що означає оцінка SpaceX
Другий великий мотив 2025 року — гіперконцентрація капіталу навколо технологічних платформ. За оцінками Bloomberg, Ілон Маск може наблизитись до статусу першого в історії трильйонера, якщо SpaceX вийде на IPO у 2026 році з оцінкою $1,5 трлн.
За таким сценарієм статки Маска зростуть приблизно до $952 млрд, а вартість його частки у SpaceX — до $625 млрд. Розрахунки базуються на частці близько 42% і ринкових орієнтирах попередніх раундів, де SpaceX оцінювали приблизно у $350 млрд.
Порівняння тут майже неминуче: оцінка $1,5 трлн — близька до історичного максимуму Saudi Aramco у 2019 році. Але різниця у масштабах виручки колосальна: у Aramco — сотні мільярдів, у SpaceX — значно менше. Це означає, що інвестори закладають майбутнє: супутниковий бізнес, запуски, контракти й головне — роль SpaceX як інфраструктури зв’язку та космосу.
Окремо в цьому контурі згадувалася внутрішня угода для працівників: під час підготовки угоди співробітники можуть продавати свої акції – сукупно йшлося приблизно про $2 млрд акцій за оцінки понад $800 млрд. У разі реалізації такого сценарію SpaceX може знову стати найдорожчою приватною компанією у світі — але тільки до моменту, поки не стане публічною.
Time обирає «людину-ШІ»: інфраструктурна хвиля замість одного героя
Time також підбив підсумок року у власний спосіб: людиною року за версією журналу став штучний інтелект — точніше, збірна його творців. У переліку названі Сем Альтман, Дженсен Хуанг, Ілон Маск, Лі Сасу, Марк Цукерберг, Фей-Фей Лі, Даріо Амадей і Деміс Хасабіс.
Формула Time підсвічує ключову зміну: 2025-й закріпив ШІ як технологію, що впливає на бізнес, державу, культуру і ринок праці. У такій логіці головний герой — не компанія і не один засновник, а система, яку одночасно будують багато гравців.
SaaS у 2025: від «додав ШІ» до ШІ як ядра продукту
У 2025-му SaaS-ринок увійшов у фазу, де просто «додати ШІ» вже недостатньо. ШІ перетворюється з фічі на ядро продукту. Виживають ті, хто змінює логіку сервісу, а не косметично «прикручує чатбот». Центральний тренд — перехід від чатботів до автономних ШІ-агентів, які виконують багатокрокові задачі: планування, роботу з документами, підтримку клієнтів, аналітику, генерацію звітів.
У цій же рамці прозвучала поява окремої категорії — AI agents as a service.
Другий важливий тренд для SaaS — економіка інфраструктури. Хмарна інфраструктура стає дорогою й непередбачуваною: рахунки часто стають сюрпризом, витрати стрибають через зростання користувачів або запуск нового функціоналу, і бюджети стають нестабільними.
Масові звільнення: «друга сторона» ШІ-буму
Паралельно з рекордними оцінками накопичувалася й інша статистика. За даними трекера layoffs.fyi, у 2024 році звільнили понад 150 000 людей. У 2025-му тенденція не зникла: станом на грудень 2025 року — вже понад 22 000 скорочених, причому лише лютий дав понад 16 000 скорочень.
Причини описувалися як комбінація автоматизації, оптимізації витрат і перегляду стратегій після завищених очікувань зростання. Так і формується «двошаровий» підсумок року: зверху — історичні капіталізації й технологічні герої, знизу — дисципліна ефективності та перерозподіл ролей.
Україна: гроші в касі, гроші в доставці і податки, що наздоганяють ринок
Український блок підсумків спирався на дані дашборду monobank, який показує структуру споживчих витрат. За цими даними, топ-1 за витратами — АТБ: користувачі monobank витратили там понад 30 млрд грн за рік, і це, за даними monobank, утричі більше, ніж у 2022 році.
Далі йде «Нова пошта» — 21 млрд грн, а потім «Сільпо» — 20 млрд грн. Сам факт, що на доставку витратили більше, ніж на одного з найбільших продуктових ритейлерів, підкреслює масштаб розвитку e-commerce та посилок. У контексті війни додатковими чинниками називали внутрішню міграцію й логістику для військових.
Серед інших позицій: «Фора» — 8,4 млрд грн, Uklon — 7,5 млрд грн (лідер серед таксі), Bolt — 5,3 млрд грн.
Окремий сюжет року — Temu. За даними monobank, користувачі витратили на китайському маркетплейсі 7,3 млрд грн, хоча торік Temu взагалі не було у топах. Порівняння виглядає показово: 7,3 млрд грн — це більше, ніж у Rozetka (6,7 млрд), Nova (6,6 млрд) чи «Епіцентр» (6,4 млрд). На цьому тлі згадувалася дискусія про скасування податкових пільг для посилок до 100–150 євро: масовий імпорт малих посилок створює конкуренцію, яку частина ринку вважає неадекватною.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ще один маркер — Meta (Facebook): 7,1 млрд грн витрат лише через monobank. Це рекламні бюджети бізнесу, і сам факт фіксації у банківській статистиці підсвічує, наскільки реклама у глобальних платформах стала базовою статтею витрат.
Де хочуть працювати айтівці: стабільні бренди та один помітний виняток
DOU зафіксував результати опитування про бренди роботодавців, де українські айтівці «дуже хотіли б працювати». 69% респондентів відповіли, що хотіли б працювати в Grammarly, а 38% — що «дуже хотіли».
Далі у топі — Nvidia та monobank. Серед змін року: показник MacPaw знизився з 34% у 2024 році до 28% у 2025-му. Ключовий висновок формулювався так: майже ніхто не зміг різко покращити свою привабливість, винятком називали компанію SolidGate, яка помітно підросла. Також звучала закономірність: чим вищий рівень фахівця, тим він вибагливіший до роботодавця — сіньйори рідше ставлять «дуже хочу», ніж джуніори.
Effie Europe 2025: три золота і формула комунікації під час війни
Україна отримала три золота Effie Europe 2025. Для контексту: Effie — одна з найпрестижніших нагород у маркетинговому світі, яку часто трактують як відзнаку «за результат», а не лише за креатив.
Золото отримали HyperNormal та UNITED24 у категорії Multimarket Social Media. Основою кампанії стала фраза Володимира Зеленського: «I’ll wear the costume when this war is over». За 10 днів кампанія дала 289,9 млн охоплення і зібрала $1 млн на броньовані медеваки, а поширення підхопили понад 52 медіа.
Ще два золота отримали Better Sweet і Media First Ukraine за кейс «Запакуй небо / прокачай ППО» для «Нової пошти» та фонду «Повернись живим». У цих прикладах читалася ширша теза: під час війни Україна формує новий сегмент маркетингових практик — від фандрейзингу до рекрутингових кампаній.
Ринок інтернет-реклами: зростання є, але залежність від платформ теж
Всеукраїнська рекламна коаліція підбила підсумки 2025 року: загалом рекламний ринок показав +12% до попереднього року, а на 2026-й прогнозують ще +13%.
Найшвидше зростають формати «на вулиці і на екранах», а також Digital TV. При цьому підкреслювалося, що інтернет-реклама залишається головним драйвером: бізнесу потрібні канали з вимірюваним результатом.
Водночас значна частина грошей традиційно йде глобальним платформам Google та Meta, що формують реальність ринку. Додатковий шар — маркетингові сервіси, активації, лояльність, івенти: за оцінкою профільної асоціації, у 2025 році вони зросли на +23%, а на 2026-й прогнозують близько 19%.
Топ-100 українських стартапів 2026: куди рухається екосистема
Окремо згадувався рейтинг «100 найкращих українських стартапів 2026 року», представлений разом із Vector, Українським фондом стартапів та Мінцифрою. Відбір робили 95 експертів: вони обирали 100 стартапів із пайплайна 200+ компаній.
За темами екосистеми найбільша частка припала на бізнес-продуктивність — 15,9%. Далі — маркетинг та медіа (11%) і фінанси (9,3%). За секторами серед топу лідує Healthcare — 22 компанії, далі аерокосмос — 12 компаній, бізнес-продуктивність — 11, маркетинг та медіа — 10.
Топ-10 (як він прозвучав у підсумку) виглядав так:
-
1
Apixmed — платформа аналізу медичної та генетичної інформації пацієнтів для індивідуальних рекомендацій щодо лікування, профілактики та покращення загального стану здоров’я.
-
2
Aspichi — платформа для стрімінгу 360-градусного просторового відео в реальному часі у VR-шоломі; у фокусі — VR-асистент-терапевт на доказових підходах до підтримки психічного здоров’я.
-
3
Assisterr — сервіс Web3-аналітики для контролю портфеля та аналізу нових активів.
-
4
BazaIT — платформа IT-рекрутингу з вакансіями, фідбеком і спільнотою.
-
5
Bimp — система для ведення управлінського та фінансового обліку.
-
6
Bliss Brain — застосунок, який створює персоналізовані медитації за допомогою ШІ.
-
7
Calmerry — онлайн-платформа, що об’єднує психотерапевтів та клієнтів.
-
8
CheckEye — платформа ранньої діагностики хронічних захворювань та ускладнень за допомогою ШІ.
-
9
Contera.ai — AI SaaS-платформа для автоматизації маркетингових завдань у e-commerce; допомагає перетворювати дані на рішення для SEO та платної реклами.
-
10
Crosscheck — B2B SaaS-платформа для пришвидшення сертифікації сталого розвитку.
Висновок, який лунало навколо Healthcare-напряму, був прагматичним: українське регулювання охорони здоров’я в багатьох випадках «бажає кращого», але саме повільне входження у технологічні зміни означало і слабше регулювання нових практик. Це, у свою чергу, полегшує технологічним компаніям доступ до даних, потрібних для розвитку рішень. Додатковий чинник — зростання потреби в рішеннях через велику кількість людей із проблемами фізичного та ментального здоров’я.
Прогнози на 2026: ШІ виходить у «фізику» і вчить бізнес дисципліни
Що кажуть українські CTO
З українського зрізу прозвучала теза, у якій «майже всі сходяться»: у 2026-му ШІ не скорочуватиме ринок праці — принаймні в Україні, — але переформатовуватиме його.
Попит зміщується від людей, які просто знають інструмент, до фахівців, які розуміють, як вбудувати ШІ у реальні процеси — продукт, підтримку, аналітику, розробку. Паралельно зростатиме цінність ролей, пов’язаних зі стабільністю, безпекою та надійністю систем: збій у ШІ-інфраструктурі може зупиняти цілі бізнеси. У цьому сенсі помітно зростає значення кіберфахівців, системних адміністраторів та інженерів, які відповідають за «залізо».
«Вектори ШІ» від SoftServe
Фахівці SoftServe виокремили три реалістичні напрями розвитку ШІ у 2026-му:
1) Вихід у фізичний світ. Йдеться про роботів, автономні системи, виробництво і логістику. Важливу роль відіграють симуляції та цифрові двійники: вони дозволяють навчати й тестувати системи без ризику для реального середовища.
2) Команди ШІ-агентів. Замість універсальної моделі — кілька спеціалізованих, які співпрацюють як команда: аналізують вимоги, пишуть код, тестують і готують документацію.
3) Мультимодальний ШІ. У 2026-му системи активніше працюватимуть не лише з текстом, а й з документами, таблицями, схемами, зображеннями, відео — в єдиному контексті.
Прогноз Microsoft: спільна робота й контроль доступу
Microsoft описує 2026-й як переломний у взаємодії людей і ШІ. Компанія говорить не про заміну людей, а про спільну роботу, де ШІ бере на себе рутину, аналіз і масштабування.
У цьому підході навіть невеликі команди зможуть запускати складні проєкти за лічені дні: ШІ допомагатиме з обробкою даних, контентом і персоналізацією. Водночас різко зростає увага до безпеки: цифрові агенти отримуватимуть чіткі ролі, обмеження і контроль доступу. Окремий акцент — медицина та наука: ШІ має допомогти скоротити дефіцит фахівців і пришвидшити доступ до допомоги, а в науці — бути партнером, який генерує гіпотези й планує експерименти. Усе це потребує нової інфраструктури — гнучкої, розподіленої та енергоефективної.
Банки про економіку ШІ: зростання через CapEx і ціна нестабільності
Bank of America вважає, що інвестиції в ШІ стануть ключовим фактором економічного зростання у 2026 році. Бізнес масово вкладається в інфраструктуру, обчислення та продуктивність — і це підтримує економіку США та Китаю вище очікувань.
Але разом зі зростанням приходить нестабільність: ринки переходять з «економіки споживання» до «економіки капітальних витрат», а це означає більше ризиків для інвесторів, адже CapEx не завжди окуповуються.
У 2026-му тема ШІ залишиться центральною для інвесторів, але фокус зміститься. Якщо раніше увага була на тих, хто створює технології, то тепер інвестори дивитимуться на тих, хто реально заробляє на впровадженні ШІ. Загальний тренд, за цією логікою, лишається позитивним: ШІ з модного слова перетворюється на базовий критерій оцінки бізнесу.
Ризик «ШІ-бульбашки»: не доткоми, але й не безболісна історія
На тлі трильйонних інвестицій дедалі частіше звучить питання про перегрів: компанії вкладають сотні мільярдів у датацентри, а швидкої окупності бачать не всі.
Частина аналітиків Wall Street наполягає: це не повторення доткомів. Аргумент — значна частина грошей іде в реальну інфраструктуру, а геополітична конкуренція між США та Китаєм змушує продовжувати інвестувати навіть у разі корекцій. Отже, радше йдеться не про «лопання», а про болісне охолодження окремих сегментів.
У дискусії згадувалася і теза, яку озвучував Джефф Безос: крах доткомів залишив після себе інфраструктуру, яка й стала фундаментом наступного циклу зростання. У цій логіці навіть різка корекція не обнуляє інвестиції — вона відсікає завищені оцінки, але залишає «скелет» системи.
Прогнози The Economist на 2026: світ напружений, але без «великої війни»
The Economist у випуску The World Ahead 2026 використав прогнози команди Good Judgement — суперпрогнозистів, які працюють через імовірності.
За підсумками 2025 року в них вийшло шість влучань з дев’яти — 67%. Серед того, що вони вгадали: не сталося перемир’я в Україні; не відбулася зміна влади в М’янмі; місію Artemis 2 знову не запустили; капіталізація Nvidia потрапила у прогнозний коридор; США підняли мита на китайські товари; результат виборів в Австралії відповідав очікуванням.
Промахи теж були: інфляцію в Китаї прогнозували вищою; очікували, що ультраправі в Німеччині наберуть більше місць у парламенті; у Канаді консерватори, яких прогнозували переможцями, програли.
На 2026-й їхня «велика логіка» така: світ лишається напруженим, але без великої війни. Для України сценарій — війна триває, але без ескалації до прямого конфлікту НАТО–рф. США і Китай входять у гостру конкуренцію, але ймовірність прямого зіткнення у 2026-му — низька. Європа нарощує оборону: ППО, дрони, ракети. Близький Схід «кипить», а також додаються нові гарячі зони на кшталт Сахелю.
Економічні очікування включають жорсткіші бюджети розвинених країн, сильний долар як «тиху гавань», інфляцію у США та ЄС ближче до 2–3%, тоді як Китай може бути ближче до дефляції. На біржах головним двигуном залишаються технології та інфраструктура — із постійним питанням: де окупність витрат?
Для України в цьому наборі окремо підкреслювалися акценти: нестабільна енергетика через атаки, ставка на ППО, дрони та РЕБ і шанс закріпитися як один із центрів оборонних технологій — miltech, кіберзахист, безпілотні системи.
Нові професії 2026: глобальні драйвери й українська реальність дефіциту
World Economic Forum зводить зміни на ринку праці до кількох двигунів: технології (особливо ШІ), міграція, економічна невизначеність, санкції та мита, а також зелений перехід.
У прогнозах багато компаній очікують, що ШІ й автоматизація перебудують процеси: частина ролей спроститься або зникне, частина переформатується.
В українській реальності, як підкреслювали українські експерти work.ua, Happy Monday і Lobby X, ситуація інша: тут немає перенасичення кадрами — є дефіцит людей. Тому серед найбільш затребуваних професій — будівельники, логістика, технічні робітничі спеціальності. Це прямий наслідок відбудови та мобілізації.
Окремим блоком іде defense tech: після 2022 року оборонка стала більш відкритою для приватних команд, з’явилися стартапи виробництва. Потрібні інженери, виробники, ремонтники, люди, які обслуговують дрони, наземні комплекси та зв’язок. Україна фактично стала майданчиком тестування рішень у реальних умовах — і це формує попит на прикладні технічні ролі, а не лише офісні.
Прогноз «ШІ для України»: чотири сценарії війни з діапазонами імовірностей
Окремо згадувався прогноз, зроблений «моделлю ШІ» як сценарний розбір із застереженням, що він не має доступу до закритих даних і не може гарантувати точність. У ньому повне завершення повномасштабної війни вже у 2026-му виглядає малоймовірним, натомість вищі шанси має сценарій певного перемир’я або «заморозки».
Далі наводилися чотири сценарії з діапазонами імовірностей:
- Затяжна війна високої інтенсивності — 35–50%. Фронт рухається мало, але удари, втрати й виснаження тривають.
- Заморожений конфлікт і довгі перемовини — 25–40%. Бойові дії різко зменшуються, але ключові питання не вирішені.
- Український прорив або дипломатична перемога — 10–20%. Потребує великого стабільного ресурсу плюс помилок рф або внутрішніх змін у кремлі.
- російська перевага — 5–20%. Можлива у разі різкого падіння підтримки України та нарощування ресурсів у рф.
2025-й закрив рік, у якому ШІ остаточно став інфраструктурою: він підняв Nvidia до капіталізації понад $5 трлн, підживив сценарії трильйонних оцінок у космосі, змусив SaaS переосмислювати продукти через агентів і мультимодальність, а інвесторів — ставити незручне питання про окупність.
Український зріз показує іншу правду того ж процесу. У споживанні видно, як війна та мобільність підсилюють логістику й e-commerce; у маркетингу — як глобальні платформи стають інфраструктурою ринку; у кадрах — як дефіцит людей співіснує з автоматизацією і створює попит на «прикладні руки» так само, як і на кіберзахист.
У 2026-му ключовим розмежуванням стане не питання «чи використовуємо ШІ», а питання «чи здатні ми на ньому заробляти, утримувати якість і не зламати систему». Відповідь для світу вимірюватиметься продуктивністю і прибутками. Для України — ще й стійкістю: енергетикою, обороною, технологічними рішеннями, які витримують реальність.