Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Найдорожчий співробітник української компанії — це Excel

Антон Спірідонов
Антон Спірідонов СЕО та Співзасновник GoodWill Tech
Підписатися на нас
0
5 хвилин читання

За роки роботи з автоматизацією ми заходили всередину десятків українських компаній: від ритейлу й аптечних мереж до логістики та digital-агенцій. І майже завжди повторюється та сама сцена.

Керівник показує ERP, CRM, клієнт-банк, систему документообігу. Все виглядає сучасно. А потім бухгалтерка відкриває ноутбук, і між усіма цими системами стоїть Excel-файл, який хтось заповнює руками щоранку. Іноді два. Іноді п'ять, і в кожного своя версія правди.

Тож сьогодні хочу поговорити не про технології, а про те, що ми бачимо в реальних компаніях, коли починаємо розбирати їхні процеси.

Проблема не в тому, що люди повільні. Проблема в тому, що процес розірваний

Коли компанія каже «у нас довго закривається місяць», перша реакція керівника зазвичай зводиться до питання про людей. Мало рук, низька кваліфікація, треба ще одного бухгалтера.

Але якщо розкласти процес на кроки, картина інша. Людина витрачає більшу частину дня не на роботу, яку вміє робити, а на перенесення даних між системами, які не вміють розмовляти одна з одною.

Завантажити виписку з клієнт-банку. Перекласти у потрібний формат. Звірити платіж із рахунком. Знайти, чому суми не збігаються на 12 гривень. Скопіювати в ERP. Продублювати в табличку для керівника.

Це не робота бухгалтера. Це робота інтеграції, яку виконує людина, бо інтеграції немає.

Ручна робота дорога не там, де здається

Коли рахують вартість ручного процесу, зазвичай беруть години й множать на зарплату. Це найменша частина ціни.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Реальні витрати виглядають так:

  • рішення ухвалюються на даних, яким тиждень;
  • помилка знаходиться не тоді, коли її зробили, а тоді, коли вже пішов платіж;
  • процес живе в голові однієї людини і разом з нею йде у відпустку;
  • компанія не може зрости вдвічі, не найнявши вдвічі більше людей на ту саму рутину;
  • ніхто не бачить прострочену дебіторку в реальному часі, бо звірка ще не завершена.

Останній пункт зазвичай і є найдорожчим. І він взагалі не потрапляє в підрахунок годин.

Чому компанії майже завжди починають не з того процесу

Це найчастіша помилка, яку ми бачимо. Коли бізнес вирішує автоматизуватися, він обирає процес, який найгучніше болить, той, на який найбільше скаржаться.

Але найгучніший процес рідко буває найкращим першим. Він зазвичай складний, зав'язаний на виняткові ситуації і на людське рішення в кожному другому випадку. Автоматизація такого процесу займає місяці, дає посередній результат, і компанія робить висновок, що «нам це не підходить».

Правильний перший процес виглядає нудно. Він має три ознаки:

Він повторюваний і описуваний. Якщо співробітник може пояснити правило словами («беремо всі платежі за вчора, шукаємо збіг за номером рахунку і сумою»), робот це зробить.

Він великий за обсягом, а не за складністю. Тисяча однакових операцій краща за десять унікальних.

Його результат легко перевірити. Якщо ви не можете за п'ять хвилин зрозуміти, спрацював робот правильно чи ні, ви не зможете йому довіряти.

Виписки, звірки, розпізнавання інвойсів, перенесення даних між системами, моніторинг реєстрів. Це не найцікавіші задачі. Але вони дають результат за тижні, а не за квартали. І саме після них у компанії з'являється апетит іти далі.

Автоматизація не звільняє людей. Вона звільняє їхню увагу

Це, мабуть, найбільше непорозуміння навколо теми.

Майже жодна компанія, з якою ми працювали, не скорочувала штат після впровадження. Бо проблема українського бізнесу зараз не в тому, що людей забагато.

Що справді відбувається: бухгалтерка перестає збирати дані й починає їх аналізувати. Менеджер перестає шукати клієнтів у вивантаженнях і починає з ними розмовляти. В одному з наших проєктів у автомобільному ритейлі робот просто щодня формував базу потенційних клієнтів замість людей, і продажі зросли не тому, що з'явилася нова технологія, а тому що співробітники нарешті мали час дзвонити.

Ручна рутина не просто забирає години. Вона забирає ту частину уваги, з якої взагалі народжуються рішення.

Що з цим робити

Не починайте з вибору технології. Почніть з простої вправи: попросіть кожен відділ описати один процес по кроках. Хто, що, в якій системі, скільки разів на тиждень.

У більшості компаній цей документ сам по собі стає відкриттям. Виявляється, що одна й та сама операція виконується двічі в різних відділах. Що звіт, який готують три години щотижня, ніхто не відкриває вже пів року. Що критичний процес тримається на одному Excel-файлі на робочому столі.

Половину знахідок можна виправити без жодного робота, просто прибравши зайвий крок.

А решта і є вашим списком на автоматизацію. Складеним не з презентації вендора, а з того, як компанія працює насправді.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі