Податки, паливо і корупція: чому держава бореться не там, де треба

Український паливний ринок роками балансував між легальним і тіньовим сегментом. Частина мереж сплачувала акцизи та ПДВ, інші — працювали за кеш, купуючи паливо «зливами» або оформлюючи імпорт як розчинники. За оцінками експертів, у різні роки в тіні перебувало понад 30% ринку.  

Сьогодні ситуація дещо змінилася — запроваджені лічильники, онлайн-касові апарати, контроль на митниці. Але проблема нікуди не зникла.

«Кожна нова влада отримує у спадок від попередників ціль реформи митниці. Та наразі нам декларується інший підхід — нова команда Бюро економічної безпеки планує працювати по питанню митниці разом з НАБУ. Можна вигадати найкрутішу систему по митниці, але якщо там зберігається доступ людини, вона зможе її підлаштувати під себе. Корупцію створюють не роботи, а люди. Тож подивимося на можливості БЕБ та НАБУ у боротьбі зі схемами” — звертає увагу на проблему Євген Ріяко, експерт з захисту бізнесу. 

Основний корупційний податок — це ПДВ. Саме навколо нього роками будуються схеми: «документальне» паливо продається тим, хто хоче зменшити базу оподаткування, а реальне — йде за готівку. Акциз, на відміну від ПДВ, обійти складно: він сплачується або на кордоні, або на виробництві. Тому якщо держава хоче справді боротися з тінню — треба не підвищувати ставки, а спрощувати правила.

Підписуйтеся на наші соцмережі

«Коли у 2022 році ПДВ на пальне знизили до 7%, всі схематози навколо нього просто зникли автоматично. Це стало економічно невігдним» — кажуть експерти паливного ринку в подкасті RiyakoTalks. 

Проте замість стимулювати легальний бізнес, податкові органи часто обирають репресивний підхід: постійні перевірки та тимчасове блокування ліцензій за формальні порушення.

«Підприємець працює легально, платить акциз, інвестує — але за одну помилку його можуть позбавити ліцензії на півроку. І вся компанія в цей період не заробляє і не платить нічого. Який у цьому сенс?

Лягаєш спати в п'ятницю — одне податкове законодавство, в понеділок на роботу — вже інше законодавство. Це якраз саме той чинник, який відлякує від нас іноземних інвесторів. Навіть не війна, а ця обставина.» — додає податковий адвокат Андрій Тімонов. 

Податкове законодавство сьогодні не обмежує кількість фактичних перевірок місць реалізації палива, які можуть бути проведені на тій чи іншій АЗС протягом певного періоду часу. І за бажанням можна кожні 10 днів проводити нову фактичну перевірку. А що перевіряють податківці? — Дотримання в першу чергу е-розрахунків. А розрахунки — це завжди людський фактор і помилки.

Замість штрафів — тиск, замість стимулювання — страх. І це не лише про паливо. Будь-яке посилення податкового тиску в кризовий період автоматично збільшує тіньовий сегмент. Коли правила складні та мінливі — виграє не той, хто чесно сплачує податки, а той, хто краще домовляється. 

Тож що робити?

«Тіньовий бізнес — це слон в дуже маленькій кімнаті. По ним потрібна більша кількість обшуків та реальних кримінальних справ. Вийдуть декілька гравців, які не зможуть грати по новим правилам, тому що вони грають лише сіро-чорну гру. Коли ринок побачить, що основні гравці покинули ринок чи стали абсолютно білими, інші підприємці вимушені будуть взяти нові правила гри за основу.» — підсумовує дискусію Євген в RiyakoTalks.  

Україна не раз доводила: як тільки державне регулювання стає простішим і зрозумілішим — легальний бізнес росте. Час перестати плутати контроль із саботажем і нарешті створити систему, яка стимулює, а не карає.