Мінцифри без глянцю: Дія, Brave1 і стратегія концентрації

Після переходу Михайла Федорова до Міністерства оборони Мінцифри опинилося в точці стратегічної перевірки: завершити цифровізацію державних послуг, зробити Дію фінансово стійкою та зберегти темп розвитку технологічної економіки під час війни. У розмові на YouTube-каналі Forbes Ukraine заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков окреслив нову конфігурацію пріоритетів, економічні обмеження та політичні межі цифрової трансформації.

Модель швидкого розгортання сервісів змінюється на модель системного закріплення результату. Фокус звужується, відповідальність зростає.

Два стовпи: держпослуги і цифрова економіка

Стратегія Мінцифри зосереджується на двох напрямах. Перший — завершення цифровізації державних послуг відповідно до принципу «швидко, непомітно, людям», сформульованого ще у 2019 році.

Другий — розвиток цифрової економіки. Йдеться про створення конкурентних умов для технологічного бізнесу, збільшення кількості стартапів і венчурних інвестицій, а також формування потенціалу для відновлення ВВП після війни темпами, що перевищують довоєнні у два-три рази.

Цей фокус означає меншу розпорошеність ресурсів і визначає управлінську логіку міністерства.

Межі цифровізації: безпека і конституційні рамки

Поглиблення цифровізації України автоматично підвищує вагу кібербезпеки. У структурі відомства запроваджено окрему управлінську відповідальність за кібербезпеку та політику захисту даних. Ключовий принцип — Secure by Design: цифрові системи мають проєктуватися так, щоб архітектурно мінімізувати можливість зламу, а не лише реагувати на інциденти постфактум.

Публічні твердження про нібито злам Дії у 2022 році Олександр Борняков характеризує як непідтверджені компіляції баз даних. При цьому визнається: чим більше держава оцифровує процеси, тим більшою стає роль кіберстійкості. Ризики зростають разом із масштабом цифрової інфраструктури.

Окрема межа — електронні вибори. Питання не технічне, а конституційне. Таємниця голосування залишається обов’язковою нормою. Без її перегляду перехід до повноцінного цифрового голосування неможливий. Технічні рішення існують, приклади електронних виборів є в інших країнах, однак в українських умовах спочатку має бути вирішене питання правової рамки.

У застосунку Дія також не планується впровадження електронних повісток. Межа цифровізації визначається не технологічною можливістю, а поєднанням безпеки, довіри та нормативних обмежень.

GDPR: інтеграція до ЄС і регуляторний баланс

Підписуйтеся на наші соцмережі

Оновлення законодавства про персональні дані є частиною зобов’язань у межах європейської інтеграції. Орієнтир щодо імплементації відповідних норм був позначений на 2025 рік, що означає необхідність прискорення процесу.

За оцінкою керівництва Мінцифри, досвід ЄС демонструє подвійний ефект GDPR. З одного боку — чітка рамка захисту персональних даних, з іншого — суттєвий регуляторний тиск на малий і середній бізнес. Великі платформи здатні покривати витрати на комплаєнс, тоді як стартапи стикаються з високим порогом входу.

У Євросоюзі вже стартували ініціативи з перегляду цифрових регуляцій, зокрема в межах Digital Omnibus. Україна змушена враховувати європейські стандарти, водночас оцінюючи їхній вплив на власну стартап-екосистему та темпи розвитку цифрової економіки.

Монетизація Дії: менше 10% покриття операційних витрат

Монетизація Дії розпочалася у травні 2025 року. Станом на поточний момент надходження покривають менше 10% операційних витрат, за внутрішніми оцінками — імовірно навіть менше 5%.

Ключове обмеження — застосування підходу cost-based pricing. Тарифи можуть формуватися лише на основі фактичної собівартості послуги. З огляду на значну кількість користувачів це призводить до мінімальних сум — орієнтовно 20–50 копійок за окремі послуги для бізнесу.

Додатковий фактор — позиція Антимонопольного комітету щодо неможливості трактування окремих сервісів як природної монополії. Це обмежує гнучкість ціноутворення.

Стратегічна мета — поступова самоокупність платформи. При цьому акцент робиться на платності для бізнес-сегменту, тоді як громадяни не розглядаються як джерело доходу.

Орієнтовний бюджет державного підприємства, що забезпечує роботу Дії та ще 23 програмно-технічних комплексів різних міністерств, становить близько 1,4–1,6 млрд грн на рік.

Національна LLM і суперкомп’ютер на базі чипів Nvidia

Мінцифри працює над створенням української мовної моделі, навченої на українських даних. Базовий принцип — відкритість: модель має бути доступною як open source-рішення без обов’язкового використання з боку бізнесу чи державних структур.

Інфраструктурною основою проєкту стане суперкомп’ютер на базі чипів Nvidia. Інтеграція та деплоймент відбуваються в Україні. Водночас експлуатація такої інфраструктури передбачає значні витрати на електроенергію.

Окремі сервіси для бізнесу можуть бути платними — не за доступ до самої моделі, а для покриття операційних витрат. Освітні, державні та неприбуткові установи розглядаються як користувачі з безкоштовним доступом у межах визначених умов.

Brave1: 2500 компаній і формування defense-екосистеми

Кластер Brave1, створений у 2023 році, об’єднує 2500 компаній та понад тисячу розробок у сфері defense tech. Понад десять компаній уже мають масштаб, співставний із великими гравцями галузі.

На початковому етапі іноземні фонди не мали мандату на інвестиції в оборонні технології України. Сьогодні інтерес суттєво зріс, що свідчить про формування сталої екосистеми.

У перспективі Brave1 може перейти під управління Міністерства оборони — за аналогією з американським Defense Innovation Unit.

Дія.City і венчурна інфраструктура

У правовому режимі Дія.City зареєстровано понад 4200 компаній. Ініціатива пройшла період скепсису з боку частини ІТ-спільноти, однак із часом сформувала стабільну взаємодію з бізнесом.

Для розвитку інвестиційного середовища підготовлено концепцію Дія.City Invest — механізм швидкої реєстрації венчурних фондів в Україні. Законопроєкт погоджувався з профільними регуляторами та зареєстрований, однак його подальший рух залежить від рішень парламентських комітетів.

Мета — створити можливість для формування фондів як за рахунок українського капіталу, так і для іноземних інвесторів без надмірних регуляторних бар’єрів.

Аналітичний підсумок: куди рухаються Мінцифри та Дія

Міністерство цифрової трансформації переходить до етапу структурної концентрації. Держпослуги і розвиток технологічного бізнесу визначають управлінську логіку.

Цифровізація України впирається не лише в технології, а й у право, регуляторну архітектуру та довіру. Баланс між швидкістю інновацій і інституційними обмеженнями визначатиме довгостроковий результат.

Подальша траєкторія залежить від здатності інтегрувати цифрові рішення в економічну і правову систему без створення нових бар’єрів для бізнесу та громадян.