Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
12
9 хвилин читання

Економіка Ватикану: як Святий Престол керує мільярдами

Ватикан займає лише 0,49 кв. км, але пов’язана з ним фінансова система охоплює банк, інвестиції, нерухомість і пожертви католиків у всьому світі. На YouTube-каналі «Ціна держави» розповіли, як найменша держава планети стала центром управління багатомільярдними активами та чому навіть такі ресурси не гарантують стабільного бюджету.

Економіка Ватикану та фінанси Святого Престолу: дві окремі системи

Держава-місто Ватикан і Святий Престол — різні юридичні та фінансові структури.

Ватикан є суверенною територією всередині Рима, де розташовані собор Святого Петра, папська резиденція, музеї й адміністративні будівлі. Святий Престол — центральний орган управління Католицькою церквою, який відповідає за дипломатію, канонічне право, фінанси та Римську курію.

Вони мають окремі бюджети. Держава Ватикан заробляє переважно на музеях, туризмі, сувенірах, марках і монетах. Святий Престол утримує дипломатичні представництва, церковну адміністрацію, медіа, місії та благодійні установи. Тому бюджет мікродержави може бути прибутковим, тоді як центральна система управління церквою працює з дефіцитом.

Стартовий капітал Ватикану: Латеранські угоди та Бернардіно Ногара

Сучасна фінансова система Ватикану почала формуватися після Латеранських угод від 11 лютого 1929 року. Італія визнала суверенітет Ватикану, а Святий Престол відмовився від претензій на колишню Папську область і визнав Рим столицею Італії.

Уряд Беніто Муссоліні передав Ватикану 750 млн лір готівкою та державні облігації номіналом 1 млрд лір. Керувати капіталом доручили фінансисту Бернардіно Ногарі, який отримав широку свободу у виборі вкладень.

Ногара конвертував частину коштів у золото й іноземну валюту. Коли у 1929 році почалася Велика депресія, Ватикан мав ресурси для придбання знецінених активів. Компенсація поступово перетворилася на основу інвестиційної системи Святого Престолу.

Пов’язані з ним структури вкладали кошти у промислові, хімічні та оборонні підприємства. Ця практика показала, що фінансове управління Ватикану керувалося не лише релігійними принципами, а й прагматичною логікою збереження капіталу.

Нерухомість Ватикану: понад 5 тисяч об’єктів і невисока віддача

Нерухомістю та фінансовим майном Святого Престолу управляє Адміністрація майна Апостольського Престолу — APSA. У її портфелі перебуває понад 5 тис. об’єктів. Лише в Італії їхня загальна площа становить близько 1,5 млн кв. м.

До портфеля входять офіси, квартири, школи, лікарні, монастирі, семінарії та церковні установи. Значна частина майна не приносить ринкового доходу. Близько 40% об’єктів використовують для інституційних потреб, а частину житла здають працівникам, духовенству та пенсіонерам за пільговими тарифами.

Закордонна нерухомість розташована, зокрема, в Лондоні, Парижі, Женеві та Лозанні. Найгучнішою стала інвестиція у будівлю на Слоун-авеню в Лондоні. Угоду провели через складну систему фондів, посередників та акцій із різними правами голосу.

Посередник Джанлуїджі Торці вимагав €25 млн за передачу контролю над активом. Ватикан заплатив €15 млн двома траншами, оформленими як консультаційні послуги. У 2022 році будівлю продали, а загальний збиток Святого Престолу становив близько €140 млн.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У грудні 2023 року ватиканський суд визнав кардинала Анджело Беччу винним у розтраті, зловживанні та фінансовому шахрайстві.

Банк Ватикану IOR: офшорна репутація і фінансові скандали

Інститут релігійних справ, або IOR, відомий як Банк Ватикану. Його створили у 1942 році для обслуговування церковних установ, орденів, місій і благодійних фондів.

Суверенний статус Ватикану десятиліттями дозволяв установі працювати без повноцінного зовнішнього контролю. Найгучнішим епізодом став крах Banco Ambrosiano у 1982 році з дефіцитом близько $1,3 млрд.

Розслідування виявило офшорні компанії, фіктивні кредити та незаконне виведення коштів. Слідчі також перевіряли можливі зв’язки із сицилійською мафією та масонською ложею P2. Керівника Banco Ambrosiano Роберто Кальві, якого називали «Божим банкіром», знайшли повішеним під мостом Блекфраєрс у Лондоні.

Під міжнародним тиском IOR закрив близько 5 тис. рахунків і звузив коло клієнтів до церковних інституцій, католицьких орденів, дипломатів та працівників Святого Престолу. Банк почав публікувати аудиторські звіти й посилив контроль за операціями.

За підсумками 2025 року IOR управляв клієнтськими активами на €5,9 млрд і отримав €51 млн чистого прибутку.

Економіка Ватикану: звідки гроші у Папи? | Ціна держави

Доходи Ватикану: музеї, туризм, монети та пожертви

Музеї Ватикану й Сикстинська капела приймають близько 7 млн відвідувачів на рік. Квитки та сувеніри приносять приблизно $100 млн щорічно. Ці кошти покривають витрати держави Ватикан на охорону, інфраструктуру, прибирання та утримання туристичних об’єктів.

Пандемія показала залежність цієї моделі від міжнародного туризму. У 2020 році внутрішні доходи скоротилися на 19%, а дефіцит Святого Престолу сягнув €66,3 млн.

Додаткові надходження забезпечують колекційні монети та поштові марки. Через обмежені тиражі їх продають значно дорожче за номінал. Пам’ятна золота монета 2025 року могла коштувати понад €5 тис.

Ще одне джерело — «Гріш святого Петра», щорічний збір пожертв. У 2023 році фонд отримав €48,5 млн, а у 2024-му — понад €54 млн. За даними, лише близько 15–20% коштів спрямовують безпосередньо на благодійні проєкти. Решта фінансує апостольську місію Папи, роботу Римської курії та покриття дефіциту.

Фінанси Ватикану без ПДВ: пільги та тіньовий перепродаж

У Ватикані працюють супермаркет, аптека та заправна станція. Товари в них звільнені від італійського ПДВ у 22% та частини акцизів, тому можуть коштувати на 30–40% дешевше, ніж у Римі.

Купувати їх можуть працівники, дипломати, резиденти й пенсіонери за спеціальними картками. Водночас аудит виявив 41 тис. активних карток при штаті близько 5 тис. працівників. Частину перепусток використовували сторонні особи, які купували товари без ПДВ і перепродавали їх в Італії.

У 2017 році Папа Франциск заборонив продаж сигарет, хоча він приносив бюджету близько $11 млн чистого прибутку на рік.

Дефіцит Святого Престолу: чому активи не рятують бюджет

Святий Престол утримує понад 180 дипломатичних представництв, Римську курію, архіви, бібліотеки, медіа десятками мов, благодійні установи та близько 5 тис. працівників.

Значна частина цих структур не створена для отримання прибутку. Окремим ризиком є пенсійна система: через старіння персоналу фонду дедалі складніше виконувати майбутні зобов’язання без підтримки інших активів.

У 2024 році APSA отримала €62,2 млн прибутку та спрямувала понад €46 млн на діяльність Святого Престолу. IOR того ж року заробив понад €32 млн. Попри це, за даними першоджерела, Святий Престол завершив 2024 рік із дефіцитом близько €83 млн.

У 2019 році дефіцит становив €79,2 млн, у 2020-му — понад €66 млн, у 2021-му — майже €50 млн, у 2022-му — €33 млн, а у 2023-му — понад €51 млн.

Головна проблема полягає не у відсутності активів, а у вартості утримання глобальної системи Католицької церкви.

Фінансова реформа Ватикану: курс Франциска та Лева XIV

Після обрання у 2013 році Папа Франциск розпочав масштабну фінансову реформу. Він створив посаду генерального аудитора, посилив централізований контроль і почав відкривати фінансову звітність.

У 2020 році управління значними активами передали від Державного секретаріату до APSA. Це мало зменшити хаос, дублювання витрат і ризик непрозорих інвестицій.

Папа Лев XIV, який очолив Католицьку церкву 8 травня 2025 року, отримав у спадок хронічно дефіцитну систему. У жовтні 2025 року було скасовано виключне право IOR управляти інвестиціями Святого Престолу. APSA дозволили залучати акредитовані міжнародні фінансові установи, якщо вони можуть підвищити дохідність або зменшити ризики.

Водночас інвестиції мають відповідати етичним і моральним критеріям Католицької церкви.

Економіка Ватикану показує різницю між багатством і стійкістю

Ватикан має власний банк, глобальну мережу пожертв, тисячі об’єктів нерухомості та один із найвідвідуваніших музейних комплексів світу. Проте значна частина його багатства зосереджена в історичних будівлях, храмах, школах, лікарнях і майні, яке не можна перетворити на стабільний потік доходів.

Фінансова історія Святого Престолу демонструє, що міжнародний авторитет і мільярдні активи не замінюють аудиту, контролю ризиків та професійного управління. Закритість може захищати систему від зовнішнього втручання, але без прозорості створює умови для неефективних інвестицій, корупції та втрати довіри.

12
Icon 7
Коментарі
Макс Четверяк 06.08.2026, 12:11
Довгий час фінанси Ватикану були найзакритішою фортецею у світі. Те, що вони зараз публікують річні фінансові звіти й залучають зовнішніх аудиторів - це величезний крок уперед для такої консервативної інституції
Чудовий формат для відео подкасту! Тема здається складною та сухою, але пояснили дуже доступно й без зайвої води. Чекаю на подібні розбори про інші мікродержави.
Дуже чутлива тема — баланс між релігійною місією та капіталізмом. Добре, що в останні роки вони почали позбуватися сумнівних активів і більше інвестувати в екологічні та соціальні фонди.
Музеї Ватикану — це ж буквально їхній головний генератор кешфлоу. Черги туди завжди кілометрові, тож дивно чути про дефіцит бюджету. Мабуть, видатки на дипломатичні місії та благодійність по всьому світу справді колосальні.
Max Rudiakov 05.08.2026, 07:14
Консервативний портфель інвестицій, дефіцит бюджету і залежність від пожертвувань... Ватикан керує фінансами як типова сімейна компанія, якій уже пару тисяч років.

Підписуйтеся на наші соцмережі