Андрій Юсов про розвіддані США, балістику та когнітивну війну росії
На тлі повномасштабного вторгнення та гібридних загроз військово-політичне керівництво росії трансформує власні інструменти тиску на Україну та Захід. Відверта ставка на виснаження цивільної інфраструктури, використання іноземних найманців та масштабування штучного інтелекту свідчать про перехід протистояння у принципово нову фазу.
Про реальний ракетний потенціал ворога, залежність від розвідданих союзників, сірий імпорт та загрози в цифровому просторі у розмові на YouTube-каналі LIGA.net детально розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України та позаштатний радник керівника Офісу президента Андрій Юсов.
Медійна активність ГУР та взаємодія спецслужб
Після кадрових трансформацій і переходу Кирила Буданова до Офісу президента комунікаційна модель воєнної розвідки зазнала системних змін. Проте зміна зовнішніх форматів і форм активності не означає зменшення інтенсивності роботи: кількість інформаційних приводів, запитів від ЗМІ та реалізованих операцій впливу залишається високою. Взаємодія між ГУР, Офісом президента, Міністерством оборони та іншими оборонними структурами чітко впорядкована в межах Ставки Верховного Головнокомандувача та Комітету з питань розвідки.
Співпраця та обмін розвідданими із Сполученими Штатами Америки також тривають у штатному режимі. На сьогодні Україна є ключовим носієм унікальної інформації про росію та досвіду протидії її агресії. У сферах, де потрібна оперативна підтримка, партнери надають необхідне сприяння, а командири бойових підрозділів ГУР підтверджують успішність поточних операцій.
Паралельно в Силах оборони зберігається здорова та конструктивна професійна змагальність. У сфері здійснення далекобійних ударів (діпстрайків) по військових і промислових об’єктах підрозділи ГУР, СБУ та інших складових Сил безпеки й оборони діють у синергії. Воєнна розвідка була серед перших, хто реалізував філософію перенесення війни на територію противника:
-
1
Усі уражені цілі на території росії є військовими об'єктами або підприємствами, що забезпечують ВПК;
-
2
Спільні операції спецслужб демонструють високу ефективність у нищенні логістики ворога;
-
3
Внутрішня професійна гордість та змагальність лише посилюють кінцевий результат.
Виготовлення балістичних ракет росією: межа ВПК
Підписуйтеся на наші соцмережі
Офіційні дані воєнної розвідки свідчать: агресор здатен виготовляти близько 110 балістичних ракет щомісяця. Наразі ворог вийшов на граничні потужності свого виробництва, проте цей обсяг залишається серйозним викликом для української системи протиповітряної оборони та цивільної інфраструктури.
Ключовою вразливістю ВПК росії залишається критична залежність від іноземних компонентів — насамперед мікроелектроніки та сучасної оптики. Попри санкційний тиск, москва знаходить нові ланцюжки для обходу обмежень через сірий імпорт та контрабанду. Завдяки проєкту «Війна і санкції» ГУР регулярно документує наявність західних складників у російському ракетному озброєнні та передає ці дані міжнародним партнерам. В умовах, коли якість і точність зброї не можуть бути забезпечені на сучасному рівні, ворог робить ставку на кількісні показники.
Вербування іноземців росією для війни проти України
Спроби залучити іноземців до бойових дій проти України набули глобального масштабу. Воєнна розвідка вже встановила точні персональні дані понад 46 000 іноземних громадян, які воюють на боці росії. Ці найманці є вихідцями з 151 країни світу.
Водночас в українському полоні перебувають представники 59 держав. Для залучення живої сили агресор активно використовує механізми «хижацького рекрутингу» в бідних регіонах планети. Проте не всі країни потурають цій практиці: наприклад, Індія зайняла категоричну та жорстку позицію, припиняючи спроби вербування своїх громадян для участі у війні.
Геополітика та залежність росії від Китаю
Намагання росії сформувати новий геополітичний трикутник «США — Китай — росія» та нав’язати світу аналог Ялтинської системи розподілу сфер впливу є нереалістичними. Сучасна росія не володіє тим економічним, технологічним чи демографічним потенціалом, який мав Радянський Союз після Другої світової війни, тому подібні претензії виглядають як фарс.
Натомість спостерігається стрімке зростання залежності росії від Китаю. Про рівноправне партнерство мова не йде:
- росія перетворюється на сировинний придаток КНР, продаючи виключно природні ресурси;
- кремль повністю залежить від імпорту китайських товарів першої необхідності та промислової лінійки;
- двостороння взаємодія є непартнерською та використовується путіним лише для продовження війни.
Разом із тим ворог активізує гібридні загрози, готуючи диверсії в Європі та намагаючись вплинути на вибори в США через штучний інтелект. Хоча євроатлантична спільнота значно краще готова до російських провокацій, ніж у 2008 чи 2014 роках, тоталітарні режими досі зберігають перевагу у швидкості ухвалення та реалізації рішень, тоді як демократичний світ витрачає час на узгодження спільних позицій.
Когнітивна війна росії: Telegram, TikTok та дипфейки
росія системно зміщує акценти з класичної пропаганди на когнітивну війну — цілеспрямований вплив на те, як люди мислять, оцінюють події та ухвалюють рішення. В українському суспільстві агресор намагається педалювати найбільш чутливі теми:
- перебіг мобілізації та інциденти за участю ТЦК;
- корупційні скандали (при цьому боротьбу з корупцією ворог подає як депресію, а не як успіх ефективної держави);
- втрати на фронті та штучне роздмухування зневіри через анонімні мережі.
Відрізнити російські операції від реального обурення легко: ботоферми працюють через щойно створені акаунти без облич та анонімні пабліки, тоді як реальні проблеми висвітлюються верифікованими журналістами. Для протидії дезінформації активну роботу ведуть Центр протидії дезінформації, Центр стратегічних комунікацій та страткоми Сил оборони.
Для проведення інформаційно-психологічних операцій та вербування громадян на низовому рівні росія активно використовує Telegram. У ГУР наголошують: ключовим кроком для гарантування інформаційної безпеки має стати деанонімізація Telegram-каналів, які поширюють новини. Якщо традиційні медіа діють відкрито та відповідають за контент, то анонімні мережі є прямим інструментом ворожого впливу.
Іншим майданчиком активної дезінформації є TikTok, де під удар потрапляє молодь і підлітки. Протидія цьому вимагає не лише адміністрування та видалення протиправних матеріалів, а й державного фінансування якісного українського культурного контенту, адаптованого під сучасні формати.
Крім того, використання штучного інтелекту підняло якість ворожих фейків на новий рівень. Генерація високоефективних дипфейків, клонування сайтів поважних світових видань (зокрема BBC) та маскування деструктивних вкидів під патріотичні публікації у Facebook стали стандартним інструментарієм ворога. Єдиний дієвий захист від подібних маніпуляцій — перевірка джерел та користування виключно верифікованою інформацією.
Напередодні зимового періоду агресор поєднує удари по енергетичній інфраструктурі з психологічним тиском, намагаючись просувати для Заходу образ «путіна-миротворця», а українцям обіцяє інфраструктурний апокаліпсис. Проте резистентність суспільства та стійкість військових на передовій доводять: спроби росії спровокувати внутрішній колапс знову зазнають поразки, а Головне управління розвідки закликає зберігати спокій, не драматизувати та системно готуватися до викликів.