Ерік Шмідт інвестує $55–70 млн у Київ під час війни

5 хвилин читання

Інвестиція на десятки мільйонів доларів у столиці країни, що перебуває в активній фазі війни, виглядає нетиповою навіть для досвідчених гравців глобального ринку. Проте саме такий крок зробив колишній CEO Google Ерік Шмідт. Про деталі угоди розповів Віктор Галасюк на своєму YouTube-каналі.

За оцінкою Forbes Ukraine, Ерік Шмідт разом із дружиною Венді придбали по 36% частки одразу в семи компаніях групи Dragon Capital у сфері комерційної нерухомості. Вартість пакету — від $55 до $70 млн.

Dragon Capital і київська нерухомість: асиметрична ставка

Dragon Capital — інвестиційна компанія родини Томаша Фіали, одного з відомих іноземних інвесторів в Україні. До портфеля, в який зайшла сім’я Шмітів, входять сім комерційних об’єктів у Києві: бізнес-центри «Євразія», торговий центр «Піраміда» та логістичний комплекс Eastgate Logistic. Йдеться як про офісну, так і про виробничо-складську нерухомість.

Читайте також: Колишній гендиректор Google Ерік Шмідт зареєстрував новий стартап White Stork, який вироблятиме дрони-камікадзе на основі штучного інтелекту.

Операційне управління об’єктами залишається за Dragon Capital. Шміт виступає фінансовим партнером, розділяючи ризики й потенційний апсайд, а не управлінцем активів.

Ключовий контекст — комерційна нерухомість Києва зараз торгується з дисконтом через премію за воєнний ризик. У разі настання миру ці активи можуть суттєво зрости в ціні. Для людини з капіталом понад $25 млрд це може бути розрахована асиметрична ставка: відносно контрольований ризик за потенційно значного зростання вартості.

Від нерухомості до дронів: стратегічна присутність в Україні

Інвестиція в real estate — лише частина ширшої картини. Ще у 2022 році Ерік Шмідт особисто приїздив до Києва та вивчав застосування дронів на передовій. Україна стала найбільшим у світі полігоном тестування технологій у реальних бойових умовах.

Через свою компанію Prenatal Autonomy (раніше Swift Beat і White Stork) Шміт постачає Збройним силам України бойові дрони зі штучним інтелектом.

Перший продукт — Merope, перехоплювач «шахедів». За даними Kyiv Post, близько 90% усіх «шахедів», збитих дронами-перехоплювачами, припадає саме на системи компанії Шмідта.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Другий — Hornet, ударний безпілотник із наведенням на базі штучного інтелекту та підключенням через Starlink. Дальність — до 100 км, боєзапас — близько 5 кг, вартість — менше €5 000. Дрон здатен самостійно знаходити й класифікувати цілі.

Минулого місяця армія США офіційно почала використовувати платформи Merope та Hornet. Технології, відпрацьовані в Україні, фактично інтегруються в озброєння найпотужнішої армії світу.

$10 млн у DefenseTech: екосистема D3

Окрім власних компаній, Ерік Шмідт вклав щонайменше $10 млн у фонд D3 — There to Defend Democracy. Йдеться не про разову допомогу, а про фінансування екосистеми українських оборонних стартапів.

D3 працює як платформа підтримки DefenseTech-компаній: фонд забезпечує капітал, доступ до експертизи та інтеграцію рішень у реальні бойові умови. D3 є одним із ключових гравців українського оборонного технологічного сектору.

Таким чином, інвестиції Шмідта охоплюють три рівні:

  • власні розробки дронів, які вже застосовуються на фронті;
  • масштабування технологій через інтеграцію в армію США;
  • венчурне фінансування українських оборонних стартапів через D3.

Це формує системну присутність у DefenseTech України, а не окремі точкові проєкти.

Сигнал для глобальних інвесторів

Інвестиція Еріка Шмідта в київську нерухомість і DefenseTech має значення не лише через обсяг — $55–70 млн у комерційні активи та щонайменше $10 млн у фонд D3. Важливий сам факт входу в капітал під час активної фази війни.

Шміт — колишній CEO Google, людина з капіталом понад $25 млрд і доступом до глобальної аналітики. Такий крок виглядає прорахованим, а не емоційним.

Варто зазначити, що інтерес до України з боку великих міжнародних компаній зростає: Samsung і Hyundai вивчають інфраструктурні проєкти. Паралельно зростають іноземні інвестиції в Україну, зокрема в український DefenseTech.

На цьому тлі Київ, попри ракетні удари й атаки дронів, зберігає попит на:

  • офісні приміщення;
  • торгові площі;
  • логістичні комплекси;
  • промислові об’єкти.

У поєднанні з дисконтом на ринку через воєнний ризик це створює для інвесторів специфічну, але потенційно вигідну точку входу.

Висновок: ставка на оборону і економіку одночасно

Інвестиційна логіка, зводиться до поєднання оборонних технологій і мирної економіки в єдину стратегію.

Разом це формує комплексну присутність:

  • фінансову — через інвестиції в комерційну нерухомість;
  • технологічну — через розробку та постачання дронів із ШІ;
  • інституційну — через підтримку екосистеми DefenseTech-фонду D3.

Інвестиції в оборону та в цивільні активи не протиставляються одна одній, а доповнюють одна одну в межах довгострокової ставки на майбутнє України.

Питання тепер лише в тому, наскільки швидко цей сигнал зчитають інші інвестори.