Криптовалюта та закон: як Кіберполіція бореться зі злочинністю
В Україні криптовалюта досі перебуває у так званій «сірій зоні» законодавства. Це створює унікальні виклики як для бізнесу, так і для правоохоронної системи. Як працює державний механізм захисту громадян, коли йдеться про децентралізовані активи? У відео з International Invest Summit на YouTube-каналі MIND UA йшлося про бачення криптовалюти очима держави, про ризики, які бачить правоохоронна система, та про методи захисту громадян від злочинців. Ми підготували короткий виклад найважливішого, що стосується трейсингу крипти, боротьби з основними видами шахрайства та проблем, які виникають через відсутність належного регулювання.
Трейсинг криптовалют: як відслідковують "анонімні" транзакції
Поширена думка про повну анонімність криптотранзакцій не відповідає дійсності. Насправді, перекази у віртуальних активах є достатньо прозорими.
Кіберполіція України має спеціалізовані ресурси та підрозділи для розслідування злочинів, пов'язаних з віртуальними активами. До складу управління, яке займається цим напрямом, входять оперативні та аналітичні підрозділи. Крім того, у кожному регіоні створені сектори, фахівці яких мають ліцензійне програмне забезпечення, проходять консультації та навчання з практичним досвідом трейсингу (відстеження) криптовалют.
Хоча існують технічні механізми, які дозволяють максимально анонімізувати транзакції, їх все одно можна відслідкувати. Успіх розслідування залежить від кваліфікації спеціаліста, який здійснює трейсинг, та якості відповідей від криптобірж, до яких звертається Кіберполіція.
Виклики міжнародної співпраці та регуляції
Головна проблема для правоохоронних органів полягає у відсутності регулювання віртуальних активів в Україні. Через це криптобіржі не працюють в країні офіційно, а реєструються в офшорних зонах чи азійських країнах. Ця обставина створює низку ускладнень:
-
1
Непряма співпраця. Кіберполіція налагоджує прямі контакти з біржами, обмінюється досвідом і навіть допомагає їм виявляти злочинні схеми. Проте така співпраця залежить лише від бажання самої біржі відповідати на запити.
-
2
Нерівність інформації. Не існує єдиної регуляції, яка б зобов'язувала біржі зберігати однаковий обсяг інформації про клієнтів. Деякі платформи зберігають більше даних, деякі — менше.
-
3
Санкційні ризики. Правоохоронні органи відслідковують транзакції, пов'язані з фінансуванням тероризму, замовними акціями чи діяльністю країни-агресора. Хоча прямої мітки "російський гаманець" не існує, аналіз руху віртуальних активів, сервісів виведення крипти у фіат та поведінки транзакцій дозволяє ідентифікувати такі гаманці. Користувачам слід уникати співпраці з біржами, які працюють на території росії і знаходяться під санкціями України.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Топ-3 криптозлочини та види шкідливого ПЗ
В Україні кожен десятий громадянин здійснює криптотранзакції, що вивело країну на шосте місце у світі за проникненням крипти. Ця популярність створює сприятливі умови для активізації злочинців, які постійно трансформують свої схеми.
Головна функція Кіберполіції – це розкриття злочинів, пов'язаних із віртуальними активами, а не відслідковування несплачених податків чи тіньової економіки. Найпоширенішими видами криптозлочинів сьогодні є шахрайство та кваліфіковані атаки:
Шахрайство:
- Псевдоінвестиції та псевдотрейдинг. Схеми, що обіцяють високі прибутки від інвестування в крипту.
- "Трикутники". Схема, де злочинець виступає посередником між жертвою та справжнім, верифікованим обмінним сервісом.
Кваліфіковані злочини з використанням шкідливого ПЗ:
- Кліпери (Clippers). Програмне забезпечення, яке підміняє скопійований криптогаманець в буфері обміну на гаманець шахрая.
- Стілери (Stealers). Крадуть авторизаційні сесії, паролі або сіт-фрази (ключі доступу) до гаманців.
- Віруси-вимагачі (Ransomware). Шифрують операційну систему чи файли користувача, а потім вимагають викуп у криптовалюті за їх розшифрування.
- Злами. Втручання в адміністративні панелі сервісів або злами смарт-контрактів.
Як подати заяву про викрадення активів і довести власність
Кількість звернень громадян до правоохоронних органів щодо викрадення віртуальних активів постійно зростає. Це свідчить про зростаючу довіру та обізнаність суспільства про можливість отримати допомогу.
Порядок звернення:
-
1
Заяву можна подати через тікет-систему на сайті Кіберполіції.
-
2
Після реєстрації заяви, за наявності складу злочину, відкривається кримінальне провадження.
Як довести, що віртуальні активи належали вам:
- Наявність доступу. Якщо ви ще маєте частковий доступ до рахунку, це можна підтвердити, показавши можливість доступу на мобільному чи комп'ютері.
- Підтвердження транзакцій. Надати переписки чи листування, які підтверджують здійснення вами транзакцій.
- Верифікація акаунта. Якщо йдеться про централізовану біржу, необхідно надати документи, на основі яких проводилася верифікація вашого акаунта.
- Слідчий запит. У разі потреби, Кіберполіція може звернутися до біржі із запитом для перевірки інформації.
Розслідування та міжнародний трейсинг:
Розслідування розпочинається з проведення криптоаналітики. Якщо злочин транскордонний і стосується сервісів, які не відповідають українським запитам, але співпрацюють з іншими країнами, Кіберполіція використовує канали міжнародного зв'язку для отримання допомоги. Успішне розкриття часто залежить від напрацювання нових контактів з біржами та налагодження нових зв'язків.
Майбутнє регулювання: чому це важливо для інвестицій та безпеки
Нелегальні обмінники та тіньові сервіси з'являються через високу популярність криптотранзакцій та відсутність регуляції. Впровадження Закону України «Про віртуальні активи», який досі чекає на повноцінний вступ в силу, могло б врегулювати ключові питання:
- AML/KYC перевірки. Впровадження заходів, які дозволяють верифікувати транзакції на предмет причетності до відмивання коштів. Це не інструмент тотального контролю, а механізм запобігання фінансовим злочинам.
- Оподаткування та інвестиції. Легалізація дозволила б оподатковувати платежі та значно підвищила б ефективність розкриття шахрайських транзакцій. Криптобіржі зацікавлені у відкритті офіційного бізнесу в Україні, але не можуть цього зробити без належного правового поля.
- Безпека. Офіційна співпраця з біржами на законодавчому рівні зробила б процес повернення активів та розслідування злочинів значно швидшим і ефективнішим.
Поки сфера залишається у «сірій зоні», вона зберігає канал можливостей для бізнесу, але й постійно створює нові виклики для захисту активів громадян. Успіхи Кіберполіції сьогодні є результатом адаптації до міжнародних практик та налагодження прямих контактів, але повноцінна легалізація залишається необхідною умовою для безпечного та прозорого розвитку криптоіндустрії в Україні.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.