Податки зросли, ІТ-експорт тримається, а ШІ ламає правила гри

Початок 2026 року приніс Україні одразу кілька зсувів, які зачіпають і бізнес, і державу, і щоденні практики мільйонів людей. В одному інформаційному вузлі зійшлися зростання податкових платежів (прив’язаних до мінімальної зарплати), обережно позитивна динаміка ІТ-експорту, кадрові сигнали з сектору безпеки й оборони, а також новий виток дискусії про те, чи здатні соціальні платформи та їхні ШІ-продукти взагалі дотримуватися меж. Про податкові зміни, динаміку ІТ-експорту, кадрові рішення в секторі оборони та нові ШІ-скандали йшлося у відео на YouTube-каналі DOU. Разом ці процеси формують доволі точний зріз того, як виглядає «нормальність» у 2026-му.

ІТ-експорт: «у плюсі» — але без ілюзій

Національний банк України оприлюднив дані щодо експорту послуг за листопад: 543 млн доларів США. Це на 9 млн доларів менше, ніж у жовтні (падіння більш ніж на 4%), але на 23 млн доларів більше, ніж у листопаді минулого року — майже плюс 5% рік до року.

Важливіший маркер — накопичувальний підсумок: за 11 місяців експорт ІТ-послуг становить 5 971 млн доларів США проти 5 830 млн доларів за аналогічний період торік. Темп — плюс 2,3%.

Ці цифри важливі не лише як «добра новина», а як нагадування: навіть невеликий плюс у доларовому вимірі в умовах економічних потрясінь — це сигнал про певну стійкість експортної бази. Водночас той самий факт можна читати інакше: темпи, які в інші роки були б буденними, тепер виглядають перемогою, бо ринок балансуватиме між зовнішнім попитом, валютними обмеженнями, ризиками безпеки та внутрішньою інфляцією.

Податки для ФОПів з 1 січня: зростають суми — і ліміти

З 1 січня 2026 року в Україні змінилися розміри податків, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Мінімальна зарплата тепер становить 8647 грн, прожитковий мінімум — 3328 грн. Наслідок прямолінійний: збільшуються і податкові платежі, і ліміти доходу за групами.

Єдиний податок для 1-ї та 2-ї груп зріс. Для 2-ї групи він становить 1729 грн. Для 3-ї групи ставка не змінюється: 5% без ПДВ або 3% для платників ПДВ.

Змінюється і військовий збір: 864 грн 70 коп. При цьому для ФОПів 3-ї групи він залишається у форматі 1% від доходу.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) встановлений на рівні 1902 грн 34 коп. або 5707 грн за квартал.

Ліміти доходу також зросли й виглядають так:

Тут важливо не змішувати дві різні розмови. Одна — це «механічні» зміни, що витікають з оновлених базових показників (мінзарплата і прожитковий мінімум). Інша — окрема дискусія про можливе запровадження ПДВ для ФОПів із оборотом понад 1 млн грн.

ПДВ для ФОПів: Мінфін готує «м’який» вхід у 2027

Друга, принциповіша новина полягає в тому, що Міністерство фінансів України готує зміни до адміністрування ПДВ для ФОПів на єдиному податку й розглядає 2027 рік як перехідний.

Логіка запропонованого підходу — зменшити бар’єри входу, якщо ПДВ-режим таки стане реальністю. Серед озвучених намірів:

По-перше, автоматична реєстрація платниками ПДВ для ФОПів, які перевищили встановлений оборот. Тобто перехід має відбуватися без окремих заяв і ручних дій підприємця.

Підписуйтеся на наші соцмережі

По-друге, перенесення адміністрування ПДВ в електронний кабінет платника. Декларації хочуть попередньо заповнювати автоматично на основі даних РРО та податкових накладних — теоретично це знижує ризик помилок і вартість бухгалтерського супроводу.

По-третє, пропонується змінити звітний період із місячного на квартальний. Різниця між 12 звітними циклами на рік і 4 — для малого бізнесу не косметика, а суттєве зниження адміністративного навантаження.

Заступниця міністра фінансів Світлана Ворабей заявила: 2027 рік пропонують зробити перехідним — із фокусом держави на навчанні підприємців і тестуванні програмних рішень, без застосування штрафів за помилки в адмініструванні ПДВ у цей період.

Цей дизайн важливий не тим, що закриває суперечку «за» чи «проти» ПДВ для ФОПів, а тим, що визнає реальність: якщо правила змінюються, то ціна помилки має бути знижена, а процес — автоматизований. Інакше реформу з’їсть технічна складність.

Сектор оборони: можливе призначення та сигнал про «цифровий контур»

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Михайлу Федорову стати новим міністром оборони. Формулювання тут обережне: на момент запису офіційного наказу ще не було.

Цитата президента подана так: «Вирішив змінити і формат роботи Міністерства оборони України. Новим міністром оборони України я запропонував стати Михайлу Федорову».

Це рішення має два виміри. Перший — кадровий: ставка на людину з довгою історією роботи в команді, яку в урядовій команді сприймають як чинник «довіри і спрацьованості». Другий — управлінський: акцент на цифровізації, дронах та процесах, які Федоров уособлює як лідер Мінцифри, і які вже вбудовані в роботу інших відомств через посади заступників з цифровізації.

Денис Шмигаль пропрацював на ролі міністра оборони менше ніж пів року. Президент також повідомив, що він «залишається в команді», а згодом з’явилася інформація про пропозицію обійняти посаду віце-прем’єр-міністра та міністра енергетики.

Head of AI у Міноборони: вакансія як маркер інституційного попиту

Поява вакансії Head of AI у Міноборони на платформі X супроводжується переліком завдань: аналіз наявних AI-рішень, їх удосконалення, впровадження LLM в армію та резерв, запуск пілотних проєктів і координація з українськими та міжнародними партнерами. Цю роль затвердили й опублікували ще до того, як Федоров міг би формально зайняти посаду, що свідчить про інституційний, а не персональний характер цього рішення.

Grok і «зняття одягу»: коли технологія стає інструментом домагань

Поведінка Grok у X показала, наскільки швидко генеративні інструменти можуть масштабувати домагання. Сервіс виконує запити на редагування зображень так, що фактично «видаляє одяг» з фотографій; описано, як тренд із запитів від моделей для дорослих перетік у домагання в коментарях до фото сторонніх людей.

Ці дії прямо називають формою сексуального насильства. Йдеться, зокрема, про те, що подібні запити стосувалися й неповнолітніх, тоді як видимої реакції з боку платформи не було.

Тут йдеться не лише про етичний, а й про інфраструктурний вимір: соціальна мережа, що має правила, модерацію й механізми безпеки, стикається з інструментом, який масштабовано перетворює зловживання на «натискання кнопки». Навіть якщо тренд спадає, він залишає після себе головне запитання: хто і як відповідає за шкоду, яка виникає внаслідок роботи генеративних систем у відкритому середовищі.

ChatGPT Go в Україні: «дешевше» як стратегія масового входу

OpenAI запустила в Україні нову бюджетну підписку ChatGPT Go. Запуск відбувся 22 грудня, але про нього повідомили вже після новорічної паузи.

Ціна називається діапазоном від 4 до 7 доларів США плюс ПДВ, а логіка персональної ціни — незрозуміла. Висловлено припущення: користувачам із наявною підпискою «Pro» сервіс може показувати 4 долари, а тим, у кого підписки не було, — 7 доларів.

Ключова обіцянка Go — доступ до більшості функцій рівня Plus, але з менш щедрими лімітами. Натомість у порівнянні з безкоштовним планом це — новіші моделі, більші ліміти на генерацію зображень і доступ до додаткових режимів роботи.

Як бізнес-рішення, «бюджетна сходинка» виглядає не стільки знижкою, скільки спробою підсадити на платний досвід ширший сегмент. На ринках, де чутливість до ціни висока, така сходинка часто важливіша за ще одну функцію.

Meta купує Manus за $2 млрд: угода як симптом перегрітого ринку

Одна з найбільш гучних ШІ-новин — придбання Meta стартапу Manus за 2 млрд доларів США. Про Manus заговорили після демо у березні, де AI-агент із власним «оточенням» і «комп’ютером» виконує багато задач. Уже у квітні стартап підняв раунд 75 млн доларів при оцінці 500 млн. Далі — заявлений показник: перетнули межу в 100 млн доларів annualized recurring revenue (коли останній місячний дохід множать на 12). Після цього команда шукала раунд при оцінці 2 млрд — і в цей момент Meta вирішила купити компанію повністю.

Важливий нюанс: стартап заснований китайцями, які згодом переїхали в Сінгапур. Прес-представник Meta заявив: після завершення угоди у Manus не буде бізнесових інтересів у Китаї, зв’язків із китайськими інвесторами чи юридичними особами.

Перший: ринок оцінює не стільки історію, скільки динаміку. Оцінка «у чотири рази за вісім місяців» (500 млн → 2 млрд) стає нормою, якщо інвестори переконані, що продукт уже монетизується.

Другий: для Meta така покупка може бути спробою переорієнтації від безкоштовної open-source-логіки (на кшталт Llama) до власних пропрієтарних продуктів, де продаються підписки. Якщо це так, то угода читається як ставка на бізнес-модель, а не тільки на технологію.

Instagram і «перемога синтетики»: як соцмережі втрачають поняття справжнього

Очільник Instagram Адам Моссері фактично визнає масштаб проблеми: AI-контент заполонив соцмережі настільки, що простіше перевіряти автентичність «справжнього» контенту, ніж намагатися маркувати весь синтетичний.

Звідси — ідея про умовне «підписування» контенту виробниками камер і створення системи, яка зберігатиме ознаку автентичності навіть після базової обробки. Проте одразу окреслено й практичну прірву: потрібні публічні ключі, інфраструктура валідації, узгодження між багатьма виробниками, питання фінансування і мотивації.

«Нічого з цим уже не зробиш», тож творцям варто робити більш «сирий», «справжній» контент — такий, який нібито менш імовірно генеруватимуть.

Водночас слабким місцем цього підходу залишається те, що синтетичний «сирий» стиль — питання одного промпта. Тобто зміна естетики не вирішує проблему довіри, вона лише зсуває моду. І якщо автентичність не можна перевірити технічно, то соціальні мережі поступово перетворюються на середовище, де цінність контенту з’їдає невизначеність.

GOG і право володіння: нішова, але принципова перемога

Зміна керівництва й власності в GOG (Good Old Games). Платформу цифрової дистрибуції, яка робить ставку на DRM-free ігри та збереження доступу до купленого контенту, очолив співзасновник CD Projekt RED Міхал Кічинський.

Міхал Кічинський повністю викупив права на компанію за 25 млн доларів США. Платформа залишатиметься окремою від CD Projekt, але зберігатиме співпрацю.

Таке рішення важко пояснити лише міркуваннями прибутку. Це спроба зберегти філософію «якщо ти купив гру, то маєш нею володіти» у світі, де DRM і серверна залежність здатні «забрати» продукт після покупки.

Висновок: 2026-й запускає нові правила — без гарантії, що хтось їх контролює

У цих новинах є спільний нерв. Держава підтягує податкову математику під нові базові показники й паралельно намагається не зламати малий бізнес під час потенційного переходу до ПДВ, пропонуючи автоматизацію та перехідний період без штрафів. Економіка отримує обережний позитив по ІТ-експорту — не тріумф, але доказ, що сектор не «посипався» у доларовому вимірі.

Водночас технологічні платформи демонструють іншу динаміку: ШІ-інструменти стають настільки потужними й доступними, що системи модерації та безпеки не встигають за шкодою, яку вони масштабують. На цьому фоні великі угоди на кшталт покупки Manus за $2 млрд показують: ринок не чекає, поки суспільство домовиться про межі — він монетизує швидкість.

Саме тому 2026 рік виглядає точкою, де економічні «правила» ще можна прописати й автоматизувати, а правила довіри — вже доводиться відбудовувати заново.