Затонулий радянський підводний човен у Норвезькому морі випускає радіоактивні шлейфи

2 хвилин читання

На дні Норвезького моря продовжує непомітно витікати радіоактивний матеріал із радянського атомного підводного човна К-278 “Комсомолець”, який затонув у 1989 році після пожежі на борту. Судно несло ядерний реактор і дві ядерні торпеди.

Радіоактивний матеріал з човна "Комсомолець"

Про це повідомляє ScienceAlert. 

Морські дослідження показують, що реактор деградує, періодично випускаючи шлейфи радіоактивного матеріалу. Торпеди залишаються герметичними. Радіонукліди швидко розчиняються у воді, тому накопичення у навколишньому середовищі поки не фіксується.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Чотири десятиліття тому вибух на четвертому блоці Чорнобильської АЕС розділив історію на «до» і «після». Станція, яка замислювалася як символ енергетичної могутності та мирного атома, перетворилася на глобальний урок техногенної вразливості. Про її історію, трагедію та сучасний стан розповіла онлайн-платформа Duflu, відтворивши шлях від амбітного будівництва до складного процесу зняття з експлуатації.

Що відомо про витік радіоактивних речовин 

У 2019 році вчені використали дистанційно керований апарат Ægir 6000, щоб оцінити стан судна та морського життя навколо нього. Результати показали, що витоки відбуваються спорадично, з вентиляційної труби та реакторного відсіку.

Крім того, у шлейфах зафіксовано стронцій, цезій, уран та плутоній. Місцями рівні стронцію та цезію перевищують норму у 400 тис. та 800 тис. разів. Всього за кілька метрів від човна радіоактивність різко падає — ізотопи швидко розсіюються.

Зразки губок, коралів та актиній на уламках показали підвищений рівень цезію, але явних ознак пошкоджень немає. Попередні роботи з герметизації торпед залишаються ефективними.

Що відомо про катастрофу “Комсомольця” 

Аварія “Комсомольця” забрала життя більшості екіпажу та залишила довготривалу радіоактивну загрозу на глибині 1680 метрів. Щорічні перевірки уряду Норвегії виявляли цезій у воді навколо човна.

Хоча фактична шкода поки мінімальна, судно продовжує втрачати структурну цілісність. Дослідники підкреслюють: потрібен постійний моніторинг, щоб зрозуміти механізми викидів, процеси корозії реактора та поведінку ядерного матеріалу в майбутньому.