Україна може витратити мільярди доларів на малі модульні реактори, які ще не працюють ніде у світі
Уряд планує витратити мільярди доларів на «ядерну технологію майбутнього», якої поки що не існує. Про це заявив фахівець з енергетичної політики ГО «Екодія» Артем Колесник, коментуючи ініціативу впровадження малих модульних реакторів (ММР) в Україні.
Новий законопроєкт, презентований у Верховній Раді, передбачає, що такі реактори зможуть будувати навіть приватні компанії. Ініціатори подають це як інновацію, що допоможе замінити зруйновані ТЕС.
Проте станом на 2025 рік, жоден із нових проєктів малих модульних реакторів не введений у промислову експлуатацію. За даними МАГАТЕ, перші комерційні ММР у США та Канаді можуть з’явитися не раніше початку 2030-х років.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як відзначив Артем Колесник, попри гучний піар, малі модульні реактори стикаються з комплексом невирішених проблем. Вони ще не пройшли усіх випробувань, а електроенергія з них буде надто дорогою.
«У світі є кілька демонстраційних або експериментальних реакторів малої потужності, проте жоден із них не був виготовлений серійно, тобто без використання ключової переваги, яка мала б відрізняти ММРи від традиційних атомних блоків. Отже, головна заявлена перевага, а саме швидке заводське виготовлення, досі не доведена на практиці. По суті, уряд будує плани національної енергетичної стратегії, покладаючись на технологію, яка поки що існує лише на папері. Тож всі заяви про «готову до впровадження технологію» є передчасними: нинішні ММР – це окремі експериментальні зразки, а не серійна технологія, здатна стати частиною енергосистеми», – наголосив Артем Колесник.
Як пояснив експерт Екодії, згідно з оцінкою Німецького інституту економічних досліджень (DIW Berlin), будівництво такого реактора обійдеться близько $6312 за кВт потужності, що робить їх надзвичайно витратними порівняно з іншими джерелами енергії. Це значно дорожче, ніж еквівалентні потужності вітрових чи сонячних станцій.
«Нині Україна має нагальну потребу в нарощуванні генерації, яка працюватиме уже найближчими роками, а не через десятиліття. Потрібні рішення, які дадуть ефект швидко, за прийнятні кошти і без зайвих ризиків. В українських реаліях не можна ігнорувати фактор безпеки в умовах війни, адже будь-який об’єкт енергетики стає потенційною мішенню для обстрілів», – додав фахівець.
За його словами, замість того щоби робити ставку на дорогі експерименти, Україна має інвестувати у сонячні, вітрові станції, енергоефективність і накопичувачі енергії. Вони децентралізовані, тобто розподілені по території, тому в разі ударів по одній ділянці інші залишаються неушкодженими, що підвищує стійкість енергосистеми.