Андрій Пишний: «Ми маємо бути сильнішими за обставини». Велика розмова про долар, податки та шаги

У часи екзистенційних викликів стабільність національної валюти стає не лише економічним, а й оборонним поняттям. Про те, як Україні вдається уникати фінансового колапсу, навіщо повертати «шаг» та чи чекати на долар по 100, розповів голова Національного банку України Андрій Пишний у відвертій розмові з Сергієм Стерненком. Це інтерв’ю стало рідкісною нагодою зазирнути за лаштунки монетарної політики та зрозуміти логіку рішень людини, яка сьогодні фактично тримає другий фронт країни — фінансовий.

Економіка під тиском: як вдалося стабілізувати шторм

Українська економіка продемонструвала рівень адаптивності, який здивував навіть досвідчених західних аналітиків. Андрій Пишний наголошує, що головним завданням регулятора після 24 лютого було запобігання гіперінфляції та збереження довіри до гривні як до засобу накопичення. Найважливішим етапом став перехід від жорстко фіксованого курсу до режиму «керованої гнучкості». Це дозволило ринку самостійно шукати рівновагу, не створюючи при цьому шокових девальвацій, які могли б підірвати соціальну стабільність.

Саме наявність цих резервів у поєднанні з грамотною політикою стерилізації зайвої грошової маси стала причиною того, що популярні в соцмережах прогнози про «долар по 100» залишилися лише елементом інформаційних операцій ворога.

Податки, МВФ та гра на виснаження з рф

Питання податків сьогодні викликає багато дискусій, проте Пишний розглядає його через призму математичної неминучості. Співпраця з МВФ — це не благодійність, а складний процес реформ, де кожен транш є підтвердженням того, що Україна виконує свої зобов'язання. Оскільки кожна гривня внутрішнього доходу (податків та зборів) спрямовується виключно на сектор оборони, підвищення податкового навантаження є вимушеним кроком для забезпечення армії в умовах, коли міжнародна допомога йде лише на цивільні потреби.

Окрему увагу Андрій Пишний приділяє економіці агресора. Попри наявність ресурсів, російська фінансова система починає демонструвати ознаки серйозного перегріву. Прихована інфляція, критичний дефіцит кадрів через мобілізацію та поступова деградація технологічного сектору — це чинники, які працюють проти рф. «Наше завдання — бути витривалішими та ефективнішими у цій економічній грі на виснаження», — резюмує голова регулятора.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Грошова деколонізація: навіщо нам «шаги» і скільки це коштує

Ініціатива замінити «копійку» на «шаг» — це не про зміну дизайну, а про остаточне відновлення грошового суверенітету. Пишний нагадує, що назва «копійка» є спадком російської імперії, тоді як «шаг» — це питома українська назва монети, що використовувалася ще за часів Гетьманщини та в період УНР. Це питання національної ідентичності, яке стоїть в одному ряду з перейменуванням вулиць.

На критику щодо недоречності таких витрат під час війни Андрій Пишний дає чітку відповідь: реформа не коштуватиме бюджету жодної додаткової копійки. Карбування нових монет із назвою «шаг» відбуватиметься поступово, планово замінюючи зношені копійки. НБУ просто використовуватиме ті ж ресурси, що вже закладені на оновлення готівкового обігу, але з новою, українською суттю.

Соціальний контракт: кредити для ЗСУ та валютні обмеження

Підтримка захисників — це особистий пріоритет Пишного. Він наполягає, що програми пільгового кредитування для військових та ветеранів мають стати не винятком, а стандартом для української банківської системи. Це частина нового суспільного договору, де фінансові установи поділяють ризики з тими, хто захищає їхню можливість працювати.

Водночас НБУ поступово йде шляхом валютної лібералізації. Пом'якшення обмежень для бізнесу необхідне для того, щоб економіка могла дихати, залучати інвестиції та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Проте кожен крок у цьому напрямку робиться лише після ретельного аналізу впливу на золотовалютні резерви, щоб не поставити під загрозу загальну стабільність.

Технології та регулювання: крипта, Revolut та заборона табло

Легалізація криптовалюти в Україні є неминучою, але вона має відбутися за європейськими правилами (директива MiCA). Андрій Пишний зазначає, що НБУ не є ворогом криптоактивів, проте вимагає прозорості: ринок має вийти з тіні, а операції — стати зрозумілими для фінансового моніторингу. Це важливо для запобігання відмиванню коштів та обходу санкцій.

Щодо ситуації з Revolut, голова НБУ пояснює, що українське законодавство висуває жорсткі вимоги до всіх гравців, незалежно від їхнього масштабу. Український фінтех-сектор наразі настілько розвинений, що міжнародні гіганти не завжди можуть запропонувати щось принципово нове, не адаптувавшись до наших стандартів безпеки. А згадуючи про заборону обмінникам вивішувати табло з курсом, Пишний підтверджує: це був ефективний психологічний захід, який допоміг збити спекулятивну хвилю та ажіотаж, що підігрівався виключно візуальними факторами.

Європейський вектор: курс євро та майбутнє гривні

Питання переходу на євро часто виникає в контексті нашої євроінтеграції. Андрій Пишний наголошує, що наразі гривня є ефективним інструментом, який дозволяє НБУ проводити самостійну монетарну політику, адаптовану до реалій війни. Передчасна відмова від власної валюти позбавила б Україну важливих важелів впливу на економіку. Щодо курсу євро, то він в Україні формується на основі котирувань пари EUR/USD на світових ринках, і НБУ не ставить за мету штучно його регулювати.

Поза посадою: татуювання та сила волі Андрія Пишного

Особистість голови НБУ привертає не менше уваги, ніж його рішення. Його татуювання, які помітили глядачі — це не просто данина естетиці, а глибока мапа особистих смислів. Кожен малюнок на тілі Пишного пов'язаний із певним етапом його життя, боротьбою та пам'яттю. Зокрема, на його руках зображені символи, що відсилають до волі, незламності та української ідентичності.

Для Андрія Пишного ці знаки мають сакральне значення, адже він — людина, яка подолала втрату слуху і змогла не лише залишитися в професії, а й очолити ключову державну інституцію. Татуювання стають візуальним підтвердженням його філософії: бути сильнішим за обставини. Цей досвід подолання навчив його чути світ не через фізичні коливання звуку, а через аналітику та емпатію. Такий стиль управління — жорсткий у дотриманні державних інтересів, але глибоко усвідомлений на рівні особистих цінностей — став визначальним для нинішнього курсу Національного банку.

Фінансова стратегія перемоги: поради та підсумки

Розуміння особистої стійкості лідера допомагає краще усвідомити й логіку його фінансових порад. Андрій Пишний закликає українців до прагматизму: диверсифікувати ризики та інвестувати у власну державу. Найбільш ефективним інструментом сьогодні він називає військові облігації (ОВДП). Це унікальний механізм, де громадянин отримує гарантовану доходність, часто вищу за банківські депозити, а кошти йдуть безпосередньо на фінансування ЗСУ. Валютні облігації, своєю чергою, дозволяють захистити заощадження від коливань, одночасно зміцнюючи бюджетний фундамент країни.

Головний висновок інтерв’ю очевидний: фінансова стабільність України сьогодні — це результат не випадкового збігу обставин, а холодної математики та вчасно прийнятих, подекуди непопулярних, рішень. За часів Андрія Пишного НБУ трансформувався в інституцію, яка не просто пасивно реагує на кризи, а вибудовує проактивну архітектуру захисту. Ця архітектура здатна вистояти навіть тоді, коли зовнішній тиск здається критичним, забезпечуючи надійний тил для тих, хто бореться за незалежність на передовій.