Що нового чекати від Мінцифри. Про головні пріоритети – від нової міністерки. Ексклюзив

Мінцифри планує розширити «Дію», додати нові AI-інструменти в освіту, масштабувати 5G та запустити механізм для інвестицій у технологічний бізнес.

Як розвиватимуться цифрові сервіси, хмарна інфраструктура та телекомунікації протягом наступних двох років, розповіла міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук.

Що зміниться для українців і бізнесу

До кінця 2026 року Мінцифри планує розширювати «Дію» як основну точку взаємодії людини з державою. Серед нових сервісів, які міністерка називає пріоритетними, — європротокол, електронна черга перетину кордону, сплата податкових боргів, а також нові послуги для батьків і ветеранів.

Ще один напрям стосується цифрової освіти та використання штучного інтелекту. На платформі «Дія.Освіта» зареєстровано 3,4 млн користувачів. До кінця року сервіс отримає голосового помічника, AI-симулятори та AI-менторку в ІТ-студіях.

За словами Ферчук, AI у цій моделі — не окремий експеримент, а інструмент, який має використовуватися у державних послугах, освіті та економіці.

5G, xPON і нові цифрові системи

У телекомунікаційній сфері Мінцифри масштабуватиме 5G, розвиватиме xPON, посилюватиме автономність мобільних мереж і супутниковий зв'язок для критичної інфраструктури.

Окремо міністерство працює над діапазоном 700 МГц, впровадженням європейської моделі регулювання та створенням 5G Toolbox — щоб Україна могла розгортати нове покоління мобільного зв'язку з урахуванням вимог безпеки.

Серед практичних проєктів — «єАкциз», який переведе облік підакцизної продукції у цифровий формат, та розвиток цифрових інструментів контролю і прозорості.

Дія.City, інвестиції та технологічна самодостатність

Режим «Дія.City» Мінцифри розвиватиме не лише як простір для IT, а як екосистему для технологічного бізнесу, R&D, AI, defense-tech, HealthTech та інших напрямів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Наступний крок — запуск «Дія.City Invest». Механізм має дати українському бізнесу та інвесторам можливість створювати венчурні фонди й вкладати кошти в технологічні компанії. Це один із ключових законодавчих пріоритетів Мінцифри.

Після ухвалення закону потрібно буде спростити запуск фондів — зокрема, за допомогою готових документів і стандартних процедур, каже Ферчук.

Це важливо не лише для ІТ. Українські технологічні компанії вже мають виробничі можливості, але їм бракує капіталу для подальшого зростання. Тому Мінцифри також готує політику підтримки нових технологічних галузей — від напівпровідників і складної електроніки до biotech, medtech, greentech, advanced engineering та компонентів для Defence Tech.

Defence Tech: Brave1 виходить на новий рівень

Платформа Brave1 переходить від підтримки окремих розробок до масштабування технологій — від прототипу до фронту, серійного виробництва та залучення інвестицій. У 2026 році також стартували нові грантові програми для defense-tech.

Окремим завданням міністерка називає розвиток власного виробництва, компонентної бази та ланцюгів постачання. Для Defence Tech та інших технологічних індустрій, за її словами, недостатньо мати сильних розробників — потрібні власні компоненти та виробничі спроможності.

Наступний крок — масштабування українських defense-tech та dual-use продуктів, зокрема через контрольований експорт. Для цього потрібні зрозумілі та швидкі дозвільні процедури, захист інтелектуальної власності, механізми спільного виробництва та інтеграція українських виробників у європейські ланцюги.

Мінцифри розвиватиме багатохмарну модель для державних сервісів

Окремо Мінцифри зосередиться на розвитку української хмарної інфраструктури. Йдеться про UA GovCloud, Data Embassy, Cloud Strategy та багатохмарність. Такий підхід має підвищити стійкість державних сервісів і зменшити залежність від одного провайдера, пояснила Ферчук на засіданні профільного комітету ВР.

Уряд вже посилив відповідні вимоги змінами до постанови №205. Водночас під час роботи з хмарними сервісами також важливо визначати, де зберігаються дані, що саме обробляється та який у них гриф.

Окрім надійності, хмарні сервіси дають доступ до сучасних інструментів кібербезпеки, які дозволяють підтримувати уніфікований і високий рівень захисту систем. За словами міністерки, це один із головних аргументів на користь такого підходу.

Щодо законопроєкту №15344 Ферчук повідомила, що його відкликали, оновили й планують повторно подати на голосування.

За її словами, дата-центри з інформацією, що містить державну таємницю, мають залишатися на території України. Паралельно Мінцифри розвиватиме українських хмарних провайдерів і залучатиме міжнародних — зокрема заради доступу до їхніх технологій та експертизи у сфері безпеки.

Стратегія відомства базуватиметься на поєднанні всіх трьох напрямків — власної інфраструктури, українських провайдерів і міжнародних хмар — і на балансі між фізичними безпековими ризиками та кіберзахистом.

Нові правила для цифрової держави

Водночас одним із головних ризиків міністерка називає те, що законодавство не встигає за розвитком технологій. Рішення можна створити за кілька місяців, але для їхнього масштабування потрібні зміни до законів, підзаконних актів і відомчих процедур. Особливо це стосується AI, автоматизованих державних послуг, цифрових реєстрів, хмарної інфраструктури та Defence Tech.

Також, за словами Ферчук, необхідно закріпити стандарти стійкості державних цифрових систем — резервування, автономної роботи, кібербезпеки та безперервності сервісів. Це має забезпечити їхню роботу під час атак і перебоїв з електропостачанням.

Україна готується до цифрової інтеграції з ЄС

Окремим завданням міністерка вважає інтеграцію України до цифрового простору ЄС без втрати контролю над критично важливими даними та інфраструктурою. За її словами, у 2026-2027 роках це означатиме подальшу гармонізацію законодавства та технічних стандартів, а також імплементацію європейських підходів у cloud policy, open data та цифровій ідентифікації.

Серед практичних завдань вона виокремлює підготовку до сумісності з EU Digital Wallet та подальше наближення української цифрової системи до європейських стандартів.

Водночас Ферчук наголошує, що євроінтеграція не має зводитися лише до адаптації українського законодавства до правил ЄС. Україна вже має цифрові рішення та досвід їхнього масштабування, які можуть бути корисними для європейських країн.

Раніше SPEKA розповідала, що Мінцифри разом з Міністерством охорони здоров'я розробляють повноцінний медичний кабінет у Дії, який планують запустити вже наступного року.