Жінки в науці: результати дослідження
7 серпня відбулася презентація дослідження «Карʼєра науковиць у STEM: дослідження мотивації та барʼєрів»,
Дослідження покликане заповнити прогалини у розумінні становища та досвіду науковиць у галузі STEM (природничі науки, технології, інженерія, математика) в Україні та надати рекомендацій для покращення.
Методологія дослідження
Респондентками дослідження були студентки бакалаврських і магістерських програм, наукові й науково-педагогічні працівниці державних закладів вищої освіти, науковиці, які працювали у приватних установах та ті, що покинули наукову діяльність.
Кількісний етап здійснювався методом онлайн-опитування за допомогою Google Forms. Проаналізовано відповіді 234 респонденток, серед яких студентки бакалаврських та магістерських програм українських та закордонних вишів за STEM-спеціальностями, науковиці, які працюють в українських або іноземних установах.
Якісний етап передбачав 29 глибинних інтерв'ю, 16 експертних інтерв'ю та 6 фокус-групових досліджень по 3-6 учасниць в кожній.
До якісного етапу залучені представниці державних установ, бізнесу, неурядові організації та фонди, що працюють у сфері гендерної рівності, підтримки жінок у науці або фінансування досліджень.
Чому це важливо?
Натепер жінок у науці майже 50%, але що вище кар’єрна сходинка або науковий ступінь, то менший відсоток там жінок. Серед керівників наукових установ лише 12,8% жінок, водночас чоловіків — 87,2%. А дійсними членами Національної академії наук України є 4% жінок проти 96% чоловіків.
Підписуйтеся на наші соцмережі
За результатами дослідження, 68% студенток та 75% науковиць стикалися з дискримінацією під час навчання, зокрема із сексистськими висловлюваннями або коментарями щодо їхньої професійної спроможності та упередженим розподілом завдань. Частина респонденток повідомляла про сексуальні домагання.
Рекомендації для покращення ситуації запропоновані організаторами дослідження:
- Розроблення внутрішньої політики та норм взаємодії, що сприяли б комфортній, безпечній атмосфері та взаємопідтримці у колективі.
- Посилення та підтримка системної роботи з гендерними стереотипами та упередженнями щодо ролей жінок і чоловіків у суспільстві, зокрема у науці, починаючи з дошкільної освіти.
Автори дослідження наводять приклади того, як деякі наукові установи та ЗВО запроваджують власні політики та стратегії для сприяння гендерній рівності, запобігання та протидії дискримінації, сексуальним домаганням і булінгу.
58% науковиць вказали, що недостатнє матеріально-технічне забезпечення було одним з аспектів, які під час навчання турбували їх найбільше.
Ще одним бар’єром була незадовільна заробітна плата, тому 69% респонденток мали додаткову роботу, незалежно від того, працювали вони у державних чи приватних установах.
Серйозним викликом стало поєднання наукової роботи з материнством.
Перед жінками у STEM часто стоїть вибір між широкими кар’єрними можливостями, які відкриті для молодих вчених (віком до 35 років), та материнством. Піти у декрет означає втратити декілька років та актуальність досліджуваної теми.
Рішення, які пропонують організатори дослідження:
- Гарантувати жінкам, які беруть декретну відпустку, повернення на свою посаду й долучення до наукової роботи.
- Забезпечувати можливості для працівниць та студентства відвідувати місце роботи зі своїми дітьми (наприклад, організувати у корпусах дитячі кімнати, мати сповивальні столики). Зокрема, заохочувати чоловіків-працівників приводити із собою на роботу дітей.
- Переглянути критерії надання статусу молодих науковиць та науковців, зокрема, створення можливостей незалежно від віку повернутися до цього статусу після декретної відпустки або мобілізації до Сил оборони.
- Розвивати й поширювати практики премій та заходів, які сприятимуть видимості та впізнаваності науковиць.
Серед чинників, що підтримують мотивацію залишатися в науці,
науковиці називають творчість та автономність у роботі, позитивну
психологічну атмосферу, сталі професійні зв’язки, взаємопідтримку в
колективі тощо.
SPEKA поспілкувалась з Анною Орєховою — партнеркою та співзасновницею INSCIENCE. Ми дізналися, які шляхи подолання актуальних проблем бачить Анна та як можна покращити українську науку.
Для того щоб подолати основні бар’єри, з якими стикаються науковиці, а саме фінансування, недостатня матеріально-технічна база, гендерні упередження та знецінююче ставлення, потрібно підвищувати заробітні плати, давати гранти для українських науковиць, щоб сприяти збільшенню їхньої кількості.
Оновити матеріально-технічну базу: це може бути як державне, так і грантове фінансування, щоб і жінкам, і чоловікам в науці було на чому працювати. Адже кожна друга науковиця говорить про те, що матеріально-технічна база недостатня, а це унеможливлює проведення дослідження.
Також потрібно запускати комунікаційні кампанії, спрямовані на підвищення видимості жінок, щоб підкреслювати їхню цінність для суспільства: багато респонденток сказали, що відчувати свою цінність — дуже важливий аспект, щоб залишатися в науці» .
Анна Орєхова поділилася планами щодо наступних кроків INSCIENCE:
«Ми віримо, що створення ефективної системи підтримки жінок можливо лише через співпрацю, тому ми будемо спілкуватися з колегами з державного сектору, бізнесу, фондів, громадського сектору, щоб разом вибудовувати інструменти підтримки.
Ми зі свого боку можемо робити програми з видимості та навчання. Держава — надавати гранти, стипендії, підвищувати заробітну плату для науковиць. А бізнес — сприяти створенню інновацій, організації програм обміну досвідом тощо».
Дивіться відео від INSCIENCE про науковиць, що рухають свої галузі вже сьогодні.
Читайте презентацію та повний звіт дослідження на сайті INSCIENCE.
Якщо маєте ідеї щодо співпраці з INSCIENCE для сприяння гендерній рівності в науці, пишіть на електронну пошту [email protected].
6
Підписуйтеся на наші соцмережі
Спільнота
Пиши на SPEKA!
Будь в курсі зі SPEKA!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
