ТОП-5 найсильніших українських діаспор і чого в них навчитися?
ТОП-5 найсильніших українських діаспор і чого в них навчитися?
Коли я порівнюю українські громади за кордоном, передусім дивлюся на те, що вони можуть зробити разом. Допомогти новоприбулим, утримувати українську школу, зібрати кошти чи донести свою позицію до місцевої влади. За кожною такою можливістю стоять люди, які навчилися домовлятися й підтримувати спільну роботу роками.
У моєму рейтингу особливе значення мають взаємодопомога, передавання культури наступним поколінням і здатність представляти громаду. Це авторська оцінка. Я пропоную подивитися на ці приклади з практичним питанням: що з їхнього досвіду можуть використати українці, які сьогодні облаштовують життя в Європі?
П’яте місце Бразилія
Масове переселення українців до Бразилії почалося наприкінці XIX століття. Світовий конгрес українців оцінює місцеву громаду приблизно у 600 тисяч людей українського походження. Серед її осередків — Куритиба у штаті Парана.
Мене в цій історії найбільше вражає тривалість зв’язку між поколіннями. Нащадки переселенців зберегли українські церкви, культурні та освітні осередки далеко від України. Для цього кожне наступне покоління мало знаходити людей, готових продовжувати роботу попереднього.
Звідси мій перший урок: громаді потрібні справи, до яких зможуть долучитися її діти. Школа, молодіжне об’єднання чи культурний осередок дають таку можливість. Їхня цінність особливо відчутна через десятиліття.
Четверте місце Аргентина
В Аргентині українські переселенці та їхні нащадки також створили розгалужене громадське життя. Тут працюють товариства «Просвіта» і «Відродження», є українські освітні осередки. Українська центральна репрезентація об’єднує понад 30 товариств.
Саме координацію я вважаю сильною стороною цього прикладу. Організації можуть мати різні завдання, але для розмови з владою чи великого спільного проєкту їм корисно погоджувати свої дії.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Новим громадам варто вчитися такої співпраці. Якщо кілька організацій допомагають українцям в одному місті, вони могли б обмінюватися контактами фахівців і перенаправляти звернення відповідно до своєї компетенції. Людина швидше знаходила б допомогу, а волонтери менше дублювали б роботу.
Третє місце Велика Британія та Австралія
На цій позиції я залишаю дві громади, у досвіді яких бачу схожий важливий підхід: місцеві осередки поєднують підтримку своїх людей із ширшим представництвом українських інтересів.
Союз українців у Великій Британії заснований 1946 року. Його мережа підтримує культурні центри, школи та соціальні ініціативи. Союз українських організацій Австралії представляє 21 громадську організацію, поширює інформацію для новоприбулих і пропонує інструменти звернення до парламентарів.
Для мене це пояснює, як побутова допомога пов’язана з громадським впливом. Людина звертається з конкретною потребою, знайомиться з роботою організації та поступово може захотіти долучитися сама. Щоб такий зв’язок виник, потрібно вміти допомогти вже під час першого звернення.
Друге місце Сполучені Штати Америки
Український конгресовий комітет Америки, UCCA, працює з 1940 року. Він має місцеві осередки, національний офіс у Нью-Йорку та інформаційне бюро у Вашингтоні. Це приклад організації, яка підтримує постійне представництво громади.
Поруч діють інші об’єднання. American Coalition for Ukraine проводить Ukraine Action Summit із зустрічами учасників та обраних представників влади. За даними організаторів, навесні 2026 року захід зібрав понад 700 делегатів з усіх 50 штатів.
Такий формат потребує підготовлених учасників і конкретних пропозицій. Самої зацікавленості українською темою замало: потрібно пояснювати, якого рішення громада очікує та чому воно важливе. Цю навичку я вважаю однією з найцінніших для будь-якого українського об’єднання за кордоном.
Водночас давнім організаціям потрібне оновлення. Новоприбулі мають отримувати можливість впливати на їхню роботу й брати відповідальність. Інакше досвід попередніх поколінь ризикує залишитися недоступним людям, які могли б його продовжити.
Перше місце Канада
Канаду я ставлю першою через поєднання тривалої громадської традиції та представництва на різних рівнях. Конгрес українців Канади діє з 1940 року, об’єднуючи організації загальнонаціонального, провінційного та місцевого рівнів. Він представляє громаду перед канадською владою та підтримує її розвиток і зв’язки з Україною.
Це важливо, адже допомога людині часто починається у її місті, а потрібне рішення може залежати від іншого рівня влади. Організація, яка вміє працювати з обома завданнями, має більше можливостей довести справу до результату.
Я не приписую діаспорі всі рішення Канади щодо України. На державну політику впливає багато чинників. Але громада з постійними організаціями та налагодженими контактами отримує більше нагод пояснювати свою позицію і домагатися підтримки. У цьому бачу головну перевагу канадського досвіду.
З чого починати новим українським громадам
У Польщі, Чехії та Німеччині чимало українців живуть із відчуттям тимчасовості. За таких обставин важко планувати громадську роботу на роки. Тому я починав би з потреб, які люди мають уже зараз.
Громаді потрібен зрозумілий контакт для звернень. Потрібні перевірені фахівці, до яких можна спрямувати людину з правовою чи освітньою проблемою. Корисно домовлятися з іншими організаціями про спільні дії та пояснювати, як ухвалюються рішення і витрачаються зібрані кошти.
Від керівників я очікую відкритості до нових учасників. Якщо організація виступає від імені українців, вона повинна чути їхні запити. Особисті політичні амбіції не можуть визначати всі пріоритети громади.
Того самого розуміння потребую і від української держави. Консульські установи мають захищати громадян і підтримувати зв’язок із ними. А суспільна розмова про українців за кордоном повинна враховувати їхню роботу та внесок. Зневага через місце проживання відштовхує людей, чий зв’язок з Україною нам важливо зберегти.
Для мене головний урок цієї п’ятірки дуже практичний: довіра до спільноти виникає з досвіду взаємодопомоги. Коли люди бачать її результат, у них з’являється більше причин працювати разом. Так поступово зростають і можливості громади підтримувати Україну.
Підготовлено на основі авторського матеріалу Дениса Галандзовського. Для адаптації тексту та перевірки фактів використано ШІ.