Заброньований працівник на лікарняному: чи потрібно анулювати бронювання

4 хвилин читання

Травма працівника, тривалий лікарняний і подальше оформлення інвалідності ставлять роботодавця перед питанням: що робити з бронюванням. На Kadroland роз’яснили, що сам факт хвороби або навіть встановлення інвалідності не означає автоматичної втрати броні — однак є юридичні та фінансові нюанси, які потрібно врахувати.

Чи впливає лікарняний на бронювання військовозобов’язаних

Факт травми або перебування працівника на лікуванні не впливає на бронювання. Законодавство не передбачає обов’язкового анулювання броні у зв’язку з лікарняним.

Навіть отримання статусу особи з інвалідністю саме по собі не створює автоматичної підстави для скасування бронювання.

Читайте також: Послуга бронювання на порталі «Дія» стала основним інструментом для бізнесу, що має стратегічне значення для економіки. Проте робота з системою має свої нюанси, зокрема часові обмеження на подання заявок, повідомляє Kadroland.

Отже, роботодавець не зобов’язаний ініціювати анулювання лише через тимчасову непрацездатність або встановлення групи інвалідності.

Інвалідність і відстрочка від призову: що змінюється

У разі встановлення інвалідності працівник може набути підставу для відстрочка від призову під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У такій ситуації підстава для бронювання як військовозобов’язаного може втратити актуальність. Роботодавець може запропонувати працівнику оформити відстрочку й анулювати бронь.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Це не обов’язок, а управлінське рішення, яке дозволяє раціонально використовувати квоту бронювання.

Коли роботодавець може ініціювати анулювання бронювання

Анулювання може бути доцільним, якщо працівник тривалий час не працює і підприємству потрібно забронювати іншу особу на його місце.

З огляду на обмеження щодо кількості заброньованих працівників, роботодавець має право ініціювати скасування броні для забезпечення безперервності критично важливих процесів.

Ключовим фактором є виробнича необхідність, а не сам факт хвороби.

Зарплатний критерій 21617,50 грн і питання лікарняних

Пункт 8 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76, встановлює мінімальний рівень зарплати для заброньованого працівника — не менше 21617,50 грн на місяць.

Водночас нормативно-правові акти не відносять лікарняні до фонду оплати праці. Тому для уникнення негативних наслідків рекомендується не враховувати лікарняні під час перевірки відповідності зарплатному критерію.

У разі тривалого лікарняного це може створити ризик невідповідності встановленому порогу.

Практичний алгоритм для роботодавця

У подібній ситуації доцільно діяти послідовно:

  • 1
    Не анулювати бронювання автоматично через лікарняний.
  • 2
    У разі встановлення інвалідності — проаналізувати доцільність оформлення відстрочки за ст. 23 Закону №3543-XII.
  • 3
    Перевірити відповідність зарплатному критерію 21617,50 грн без урахування лікарняних.
  • 4
    Оцінити виробничу необхідність бронювання іншого працівника.

Анулювання бронювання та відстрочка від призову: підсумок для роботодавця

Лікарняний або встановлення інвалідності не означають автоматичного анулювання бронювання. Однак поява підстави для відстрочка від призову змінює логіку кадрового рішення.

Вирішальними залишаються три фактори: правова підстава бронювання, потреби підприємства та дотримання зарплатного критерію 21617,50 грн відповідно до постанови КМУ №76.

У воєнний період бронювання є інструментом стратегічного управління персоналом. Рішення про його анулювання має ґрунтуватися на нормах закону та виробничій доцільності.