Чи може Україна відновити ядерну зброю після 1994?

176 міжконтинентальних ракет, 44 стратегічні бомбардувальники, до 4 200 тактичних зарядів і статус третьої ядерної держави світу — саме з цієї точки стартує дискусія про те, чи може Україна відновити ядерну зброю. Це питання розглянуто у відео на YouTube-каналі Tumazar: технічні можливості, військова логіка і політичні наслідки рішення 1994 року.

Чи може Україна створити ядерну зброю: технічна сторона

Ядерна зброя базується на двох ключових матеріалах — урані-235 або плутонії-239.

Урановий шлях передбачає збагачення природного урану за допомогою центрифуг, які відокремлюють ізотоп 235 від 238. Уран переводиться у газоподібний стан, після чого в каскадах центрифуг важчі молекули урану-238 зміщуються до стінок, а 235 концентрується ближче до центру. Такі каскади можна приховувати під землею — як це робив Іран на заводі Фордо, який був заглиблений приблизно на 90 метрів і який виявили лише у 2009 році. Але це складний, дорогий і довготривалий процес, що потребує повного виробничого циклу.

Плутонієвий шлях пов’язаний із відпрацьованим паливом атомних реакторів. Плутоній накопичується під час їхньої роботи. В Україні, за різними оцінками, накопичено близько 2 000 тонн такого палива. Приблизно до 1% маси становить плутоній. Теоретично цього могло б вистачити на кілька сотень боєзарядів. Саме реакторний плутоній, попри відмінності від збройового, може використовуватися у військових цілях — приклади Індії та Пакистану це продемонстрували.

Однак плутоній потрібно виділяти на спеціальному радіохімічному виробництві. Весь український ядерний матеріал перебуває під контролем МАГАТЕ: інспекції, супутниковий моніторинг, контроль переміщення матеріалів, сейсмічні та гідрологічні датчики фіксують будь-які відхилення. Саме тому питання створення зброї — це не лише фізика, а й міжнародний режим контролю.

Як працює атомна і воднева бомба

Атомна бомба ґрунтується на розщепленні важких ядер — урану-235 або плутонію. Після влучання нейтрона ядро ділиться, виділяючи нові нейтрони і величезну кількість енергії. Запускається ланцюгова реакція.

Під час вибуху бомби «Малюк», скинутої на Хіросіму, з 64 кг урану в енергію перетворилося лише близько 0,7 г. Енергія розраховується за формулою E=mc² і становила приблизно 6,3×10¹³ джоулів. Саме такий тип зброї було створено в межах Мангеттенського проєкту під керівництвом Роберта Оппенгеймера; серед розробників був фізик українського походження Георгій Кістяківський.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Термоядерна (воднева) зброя поєднує реакцію поділу і синтезу. Спершу вибухає атомний заряд, який створює надвисоку температуру, після чого запускається синтез легких ядер — водню в гелій. У 1952 році США випробували першу водневу бомбу Ivy Mike потужністю 10,4 мегатонни — у понад 500 разів більше за Хіросіму. срср відповів уже в 1953 році.

У цьому ж контексті варто згадати найпотужніший вибух в історії — «Цар-бомбу». 30 жовтня 1961 року на архіпелазі Нова Земля срср підірвав заряд розрахунковою потужністю 100 мегатон, який було зменшено приблизно до 50 мегатон. Вибух стався на висоті близько 4 км. Гриб піднявся більш ніж на 60 км, діаметр «шапки» сягнув приблизно 95 км, світловий спалах було видно за тисячу кілометрів, а ударну хвилю зафіксували сейсмічні станції по всій планеті. Це був пік логіки ядерної гонки часів Хрущова.

Наприкінці 1980-х років арсенал срср сягав приблизно 39 000 ядерних боєголовок. Сьогодні у рф близько 5 500, з яких приблизно 1 700 розгорнуті. Масштаб зменшився, але принцип стримування залишився.

Ядерна тріада і сучасна стратегія стримування

Сучасна ядерна зброя розподілена між трьома компонентами — ядерною тріадою: міжконтинентальні балістичні ракети, стратегічна авіація та підводні човни.

МБР здатні досягти будь-якої точки планети за 30–40 хвилин, розвиваючи швидкість понад 20 000 км/год по балістичній траєкторії. Частина ракет несе кілька незалежних боєголовок, що дозволяє вражати різні цілі одним запуском.

Підводні човни є найстійкішим компонентом. Вони можуть місяцями перебувати на глибині 300–600 метрів, уже на 200 метрах панує повна темрява, високий тиск і низька температура. Кожен човен несе 16–24 ракети з кількома боєголовками. Саме ця система забезпечує концепцію взаємного гарантованого знищення — жоден перший удар не позбавляє противника можливості відповісти.

Історія ядерної тріади показує, як різні держави отримували ядерну зброю:

Україна як третя ядерна держава світу у 1991 році

Після розпаду срср Україна отримала 176 міжконтинентальних балістичних ракет, 44 стратегічні бомбардувальники, від 1 500 до 1 900 стратегічних боєголовок та до 4 200 тактичних ядерних зарядів.

Це був третій за величиною арсенал у світі.

Однак коди запуску залишалися в москві. Україна не контролювала систему бойового застосування. Виробництво ядерних матеріалів у срср було зосереджене на території нинішньої рф.

Будапештський меморандум і відмова України від ядерної зброї

5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум зі США, Великою Британією та росією, приєднавшись до ДНЯЗ як без’ядерна держава.

Україна передала всі 176 МБР, стратегічні бомбардувальники було знищено або передано, тисячі боєголовок демонтовано, а високозбагачений уран відправлено на переробку. Процес тривав близько п’яти років.

Україна стала єдиною державою в історії, яка здійснила відмову України від ядерної зброї добровільно в обмін на гарантії безпеки.

Чи може Україна відновити ядерну зброю: висновок

Технічно створити ядерну зброю можливо. Але для цього потрібні роки, мільярдні інвестиції, вихід із міжнародних договорів та готовність до санкційної ізоляції. Питання «чи може Україна відновити ядерну зброю» визначається не лише фізикою процесу, а й міжнародними, економічними та стратегічними наслідками.